Інютіна Олена ВалеріївнаЗавязкіна Наталія Володимирівна2024-07-032024-07-032024Інютіна О. В. Дистанційна психологічна оцінка умінь дітей із ризиком розладів аутистичного спектра : дис. д-ра філософії : 053 Психологія / наук. кер. Н. В. Завязкіна. Київ, 2024. 282 с.УДК: 159.97.07:616.896-053.2]:004.771https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2573Дисертаційна робота присвячена створенню ефективної дистанційної методики психологічної оцінки рівня розвитку умінь дитини 1,5–6 років і визначення затримки розвитку та ризику розладів аутистичного спектра – KiDD (Kids' development diagnosis and determining the risk of autism) у вигляді застосунку на смартфон зі стимульним матеріалом (в електронному вигляді) для батьків і спеціалістів. Авторські права на методику було зареєстровано в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій від 10.02.2023 р. за номером с20230074. Для створення методики було досліджено основні уміння, якими володіють нормотипові діти кожної вікової категорії у 4 сферах розвитку (мовлення та комунікація; соціалізація та поведінка; пізнавальний розвиток; фізичний розвиток і самообслуговування) від 1,5 року до 6 років та виявлено уміння, затримка формування яких свідчить про ризик РАС («маркери аутизму»). У результаті проходження тестування у застосунку та автоматичної обробки отриманих даних користувачі методики (батьки та спеціалісти) миттєво отримують інформацію щодо загального розвитку дитини порівняно з віковими нормами, а саме інформацію про те, на який вік у місяцях розвинена кожна сфера розвитку та кожне окреме уміння дитини (до 100 умінь у кожній віковій категорії). Користувачі отримують інформацію щодо рівня ризику РАС (низький, помірний, середній, високий) та автоматично сформований «Індивідуальний план розвитку», що складається з умінь, наступних за тими, що вже є у дитини. Необхідність вдосконалення системи діагностики дітей з затримкою розвитку та/чи РАС зумовлена відсутністю доступних психологічних методик для діагностики затримки розвитку та/чи ризику РАС в електронному вигляді з автоматичним підрахунком результатів та формування «Індивідуального плану розвитку» і можливістю відслідковування прогресу дитини у вигляді застосунку на смартфон. На основі аналізу наявних досліджень та власних наукових пошуків встановлено, що загальноприйняті методики досліджують якусь одну сферу розвитку чи визначають лише ризик РАС (у балах), не виявляючи затримки розвитку умінь порівняно з віковою нормою. А для формування детальної програми розвитку спеціалісти використовують 3–5 паперових тестів для діагностики кожної дитини. Доступного для батьків і психологів тестування дітей від 1,5 до 6 років, яке поєднувало б в собі діагностику загального розвитку дитини та ризику РАС одночасно (із визначенням рівня розвитку в місяцях кожного окремого уміння та виділенням умінь, затримка яких зустрічається при РАС), немає навіть у паперовому вигляді. Це зумовлено тим, що розвиток дитини може бути нерівномірним, і такі тести повинні включати складні алгоритми, щоб надавати наступні питання залежно від відповідей на попередні та мати електронну форму. На основі теоретичного аналізу конкретизовано методологічні підходи, клінічні і психологічні критерії діагностики рівня загального розвитку дитини та ризику розладів аутистичного спектра. У роботі було використано теоретичні, експериментальні, психодіагностичні та статистичні методи дослідження. Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки. У першому розділі «Аналіз методологічних підходів, психологічних і клінічних критеріїв діагностики рівня загального розвитку дитини та ризику розладів аутистичного спектра (РАС)» на підготовчих етапах дослідження було проаналізовано основні методики, що діагностують розвиток дитини, та методики, які визначають ризик РАС, за такими критеріями: сфери, які досліджуються; час, потрібний для проведення діагностики за методикою; доступність методики для використання спеціалістами та батьками; необхідність спеціального навчання для користування методикою; наявність стимульного матеріалу; можливість практичного використання результатів тестування для створення плану розвитку. Зазначено переваги та недоліки загальноприйнятих методик. Визначено поняття «уміння» як основну одиницю розвитку дитини та основні сфери, які повинні бути діагностовані для визначення рівня загального розвитку дитини. Досліджено питання дефіцитів при розладах аутистичного спектра (РАС) та виявлення сильних сторін дітей з аутизмом, їх розвиток і використання у діагностиці дитини. Подано екологічні способи повідомлення дитині про її діагноз. Розроблено концептуальну модель психологічної діагностики дітей з ризиком до РАС та затримкою розвитку, яка базується на уміннях, якими має володіти дитина певних вікових категорій з визначенням тих умінь, затримка яких може вказувати на ризик РАС. У другому розділі «Основні засади та принципи створення психодіагностичної методики КІDD» розроблено методологію та дизайн дослідження, визначено послідовність формування умінь у дітей 1,5–6 років у різних психологічних сферах відповідно до