Дубняк Катерина АндріївнаКорнєєв Віталій Михайлович2023-08-152024-05-102023-08-152016Дубняк К. А. Соціокомунікаційний вимір інформаційної безпеки держави : дис. ... канд. наук із соц. ком. : 27.00.01 теорія та історія соціальних комунікацій / Дубняк Катерина Андріївна. - Київ, 2016. - 205 с.УДК 007 : 304 : 659. 3https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4469На сьогоднішній день інформація є чи не найважливішим ресурсом, зо забезпечує життєдіяльність держав та світового співтовариства. Це навіть більше, ніж спосіб володіти світом. Завдяки прогресивному розвитку інформаційних і комунікаційних технологій створюються умови для ефективного використання знань та інформації для вирішенні найважливіших завдань управління суспільством в межах однієї держави та по всьому світу. Успішний розвиток світової спільноти на чолі з суверенними державами та міжнародними організаціями, які стали на шлях постіндустріальної цивілізації розвитку інформаційного суспільства, залежить від інформаційного впливу. Інформаційний чинник в останні роки спричинив революційні зміни. Зараз увесь світ включений в єдину інформаційну систему, причому вона працює фактично в режимі реального часу. На даний час найважливішою формою соціальної взаємодії стає інформаційна взаємодія різних груп у суспільстві, від особливостей, характеру та спрямованості якої залежить стан справ у державах і навіть їх взаємовідносини. У соціальному середовищі постійно створюються, затверджуються і трансформуються високі технології, які проектуються на структури соціальних цінностей. Фактично такі технології формують стратегію розвитку цивілізації з її культурною та духовною сферами. Людство перейшло в епоху розвитку інформаційного суспільства і отримало таким чином могутній інструмент для об’єднання зусиль з метою одержання нових знань, спрямованих на рішення своїх глобальних проблем, економічного зростання і підвищення життєвого рівня населення. Поняття інформації нерозривно пов’язане з феноменом комунікації. Комунікація сприяє розвитку людини і є прямо-пропорційною рівню її соціалізації, адже комунікація розвивалась і вдосконалювалась так само як розвивалась і вдосконалювалась людина. Відповідно виділяться масова комунікація як систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей та як вид соціально-культурної діяльності, що відбувається у формі взаємного об’єднання інтелектуальної і емоційної дії, спрямованої на духовний, професійний зв’язок групи людей. Особливого значення на сьогодні набуває здатність ЗМК управляти розумами сотні мільйонів людей внаслідок глобального їх поширення. Усвідомлюючи можливості засобів масової комунікації, відповідно, варто говорити про необхідність та, звичайно, бажання управління таким важливим ресурсом, оскільки завдяки управлінню цим ресурсом здійснюється управління соціальними системами – окремими індивідами та суспільствами в цілому з метою задоволення інтересів суб’єкта, який здійснює таке управління. Найбільш відчутний такий взаємозв’язок у контексті взаємодії ЗМІ та політичних еліт, особливо під час передвиборчих кампаній. Легітимізація владних дій, створення позитивної громадської думки щодо владних структур, підтримка домінуючих ціннісних орієнтирів у суспільстві - саме цього влада чекає від мас-медіа. Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, інформаційна безпека держави, стратегії інформаційної безпеки держави, соціокомунікаційні виміри інформаційної безпеки.uaДисертація