Томенко, МиколаМиколаТоменко2026-04-102026-04-102019Томенко М. (2019). Конституція як (не) основний закон для влади і суспільства (Про специфіку новітнього конституційного процесу в Україні). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (12), 84-92. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2019/12-8/82616-920710.17721/2616-9193.2019/12-8/8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15366Не зважаючи на те, що українська держава від 28 червня 1996 року живе за власною Конституцією, досі триває наукова дискусія щодо оптимальної моделі Основного закону України. Зокрема, однією з ключових проблем є незалучення фахівців, науковців та конституціоналістів до процесу обговорення змін до Конституції та творення законів, які б відповідали Конституції України. Також слід зазначити, що Основний закон зазвичай зазнавав змін не в процесі еволюції законодавства, а після обрання нового президента. Це можна пов’язувати з тим, що у правовому суспільстві не була сформована з самого початку належна повага до Конституції та необхідності повної адаптації законодавства до неї. Таким чином до сьогодні відсутні конституційні закони, про які прямо йдеться в Основному законі країни. Так досі немає законів, «Про всеукраїнський референдум», «Про місцевий референдум», «Про імперативний мандат», «Про порядок утворення й погашення державного боргу» та законів, що унормовують діяльність парламентської коаліції та опозиції. Також затвердження на рівні Конституції потребує Великий Державний Герб України. Необхідно й внести зміни до Конституції, які чітко регулюватимуть порядок набуття чинності рішеннями, ухваленими на всеукраїнських та місцевих референдумах. В статті йдеться про те, що в процесі Конституційної реформи Основний закон потребує й певних термінологічних уточнень, як от наприклад «корінні народи». Визначено щонайменше три напрями новітньої конституційної дискусії, а саме: консервативний, еволюційний та революційний. Результати дослідження були отримані шляхом застосування наступних методів. Метод порівняння був застосований в процесі вивчення різних редакцій Конституції. Методи аналізу і синтезу були використані під час розгляду окремих частин Основного закону та визначення його цілісності загалом Доведено, що революційні ініціативи влади в сенсіі радикальної зміни Конституції не мають фахового обґрунтування та суспільної легітимності. Запропоновано і взято за основу консервативний та еволюційний підходи, які передбачають важливість, з одного боку - пропагування поваги до Конституції та необхідності її виконання, а з іншого – фахового та суспільно прийнятного підходу до внесення змін у Конституцію.Despite the fact that the Ukrainian state since of June 28, 1996 has been living by its own Constitution, there is still a scientific discussion about optimal model of the Basic Law of Ukraine. In particular, one of the key problems is that specialists, scholars and constitutionalists are not involved in the process of discussing amendments to the Constitution and the creation of laws that would comply with the Constitution of Ukraine. It should also be noted that the Basic Law was usually changed not in the process of legislative evolution, but after the election of a new president. That can be attributed to the fact that the legal society has not formed from the very beginning due to respect for the Constitution and the need for full adaptation of legislation to it. Thus, to date, there are no constitutional laws, which are directly referred to in the Basic Law of the country. So far, there are no laws, "On the AllUkrainian Referendum", "On the Local Referendum", "On the Imperative Mandate", "On the Procedure for Forming and Repaying Public Debt" and laws regulating the activities of the parliamentary coalition and opposition. The approval at the level of the Constitution also requires the Great State Emblem of Ukraine. It is also necessary to amend the Constitution, which will clearly regulate the procedure for entry into force of decisions adopted in all-Ukrainian and local referendums. The article states that in the process of Constitutional reform the Basic Law needs certain terminological clarifications, such as "indigenous peoples". The purpose of the article is to determinate at least three directions of the modern constitutional debate – conservative, evolutionary and revolutionary ways. It is proved that the revolutionary initiatives of the authorities in the matter of radical change of the Con\stitution have no professional justification and social legitimacy. Conservative and evolutionary approaches have been proposed and taken as their basis, which presupose, on the one hand, the importance of promoting respect for the Constitution and the need for its implementation, and, on the other, a professional and socially sensitive approach to amendments to the Constitution.ukСвітоглядна (мала) КонституціяВелика Конституціяконсервативнийеволюційний і революційний підходи у новітньому конституційному процесіWorldview (small) ConstitutionThe Great Constitutionconservativeevolutionary and revolutionary approaches in the recent constitutional processСтаття