вікових норм і перелік умінь, затримка яких зустрічається при РАС («маркери аутизму»). Проаналізовано поняття «уміння» як одиницю виміру розвитку дитини. Такий підхід дозволив визначити характер існуючих умінь у нормотипових дітей (контрольна група) та дітей із різними рівнями затримки розвитку та ризику РАС у таких сферах: мовлення та комунікація, соціалізація та поведінка, пізнавальний розвиток, фізичний розвиток і самообслуговування. Узагальнення даних, отриманих шляхом експериментально-психологічного обстеження та теоретичного аналізу, надало можливість сформувати перелік умінь, затримка розвитку яких характерна саме для дітей із РАС у кожній віковій групі. Усі уміння, властиві дітям 1,5–6 років, було сформульовано у вигляді питань тесту в методиці KiDD (далі – Тест). Кожне питання Тесту (у формі уміння) було поєднано з відповідним питанням попередніх і наступних вікових норм у своєрідну «Ієрархію умінь», в якій кожне уміння має складнішу версію в старших вікових нормах з 1,5 року до 6 років і навпаки – кожне уміння старшої вікової категорії має легшу версію в молодших вікових категоріях. Описано спосіб проходження тестування за методикою KiDD у застосунку. Описано вибірку учасників дослідження та визначено етапи дослідження. На емпіричному етапі роботи над дисертацією у третьому розділі «Експериментальна апробація розробленої методики КiDD» для підтвердження ефективності методики КiDD зазначаються методи статистичного аналізу, які використовувались для порівняння Тесту з іншими загальноприйнятими тестами та діагнозами дітей. Дані, зібрані під час дослідження, проаналізовано за допомогою статистичних методів, які включали непараметричний аналіз. Процес обробки цих даних включав їх збір, корекцію та систематизацію, які виконувалися за допомогою електронних таблиць Microsoft Office Excel 2016. Для візуалізації та більш детального аналізу отриманих результатів використовувалася програма Jamovi v. 2.3.18 (20). Було використано кореляційний аналіз (метод Спірмена) для визначення взаємозв’язків створеної методики KIDD з іншими методиками та діагнозами дітей. Для окремих номінативних показників було використано таблиці сполученості (сила зв’язку була виміряна за допомогою коефіцієнта phi). Загальні дескриптивні показники представлені у процентних співвідношеннях. Було проведено стандартизацію, валідизацію та апробацію на репрезентативній вибірці зі 199 дітей. Усі діти були українцями з України, Англії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Бельгії, Чехії, Естонії, Франції, Нідерландів, Данії, США. Психологом протестовано 100 дітей за методикою KiDD і дистанційно батьками в застосунку - 99 дітей. Результати за кожною з двох груп подаються окремо. Результати тестування двох груп було порівняно. Було визначено такі види валідності: конкурентну, конвергентну, прогностичну, змістовну, критеріальну, конструктну. Надійність методики підтверджувалась шляхом проведення повторних тестувань через певний проміжок часу та порівняння результатів (ретестова надійність). При порівняння Тесту KiDD з іншими тестами та діагнозами дітей було виявлено такі результати. При порівнянні результатів контрольної групи у 49 нормотипових дітей за Тестом KiDD із діагнозом 96 % нормотипових дітей отримали відповідні результати в групі, яка тестувалася психологом (19 дітей), та 90 % дітей у групі, яку тестували батьки дистанційно у застосунку (30 дітей). Результати порівняння тестів (KiDD з тестами Кіпхарда (Зиннхубер) / M-CHAT / АТЕК) у вибірці у 100 дітей, яку тестував психолог, відповідні у 93 % у сфері «Мовлення та комунікація» (коефіцієнт Спірмена rho = 0.966, df = 98, p < 0.001) (табл. 3.33); у 90 % у сфері “Пізнавальний розвиток” (коефіцієнт Спірмена rho = 0.959, df = 98, p < 0.001) (табл. 3.34); у 93 % дітей у сфері «Фізичний розвиток та самообслуговування» (коефіцієнт Спірмена rho = 0.969, df = 98, p < 0.001); у 77 % у сфері “Соціалізація та поведінка” (значення χ² = 25.8 df = 1, p < 0.001). Отримане значення (φ = 0.508) вказує на помірно сильний позитивний зв’язок. Відповідність результатів Тесту KiDD діагнозу щодо загального розвитку становить 98 %. Здатність Тесту KiDD визначати ризик до РАС становить 84 %; результати порівняльного аналізу методик щодо ризику до РАС свідчать про високу статистичну значущість результатів (значення χ² = 44.4 df = 1, p < 0.001) та помірно сильний зв’язок між результатами (сила зв’язку φ = 0.667). Відповідність результатів Тесту KiDD діагнозу дитини (РАС) становить 73 %. Результат порівняльного аналізу щодо відповідності результатів за методикою KiDD діагнозу РАС (підозра РАС) свідчить про високу статистичну значущість результатів, підкреслюючи відмінності між результатами за методикою КіDD і фактичним діагнозом РАС (значення χ² тесту: χ² = 28.2, df = 1, p < 0.001). Коефіцієнт phi (φ = 0.531) вказує на помірно сильний зв’язок між наявністю діагнозу РАС та результатами оцінювання ризику за методикою КіDD. У зв’язку із пізньою діагностикою РАС процент дітей, у яких ризик за Тестом KiDD та офіційним діагнозом відповідний, може виявитись більшим за 73 %, коли дітям встановлять