Стишов, ОлександрОлександрСтишов2025-08-202025-08-202024Стишов О. Розмовні неологізми в сучасній українській мові. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 23-41.УДК 81’322.6:82-92https://doi.org/10.17721/шп/54(2024).23-41https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7180Вступ. Присвячено аналізу нових розмовних слів, що виникли тафункціонують в українській мові XXI ст. Українська мова нинівідзначається істотною динамікою на всіх її рівнях, а особливо налексико-семантичному. Безперечно, цьому сприяють екстралінгвальній інтралінгвальні чинники, що перебувають у постійній взаємодії тавзаємодоповненні. Характерною особливістю названого періоду є те,що одним із важливих джерел поповнення лексико-семантичного ярусуукраїнської мови стали розмовні неологізми. їхнє виникнення спричиненедемократизацією та лібералізацією в українському соціумі аналізованогоперіоду, що істотно вплинули на мову, зокрема розширили межі їїфункціонування. Матеріалом для цієї студії слугували передусім новірозмовні слова, паспортизовані з усного розмовного мовлення,масмедійного й інтернетного дискурсів протягом 2000-2024рр.,а також частково давніші колоквіалізми, які не були зафіксованіукраїнськими нормативними лексикографічними працями. Методи. Використано як загальнонаукові методи — аналіз,синтез, дедукція, індукція, так і спеціальні лінгвістичні — описовий,спостереження, суцільної вибірки, порівняльний та інші. Результати. Виявлено й розглянуто основні джерелапоходження нових розмовних слів. Головним продуцентом названиходиниць є власне живе розмовне мовлення, у якому повсякчасвиникають неологізми. Також джерелами поповнення нових лексемвиступають колишні соціальні діалектизми (жаргонізми йарготизми), розмовні чи орозмовлені запозичення, окремі авторськіновотвори, деривовані під народну розмовність. Засвідчено, щонайбільш активно поповнюють новий розмовний лексикон такі видижаргонізмів: військові, соціолектизми зі сфери інформатики йкомп ’ютеризації, із автомобільного жаргону, із молодіжного соціолекту. Виділено та проаналізовано тематичні групи розмовнихнеологізмів. Найбільшу з них становлять назви осіб. Домінування цієїгрупи зумовлено потужною дією антропоцентричної тенденції вукраїнській мові XXI ст. Варто акцентувати, що саме в аналізованийперіод серед номенів на позначення осіб надзвичайно активізувалосятворення різноманітних фемінативів (можна навіть назвати цейфеномен “фемінативним бумом”). Засвідчено, що з-поміж них значнучастину становлять нові розмовні одиниці. Здебільшого вони є назвамипрофесій, певного роду занять, діяльності, соціального статусу та ін.й утворюються за допомогою продуктивних суфіксів -к(а), -ин(я),-иц(я), -ес(а). Також виявлено ще ряд тематичних груп: військовасфера, медицина й охорона здоров’я, одиниці на позначення реалійі понять у галузі освіти й науки, побутові номінації, назви дій іпроцесів, номінації різних ознак і якостей. Уведено до наукового обігучималий масив нових розмовних некодифікованих слів (понад 200 одиниць). Висновки. Розмовні неологізми істотно поповнюють лексико-семантичну систему української мови XXI ст., особливо збагачуючи їїемоційно-експресивні, образні, характеризувальні засоби. Виявлено, щоосновними джерелами колоквіальних неологізмів є власне живерозмовне мовлення, колишні соціальні діалектизми (жаргонізми йарготизми), розмовні чи орозмовлені запозичення, окремі авторськіслова, створені під народну розмовність. Виділено основні тематичнігрупи досліджуваних одиниць - назви осіб, військова сфера, медицинай охорона здоров’я, одиниці на позначення реалій і понять у галузіосвіти й науки, побутові номінації, назви дій і процесів, номінаціїрізних ознак і якостей.Background. The article is devoted to the analysis of new colloquial words that arose andfunction in the Ukrainian language of the 21st century. The Ukrainian language is currently characterized by significant dynamics at all its levels, and especially at the lexical-semantic level. Undoubtedly, extralingual and intralingual factors that are in constant interaction and complement each other contribute to this. A characteristic feature o f the mentioned period is that colloquial neologisms became one o f the important sources o f replenishment o f the lexical- semantic layer o f the Ukrainian language. Their emergence was caused by democratization and liberalization in Ukrainian society during the analyzed period, which significantly affected the language, in particular, expanded the boundaries ofitsfunctioning. The materialfor this studio wasprimarily new colloquial words, passportedfrom oral conversation, mass media and Internet discourses during the years 2000-2024, as well as partially older colloquialisms that were not recorded in Ukrainian normative lexicographic works. Methods. The article uses both general scientific methods - analysis, synthesis, deduction, induction, as well as special linguistic methods - descriptive, observational, continuous sampling, comparative, and others. Results. The main sources ofthe origin ofnew colloquial words are identified and considered. The main sources o f the named units is the actual live colloquial speech, in which neologisms always arise. Also, former social dialecticisms (jargonisms and argotisms), colloquial or colloquial borrowings, individual author’s novelties derived from popular colloquialism act as sources o f replenishment o f new lexemes. It has been proven that the most actively replenishing the new colloquial lexicon are such types of jargonisms as: military, sociolectisms from the field of informatics and computerization, from automotive jargon, from youth sociolects. The thematic groups of colloquial neologisms have been identified and analyzed. The largest ofthem are the names ofpersons. The dominance o f this group is due to the powerful effect o f the anthropocentric tendency in the Ukrainian language of the 21st century. It is worthemphasizing that it was during the analyzed period that the creation of various feminatives among the nomen to denote persons became extremely active (one can even call this phenomenon a “feminative boom”). It is proven that a significantpart ofthem are new colloquial units. For the most part, they are the names o f professions, a certain type o f occupation, activity, social status, etc. and are formed with the help of productive suffixes -k(a), -in(ya), -its(ya), -es(a). A number of thematic groups were also identified: the military sphere, medicine and health care, units for marking realities and concepts in the field of education and science, household nominations, names o f actions and processes, nominations o f various signs and qualities. A considerable array o f new colloquial non- codified words (more than 200 units) was introduced into scientific circulation. Conclusions. Colloquial neologisms significantly supplement the lexical-semantic system o f the Ukrainian language o f the 21st century, especially enriching its emotional-expressive, figurative, characterizing means. It has beenfound that the main sources ofcolloquial neologisms are actual spoken speech, former social dialecticisms (jargonisms and argotisms), colloquial or colloquial borrowings, individual author’s words created for popular colloquialism. The main thematic groups of studied units are highlighted - names o fpersons, the military sphere, medicine and health care, units for marking realities and concepts in the field of education and science, everyday nominations, names of actions and processes, nominations o f various signs and qualities.ukмовасемантиканові розмовні слованеологізмджерелотематичні групитенденціякомунікаціядискурсlanguagesemanticsnew colloquial wordsneologismsourcethematic groupstrendcommunicationdiscourseСтаття