Голота, Тарас СергійовичТарас СергійовичГолота2025-08-272025-08-272024Голота Т. Мовні засоби маніпуляції в рекламі на українських Telegram-каналах. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 177-203.УДК 811.161.2:81’42https://doi.org/10.17721/шп/54(2024). 177-203https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7367Вступ. Оскільки доступ до інтернету нині з’являється в усе більшої кількості українців, засоби масової інформації (ЗМІ) поступово переходять від традиційних способів поширення інформації до сучасних, як-от канали або профілі у соцмережах, чат-боти тощо. Досліджено мовні засоби маніпуляції в рекламі на українських Telegram-каналах. Проаналізовано 12 000 дописів із Telegram-каналів “Times of Ukraine”, “Реальна Україна / Радар Тривога” та “ХК Київ”. Методи. Матеріал охоплює понад 950 000 слововживань, включно з 1200 рекламними оголошеннями. Використано такі методи лінгвістичного дослідження, як аналіз і синтез. Результати. Виявлено послідовне використання авторами рекламних текстів директивного стилю, емоційно забарвленої лексики, іконічних знаків (емоджі), апелювання до авторитету, упущення першоджерел інформації, гіперболізації, капіталізації (написання слова великими літерами), виділення окремих фраз жирним шрифтом, імплікації страху і відчуття терміновості, закликів до дії, тактики переконання кількістю (у випадку наведення статистичних відомостей), маніпуляції відчуттям неповноцінності тощо. Використання емоційно забарвленої лексики виявилося характерним в усьому кластері матеріалів. Автори використовують афективну лексику, яка резонує з почуттями аудиторії та посилює переконливість повідомлень. Визначено, що систематичні апеляції до авторитету через посилання на впливових діячів або інституції можна розглядати як тактику встановлення та / або зміцнення довіри до джерела інформації. Під час аналізу виявлено надуживання авторами дописів прийомом замовчування першоджерела, що унеможливлює визнання таких повідомлень як достовірних. Дослідження також продемонструвало використання гіперболічних висловів, покликаних створити підвищене відчуття терміновості й змусити читача діяти на користь Telegram-каналу. Висновки. Отримані результати підкреслюють потребу в підвищенні рівня медіаграмотності серед споживачів цифрового контенту. Результати дослідження можуть послугувати основою для розроблення методів самозахисту від інформаційної маніпуляції в соціальних мережах.Background. With the increasing access to the internet among Ukrainians, mass media is transitioning from traditional methods of disseminating information to modern ones, such as social media channels and chatbots. This article investigates the linguistic tools of manipulation in advertisements on Ukrainian Telegram channels, focusing on “Times of Ukraine”, “Real Ukraine | Radar Alarm”, and “HK Kyiv”. Methods. The study encompasses over 950,000 word usages, including 1,200 advertising announcements, analyzed through linguistic research methods of analysis and synthesis. Results. The research identified consistent use of directive style, emotionally charged lexicon, iconic signs (emojis), appeals to authority, omission of primary sources, hyperbolization, capitalization (writing in all caps), bold highlighting of certain phrases, implications of fear and urgency, calls to action, and persuasive tactics through quantification (in case of presenting statistical data) by the authors of the advertising texts. Emotionally charged language was a characteristic feature across the corpus. The authors frequently utilized affective lexicon that resonates with the audience's feelings, enhancing the persuasiveness of the messages. Furthermore, strategic appeals to authority through references to influential figures or institutions were identified as tactics to establish and/or strengthen trust in the information source. The analysis also revealed an overuse of the technique of omitting the primary source by the authors, which undermines the credibility of such messages. The study also demonstrated the use of hyperbolic expressions designed to create an enhanced sense of urgency and compel the reader to act in favor of the Telegram channel. Conclusion. The findings highlight the need to increase the level of media literacy among digital content consumers. The implications of these findings are manifold. Not only do they shed light on the rhetorical sophistication within social media landscapes, but they also provide empirical data to inform the development of educational initiatives and digital tools aimed at empowering users to navigate the complexities of online information. The research thereby contributes to the growing body of knowledge in cognitive and behavioral responses to online communication, underpinning strategies for resisting manipulative messages and fostering information hygiene in the digital age.ukмовна маніпуляція в рекламних текстахмовні інструменти маніпуляції емоціямивербалізація дезінформації в медіаlanguage manipulation in advertising textslanguage tools of emotion manipulationverbalization of disinformation in the mediaСтаття