діагноз. Різниця між відповідністю результатів 45 дітей, які проходили обстеження очно психологом, та 55, які проходили обстеження дистанційно психологом, щодо загального розвитку (у 4 сферах розвитку), між Тестом КіDD та тестами, з якими він порівнювався, становила в середньому 2-5% на користь очної діагностики, однак при порівнянні між результатами КiDD та M-CHAT у сфері «Соціалізація та поведінка» різниця між очною та дистанційною діагностикою становила 42% на користь очної форми, при порівнянні між результатами КiDD та АТЕК у сфері «Пізнавальний розвиток» – 26 % на користь очної форми, а у сфері «Фізичний розвиток та самообслуговування» – 36% на користь очної форми. Різниця між результатами 100 дітей (відповідність між результатами за Тестом KiDD та тестами, з якими він порівнювався (M-CHAT і ATEC) щодо ризику до РАС), які проходили тестування очно та дистанційно, становить 9% на користь очної форми. При порівнянні результатів 99 дітей, які були протестовані батьками самостійно в застосунку за Тестом KiDD із їхніми діагнозами щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР), 87% дітей отримали відповідні результати, а саме - Тест КіDD показав ЗПР при діагнозі ЗПР. Далі наводимо кореляцію за таблицями сполученості. Значення χ² = 57.6 df = 1, p <0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.763) вказує на сильний позитивний зв’язок. При порівнянні результатів 99 дітей за Тестом KiDD із діагнозом дитини щодо ризику РАС - наявність чи відсутність діагнозу РАС чи підозри РАС 70 % дітей отримали відповідні результати, а саме - Тест КіDD показав ризик РАС за наявності діагнозу РАС / підозра РАС. Далі наводимо кореляцію за таблицями сполученості. Значення χ² = 31.2 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0. 562) вказує на помірно сильний позитивний зв’язок. При порівнянні результатів 38 дітей, що тестувались двічі за Тестом KiDD, проведеним психологом, із результатами за Тестом КiDD, проведеним батьками самостійно, щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР) у 97 % випадків результати обох тестувань збігалися - було виявлено затримку розвитку як при тестуванні психологом, так і при тестуванні батьками самостійно. Значення χ² = 33.0 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.932) вказує на сильний позитивний зв’язок При порівнянні результатів 38 дітей, що тестувались двічі за Тестом KiDD, проведеним психологом, із результатами за Тестом КiDD, проведеним батьками самостійно, щодо ризику РАС (наявність чи відсутність ризику РАС) у 92 % випадків результати обох тестувань збігалися - було виявлено ризик РАС як при тестуванні психологом, так і при тестуванні батьками самостійно. Значення χ² = 24.6 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.805) вказує на сильний позитивний зв’язок. Результати демонструють високу ретестову надійність та прогностичну валідність Тесту KiDD. Результати тестування психологом вибірки у 100 дітей та результати самостійного тестування батьками у застосунку 99 дітей було порівняно. При тестуванні психологом процент дітей, діагноз яких відповідає результату за Тестом КіDD щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР), становить 98 %, а при самостійному тестуванні батьками 99 дітей - 90 %. Відмічається різниця 8 % на користь тестування психологом, що, на нашу думку, є незначною різницею. При тестуванні психологом процент дітей, діагноз яких відповідає результату за Тестом КіDD щодо ризику до РАС (наявність чи відсутність РАС, підозри РАС), становить 73 %, а при самостійному тестуванні батьками 99 дітей - 70 %. Відмічається різниця 3 % на користь тестування психологом, що, на нашу думку, є незначною різницею. Експертна оцінка методики KiDD, проведена 14 незалежними експертами, також свідчить про високу змістовну та конструктну валідність. Підтверджено такі експериментальні гіпотези: 1. Діагностика умінь у таких 4 сферах визначає загальний рівень розвитку дитини: мовлення та комунікація; соціалізація та поведінка; пізнавальний розвиток; фізичний розвиток і самообслуговування. 2. Розвиток дитини затримується, якщо хоча б одна сфера розвитку із чотирьох розвинена не на свій вік. А ступінь прояву затримки розвитку залежить від того, на скільки вікових норм затримуються уміння дитини. 3. Затримка розвитку умінь «маркерів аутизму» (які визначаються під час дослідження) свідчить про наявність ризику аутизму. Ступінь ризику (низький, помірний, середній, високий) залежить від кількості умінь “маркерів аутизму”, що затримуються. