АНТОНЮК, СтепанСтепанАНТОНЮК2026-06-252026-06-252025АНТОНЮК, С. (2025). Dynamics of masculine visions in 21st century Ukrainian drama. Літературознавчі студії, 2(69), 5–19. https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(69).5-1910.17721/2520-6346.2(69).5-19https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25020Background. This article examines the transformation of masculinity in 21st-century Ukrainian drama, particularly against the backdrop of national crises, economic instability, and war. Gender studies in Ukrainian literary criticism have gone through stages from feminist criticism to a deep understanding of masculine discourse, which became particularly important after the collapse of the Soviet Union and the start of the Russian-Ukrainian war. The aim of the study is to analyze the evolution of the image of men in contemporary Ukrainian drama and to identify the main stages of change in masculinity. Methods. The analysis uses textual and contextual analysis methods, as well as a gender approach, which allows us to examine the change in masculine models in drama through the prism of sociocultural and political changes. The plays of Ukrainian playwrights Oksana Taniuk, Oleksandr Irvanets, Vitalii Chenskyi, and others are analyzed. Results. The study identified three main stages in the development of masculinity in Ukrainian drama: 1990-2013 - a crisis of the traditional male image associated with economic destabilization and colonial trauma. Male characters are portrayed as weak and devalued, which is reflected in their dependence on the Russian model of masculinity. 2014-2021 - ethical search, formation of new morally responsible images. Male characters strive to find a balance between strength, spirituality, and ethical responsibility. 2022-present - post-gender heroism, where masculinity becomes collective and integrates elements of empathy and responsibility, transforming into a universal model of action. Conclusions. The development of the image of men in Ukrainian drama reflects profound sociocultural changes and reactions to external challenges, particularly national identity, wars, and social transformations. Contemporary Ukrainian drama demonstrates post-gender heroism, where strength and empathy are combined in a new male image. This approach to the portrayal of masculinity shapes Ukraine's new cultural identity, which includes not only patriarchal elements but also the capacity for collective care and responsibility to society.Вступ. Стаття розглядає трансформацію маскулінності в українській драматургії XXI століття, зокрема на тлі геополітичних змін, економічної нестабільності та війни. Гендерні студії в українському літературознавстві пройшли етапи від феміністичної критики до глибокого осмислення маскулінного дискурсу, що стало особливо важливим після розпаду Радянського Союзу та початку російсько-української війни. Метою дослідження є аналіз еволюції образу чоловіка в сучасній українській драмі та виявлення основних етапів змін маскулінності. Методи. Для аналізу використано методи текстуального і контекстуального аналізу, а також гендерного підходу, що дозволяє дослідити зміну маскулінних моделей в драматургії через призму соціокультурних і політичних змін. Аналізуються п'єси українських драматургів Оксани Танюк, Олександра Ірванця, Віталія Ченського та ін. Результати. Дослідження виявило три основні етапи розвитку маскулінності в українській Драматургії: 1990-2013 - криза традиційного чоловічого образу, пов'язана з економічною дестабілізацією та колоніальними травмами (чоловічі персонажі зображуються як слабкі та знецінені, що виявляється в їхній залежності від російської моделі маскулінності); 2014-2021 - етичний пошук, формування нових морально відповідальних образів (чоловічі персонажі прагнуть знайти рівновагу між силою, духовністю та етичною відповідальністю); 2022-нині - постгендерна героїка, де маскулінність стає колективною та інтегрує елементи емпатії та відповідальності, перетворюючись на універсальну модель дії. Висновки. Розвиток образу чоловіка в українській драматургії відображає глибокі соціокультурні зміни та реакцію на зовнішні виклики, зокрема національну ідентичність, війни та соціальні трансформації. Сучасна українська драма демонструє постгендерну героїку, де сила та емпатія поєднуються в новому чоловічому образі. Такий підхід до зображення маскулінності формує нову культурну ідентичність України, що включає не лише патріархальні елементи, а й здатність до колективної турботи та відповідальності перед суспільством.ukmasculinityheroismtraumawarpostcolonialismgenderмаскулінністьгероїкатравмавійнапостколоніалізмгендерСтаття