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Зазвичай розвиток дитини діагностують одними тестами, а ризик до РАС –іншими. Психолог використовує поєднання 3-5 паперових методик для психологічної діагностики однієї дитини. Психолог обробляє результати всіх тестів та створює Психологічно-освітній профіль і Програму розвитку дитини. Діагностична цінність розробленої комплексної дистанційної методики – у виявленні в електронному форматі затримки розвитку, ризику до РАС та створенні на підставі результатів Індивідуального плану розвитку з умінь, наступних за тими, якими вже володіє дитина, автоматично та миттєво. Створена методика є першою, яка одночасно діагностує загальний розвиток в основних сферах (відносно вікових норм) і ризик до РАС. Поєднання визначення загального розвитку та ризику до РАС в одному Тесті обумовлено тим, що РАС – це спектр розладів, при якому може зустрічатися затримка до половини всіх умінь дитини. Вперше всі уміння дитини (до 100 у кожній віковій нормі) було поєднано у своєрідну ієрархію умінь, в якій кожне уміння має складнішу версію в старших вікових нормах з 1,5 року до 6 років і навпаки – кожне уміння старшої вікової категорії має легшу версію в молодших вікових категоріях. Таким чином, програма надає наступні питання та завдання (складніші) залежно від відповіді на попередні (легші), і навпаки, якщо дитина не володіє умінням свого віку, програма надає питання та завдання попередніх вікових норм. Так вимірюється рівень розвитку кожного окремого уміння в місяцях, навіть якщо розвиток дитини значно відстає від нормотипового або навпаки значно випереджає його (що також зустрічається при аутизмі). Отже, методика вимірює не лише дефіцити дитини, а також і сильні сторони. Було створено кольорові стимульні матеріали в електронному вигляді для того, щоб якісно перевірити наявність певних умінь у дитини. Створена методика є однією з небагатьох, яка надає можливість легко і швидко відслідковувати динаміку розвитку дитини, проводячи повторне тестування кожні 3-6 місяців та виявляючи, скільки нових умінь набула дитина. Програмне забезпечення застосунку надає можливість отримати та порівняти дані всіх тестувань дитини. На відміну від більшості тестів, використання методики не потребує спеціальних психологічних знань, оскільки за одиницю виміру взято просте і зрозуміле батькам поняття «уміння», якими повинна володіти дитина певного віку. Методика написана простою мовою без складних термінів. Отже, у разі неможливості отримання психологічної діагностики (внаслідок віддаленості від спеціалістів, карантину, військового стану, фінансових труднощів тощо) батьки зможуть самостійно протестувати дитину у застосунку, отримати Індивідуальний план розвитку та формувати уміння дитини вдома, навіть до встановлення офіційного клінічного діагнозу. Практична значущість полягає у тому, що методика KiDD у формі застосунку на телефон може стати надійним діагностичним інструментом для психологів, тьюторів, вихователів, вчителів, соціальних працівників та інших спеціалістів, які працюють із дітьми із затримкою розвитку чи РАС очно або дистанційно. Методику можна використовувати в умовах дитячих лікарень, садочків, реабілітаційних центрів і шкіл. Крім того, передбачено безкоштовне використання діагностичної методики батьками (самостійно) у домашніх умовах навіть до встановлення офіційного клінічного діагнозу. Зазначене тестування не є діагнозом та не замінює діагностику лікарем, а допомагає батькам детально пояснити лікарю, яких умінь немає у дитини. Психологи та батьки в результаті психологічної діагностики отримають максимально детальний психоосвітній профіль дитини, а автоматично створений Індивідуальний план розвитку надасть повний перелік умінь, які необхідно формувати дитині, за градацією від тих, які затримуються найбільше, до тих, які затримуються в розвитку менше. Це сприятиме ранній клінічній діагностиці РАС і затримки розвитку та ранньому (ще до встановлення офіційного діагнозу) втручанню. Матеріали дослідження можуть стати основою навчальних курсів, призначених для спеціалістів психологів, психотерапевтів, педагогів, які працюють із дітьми із затримкою розвитку та/чи РАС. Подальшою перспективою для дослідження може стати визначення ефективності психодіагностичної методики KiDD щодо дітей різних національностей та самостійного (без участі психолога) використання методики різними категоріями батьків.The dissertation is dedicated to the creation of an effective remote methodology for psychological assessment of the development level of children aged 1.5-6 years and determining the delay in development and the risk of autism spectrum disorders - KiDD (Kids' development diagnosis and determining the risk of autism), in the form of a smartphone application with stimulus material (in electronic format) for parents and specialists. The copyright for the methodology was registered in the Ukrainian National Office of Intellectual Property and Innovation on February 10, 2023 under the number c20230074. To create the methodology, the main skills possessed by normotypical children of each age category in 4 spheres of development (speech and communication; socialization and behavior; cognitive development; physical development and self-service) from 1.5 years to 6 years were studied, and the skills, the delayed formation of which indicates the risk of ASD ("autism markers"), were identified. As a result of testing in the application and automatic processing of the obtained data, the users of the methodology (parents and specialists) instantly receive information about the overall development of the child compared to age norms. Namely, they are informed about psychological age (in months) of each sphere of development and each individual skill of the child (up to 100 skills in each age category). The users receive information about the level of risk of ASD (low, moderate, average, high) and an automatically generated "Individual Development Plan" consisting of skills subsequent to those already possessed by the child. The need to improve the system of diagnosing children with developmental delays and/or ASD is caused by the lack of available psychological methods for diagnosing developmental delays and/or the risk of ASD in electronic format with automatic calculation of results, generation of an "Individual Development Plan" and the possibility of monitoring the child's progress in the form of a smartphone application. Based on the analysis of existing studies and our own scientific researches, it has been established that commonly accepted methods investigate some single sphere of child development or only determine the risk of ASD (in points), without revealing the delays in skills development compared to the age norms. And for generating a detailed development program, specialists use 3-5 paper tests for diagnosing each child. There is no testing, even in paper format, available to parents and psychologists for children from 1.5 to 6 years old, which would combine the diagnosis of the child’s overall development and the manifestations of ASD at the same time (with determination of the development level in months of each individual skill and highlighting the skills that are delayed in ASD). This is due to the fact that the development of the child can be uneven, and such tests should include complex algorithms to provide subsequent questions depending on the answers to previous ones and have an electronic format. Based on the theoretical analysis, methodological approaches, clinical and psychological criteria for diagnosing the level of overall child development and the risk of ASD have been specified. Theoretical, experimental, psychodiagnostic and statistical research methods were used in the work. The work contains an introduction, three chapters, a list of sources used, conclusions and appendices. In the first chapter "Analysis of methodological approaches, psychological and clinical criteria for diagnosing the level of overall child development and the risk of autism spectrum disorders (ASD)" at the preparatory stages of the research the main methods for diagnosing child development and the methods for determining the risk of ASD were analyzed according to such criteria: spheres under investigation; time required for diagnosis according to the methodology; availability of the methodology for use by specialists and parents; the need for special training to use the methodology; availability of stimulus material; possibility of practical use of test results for creating a development plan. The advantages and disadvantages of commonly accepted methods are noted. The concept of a "skill" as the main unit of child development and the main spheres that must be diagnosed to determine the level of overall child development have been determined. The issue of deficits in autism spectrum disorders (ASD) has been studied, as well as the identification of strengths in children with autism, their development and use in child diagnosis. Ecological methods of informing the children about their diagnosis are presented. A conceptual model of psychological diagnosis of children at risk of ASD and developmental delay has been developed, which is based on the skills that children of certain age categories should possess, with the determination of those skills the delay of which may indicate the risk of ASD. In the second chapter "Fundamentals and Principles of Creating the KiDD Psychodiagnostic Methodology" the methodology and design of the study were developed, outlining the sequence of skills formation in children aged 1.5-6 years in different psychological spheres according to the age norms and listing the skills which are delayed in ASD ("autism markers"). The concept of a "skill" as a unit of measurement of child development was analyzed. This approach allowed to determine the nature of existing skills in normotypical children (control group) and children with different levels of developmental delay and risk of ASD in such spheres as speech and communication, socialization and behavior, cognitive development, physical development and self-service. Generalization of the data obtained through experimental psychological examination and theoretical analysis made it possible to form a list of skills, the developmental delay of which is typical specifically for children with ASD in each age group. All skills inherent in children aged 1.5-6 years were formulated as test questions in the KiDD methodology (hereinafter - Test). Each question of the Test (in the form of a skill) was combined with a corresponding question of previous and subsequent age norms into a kind of "Hierarchy of Skills," where each skill has a more complex version in older age norms from 1.5 years to 6 years, and vice versa - each skill of older age category has an easier version in younger age categories. The method of testing according to the KiDD methodology in the application is described. The sample of 199 research participants is described and the stages of the research are defined. At the empirical stage of work on the dissertation in the third chapter "Experimental Validation of the Developed KiDD Methodology" in order to confirm the effectiveness of the KiDD methodology, the statistical analysis methods used to compare the KiDD Test with other commonly accepted tests and children's diagnoses. The data collected during the study were analyzed using statistical methods, including non-parametric analysis. The processing of these data included their collection, correction and systematization using Microsoft Office Excel 2016 electronic spreadsheets. The Jamovi v. 2.3.18 (20) program was used for visualization and more detailed analysis of the obtained results. Correlation analysis (Spearman's method) was applied to determine the relationships of the created KiDD methodology with other methods and children's diagnoses. For individual nominal indicators, the contingency tables were used (the strength of the connection was measured using the phi coefficient). General descriptive indicators are presented in percentage ratios. Standardization, validation and testing were conducted on a representative sample of 199 children (neurotypical 49, children with developmental disorders 150 (ASD- 62; ASD suspicion- 32, developmental delay- 56). All the children were Ukrainians from Ukraine, England, Poland, Germany, Spain, Belgium, the Czech Republic, Estonia, France, the Netherlands, Denmark and the USA. A psychologist tested 100 children using the KiDD methodology, and parents tested 99 children remotely in the application. The results for each of the two groups are presented separately. The testing results of the two groups were compared. The following types of validity were determined: concurrent, convergent, predictive, content, criterion, construct. The reliability of the methodology was confirmed by conducting retests over a certain period of time and comparing the results (retest reliability). When comparing the KiDD Test with other tests and children's diagnoses, the following results were obtained. When comparing the results of the control group in 49 neurotypical children by the KiDD Test with their diagnosis, 96% of neurotypical children received corresponding results in the group tested by a psychologist (19 children) and 90% of children in the group tested remotely by parents in the application (30 children). The results of comparing tests (KiDD with Kiphard (Zinnhuber) / M-CHAT / ATEC tests) in a sample of 100 children tested by a psychologist corresponded in 93% in the "Speech and Communication" sphere (Spearman's rho coefficient = 0.966, df = 98, p <0.001) (Table 3.33); in 90% in the "Cognitive Development" sphere (Spearman's rho coefficient = 0.959, df = 98, p <0.001) (Table 3.34); in 93% of children in the "Physical Development and Self-Service" sphere (Spearman's rho coefficient = 0.969, df = 98, p <0.001); in 77% in the "Socialization and Behavior" sphere (χ² value = 25.8 df = 1, p <0.001). The obtained value (φ = 0.508) indicates a moderately strong positive connection. The correspondence of KiDD Test results to the diagnosis regarding overall development is 98%. The ability of the KiDD Test to determine the risk of ASD is 84%; the results of a comparative analysis of methodologies regarding the risk of ASD indicate a high statistical significance of the results (χ² value = 44.4 df = 1, p <0.001) and a moderately strong connection between the results (φ coefficient = 0.667). The correspondence of the KiDD Test results to a child's diagnosis of ASD is 73%. The result of the comparative analysis regarding the correspondence of results by the KiDD methodology to the diagnosis of ASD (suspected ASD) indicates a high statistical significance, highlighting the differences between the results by the KiDD methodology and the actual diagnosis of ASD (χ² test value: χ² = 28.2, df = 1, p < 0.001). The phi coefficient (φ = 0.531) indicates a moderately strong connection between the presence of ASD diagnosis and the risk assessment results by the KiDD methodology. Due to late ASD diagnosis, the percentage of children whose risk by the KiDD Test corresponds to the official ASD diagnosis may be greater than 73% when children are diagnosed. The difference in the correspondence of the results for 45 children who were examined face-to-face by a psychologist and 55 children who were examined remotely by a psychologist regarding overall development (in 4 areas of development), between the KiDD Test and the tests it was compared with, averaged 2-5% in favor of face-to-face diagnosis. However, when comparing the results between KiDD and M-CHAT in the "Socialization and Behavior" sphere, the difference between face-to-face and remote diagnosis was 42% in favor of face-to-face diagnosis, when comparing between KiDD and ATEC in the "Cognitive Development" sphere - 26% in favor of face-to-face diagnosis, and in the "Physical Development and Self-Service" sphere - 36% in favor of face-to-face diagnosis. The difference in the results of 100 children (correspondence between the results by the KiDD Test and the tests it was compared with (M-CHAT and ATEC) regarding the risk of ASD) who were tested face-to-face and remotely, is 9% in favor of face-to-face testing. When comparing the results of 99 children who were independently tested by parents in the application with their diagnoses regarding overall development (presence or absence of developmental disorders), 87% of children received corresponding results, namely, the KiDD Test showed developmental disorders in a diagnosis of developmental disorder. Below the correlation according to the contingency tables is presented. The χ² value = 57.6 df = 1, p < 0.001. The Phi coefficient was used to measure the strength of the connection. The obtained value (φ = 0.763) indicates a strong positive connection. When comparing the results of 99 children by the KiDD Test with the child's diagnosis regarding the risk of ASD - the presence or absence of ASD diagnosis or suspicion of ASD, 70% of children received corresponding results, namely, the KiDD Test showed ASD risk in ASD/suspected ASD diagnosis. Below the correlation according to the contingency tables is presented. The χ² value = 31.2 df = 1, p < 0.001. The Phi coefficient was used to measure the strength of the connection. The obtained value (φ = 0.562) indicates a moderately strong positive connection. When comparing the results of 38 children who were tested twice with the KiDD Test conducted by a psychologist with the results of the KiDD Test conducted independently by parents regarding overall development (presence or absence of developmental disorders), in 97% of cases the results of both tests coincided. Namely, developmental delays were identified both when tested by a psychologist and when tested independently by parents. The χ² value = 33.0 df = 1, p < 0.001. The Phi coefficient was used to measure the strength of the connection. The obtained value (φ = 0.932) indicates a strong positive connection. When comparing the results of 38 children who were tested twice with the KiDD Test conducted by a psychologist with the results of the KiDD Test conducted independently by parents regarding the risk of ASD (presence or absence of ASD risk), in 92% of cases the results of both tests coincided. Namely, ASD risk was identified both when tested by a psychologist and when tested independently by parents. The χ² value = 24.6 df = 1, p < 0.001. The Phi coefficient was used to measure the strength of the connection. The obtained value (φ = 0.805) indicates a strong positive connection. The results demonstrate a high test-retest reliability and predictive validity of the KiDD Test. The results of testing by a psychologist of a sample of 100 children and the results of independent testing by parents in the application of 99 children were compared. When tested by a psychologist the percentage of children whose diagnosis corresponds to the result of the KiDD Test regarding overall development (presence or absence of developmental disorders) is 98%, and when tested by parents of 99 children - 90%. There is a difference of 8% in favor of testing by a psychologist, which in our opinion is an insignificant difference. When tested by a psychologist the percentage of children whose diagnosis corresponds to the result of the KiDD Test regarding the risk for ASD (presence or absence of ASD, suspicion of ASD) is 73%, and when tested independently by parents of 99 children - 70%. There is a difference of 3% in favor of testing by a psychologist, which in our opinion is an insignificant difference. The expert evaluation of the KiDD methodology conducted by 14 experts also indicates a high content and construct validity. The following experimental hypotheses have been confirmed: 1. Diagnosing skills in these four areas determines the child's overall level of development: speech and communication; socialization and behavior; cognitive development; physical development and self-service. 2. The child's development is delayed if at least one of the four areas of development is not developed for its age. And the degree of developmental delay depends on how many developmental skills of the child are delayed in terms of age. 3. Developmental delay in "autism markers" skills (identified during the study) indicates the presence of autism risk. The degree of risk (low, moderate, medium, high) depends on the number of "autism markers" skills that are delayed. The scientific novelty of the obtained results is as follows. Typically, a child's development is diagnosed using one set of tests, while the risk of ASD is assessed with other tests. A psychologist combines 3-5 paper-based methods for the psychological diagnosis of a single child. The psychologist processes the results of all tests and creates a Psychological and Educational Profile and a Child Development Program. The diagnostic value of the developed complex remote methodology is in the identifying of developmental delays and ASD risk in electronic format and creating, based on the results, of an Individual Development Plan with skills subsequent to those already possessed by a child, automatically and instantly. The created methodology is the first to simultaneously diagnose overall development in the main areas (relative to age norms) and ASD risk. The combination of assessing overall development and ASD risk in one test is justified by the fact that ASD is a spectrum of disorders in which up to half of all the child's skills can be delayed. For the first time all of the child's skills (up to 100 in each age norm) have been combined into a unique hierarchy of skills, where each skill has a more complex version in older age norms from 1.5 years to 6 years, and conversely, each skill in the older age category has an easier version in younger age categories. Thus, the program provides subsequent questions and tasks (more difficult) depending on the answers to the previous ones (easier), and vice versa, if a child does not possess age-appropriate skills, the program provides questions and tasks from the previous age norms. This measures the level of development of each individual skill in months, even if a child's development is significantly behind or ahead of neorotypical (which also occurs in autism). Therefore, the methodology measures not only the child's deficits but also the strengths. Colored stimulus materials have been created in electronic format to qualitatively assess the presence of certain skills in a child. The created methodology is one of the few that provides the ability to easily and quickly monitor a child's development dynamics by repeating the testing every 3-6 months and identifying how many new skills the child has acquired. The application software provides the ability to obtain and compare data from all of the child's tests. Unlike most tests, using the methodology does not require special psychological knowledge since a simple and understandable concept for parents, "skill," is taken as a unit of measurement, which a child should possess at a certain age. The methodology is written in simple language without complex terms. Therefore, in cases where psychological diagnosis is not possible (due to distance from specialists, quarantine, martial law, financial difficulties, etc.), parents will be able to independently test their child using the application, receive an Individual Development Plan and develop the child's skills at home, even before an official clinical diagnosis is established. The practical significance is that the KiDD methodology in the form of an application on a phone can become a reliable diagnostic tool for psychologists, tutors, educators, teachers, social workers and other professionals who work with children with developmental delays or ASD, both in-person and remotely. The methodology can be used in pediatric hospitals, kindergartens, rehabilitation centers and schools. In addition, free use of the diagnostic methodology by parents (independently) at home is provided even before an official clinical diagnosis is established. The mentioned testing is not a diagnosis and does not replace diagnosis by a doctor but helps parents to explain in detail to the doctor which skills the child lacks. As a result of psychological diagnosis, psychologists and parents will receive a maximally detailed psycho-educational profile of the child, and the automatically created Individual Development Plan will provide a complete list of skills that need to be developed in the child, ranked from those that are delayed the most to those that are delayed less in development. This will contribute to early clinical diagnosis of ASD and developmental delays and early intervention (even before an official diagnosis is established). The research materials can serve as the basis for educational courses designed for psychologists, psychotherapists, educators who work with children with developmental delays and/or ASD. A further research perspective could be to determine the effectiveness of the KiDD psychodiagnostic methodology for children of different nationalities and the independent (without the participation of a psychologist) use of the methodology by different categories of parents.uaпсиходіагностика розладів аутистичного спектраризик РАС та затримка розвиткуметодика KiDDуміння дітейінклюзіяреабілітація та корекціяментальні порушення та психологічний станпсихологічне консультування та соціально-психологічний супровідсоціальний проєктдітиінвалідністьсоціалізаціяосвітафактори ризику та здоров’яемоційний та вербальний інтелектpsychodiagnostics of Autism Spectrum DisordersASD risk and developmental delayKiDD methodologychildren's skillsinclusionrehabilitation and correctionmental disorders and psychological statepsychological counseling and socio-psychological supportsocial projectchildren with disabilitiessocializationeducationrisk factors and healthemotional and verbal intelligenceДисертація