Іванова, ТетянаТетянаІвановаЄфремова, ОксанаОксанаЄфремоваЧулков, АртурАртурЧулков2026-03-092026-03-092025-06-24Іванова, Т., Єфремова, О. & Чулков, А. (2025). Deepfake як технологія сфери соціальних та масових комунікацій: можливості та загрози. Наукові записки Інституту журналістики, 1(86), 21–34. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.2УДК 007:004.8:316.776.2310.17721/2522-1272.2025.86.2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12037This article analyzes the transformative role of artificial intelligence in journalism, with a particular focus on the challenges and opportunities it presents. Special attention is devoted to the threats that can contaminate the information environment, namely deepfake technologies created using AI resources. Various AI-based methods and technologies are examined, including the use of advanced software for content creation (RunwayML, HeyGen, Deepbrain AI Studios) and for the detection of deepfakes (Deepware, Resemble AI, and InVID & WeVerify), which are becoming increasingly important in contemporary media workflows. The theoretical analysis is complemented by practical examples of the application of deepfake technology in advertising and education as integral components of social communications. A comparative analysis of current deepfake generation and verification systems enables an assessment of their risks, as well as the development of strategies to identify, differentiate, and counteract them in modern journalistic practice. The findings indicate that artificial intelligence and neural networks are becoming prevalent not only for content creation but also for safeguarding its authenticity. However, further research and refinement are required to ensure that these systems meet the standards of journalistic integrity and public trust in media contentУ статті проаналізовано трансформаційну роль штучного інтелекту (ШІ) в журналістиці, зокрема про виклики і можливості. Особливу увагу приділено загрозам, які можуть забруднювати інформаційний простір, а саме: технологіям deepfake (глибоких фейків), які створюються за допомогою ресурсів ШІ. Мета статті – визначити вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на журналістику, зосередившись на загрозах і наслідках розповсюдження у мережі дипфейків. Досліджуються різні методи та технології на основі ШІ: використання передового програмного забезпечення для створення (RunwayML, HeyGen, Deepbrain AI Studios) та виявлення глибоких фейків (Deepware, Resemble AI та InVID & WeVerify), які стають дедалі важливішими в сучасних робочих процесах у медіа. Теоретичний аналіз доповнено практичними прикладами застосування технології «глибоких фейків» у рекламі та освіті. Порівняльний аналіз сучасних систем створення та верифікації «глибоких фейків» дає змогу оцінити їх небезпеку, а також вміти їх ідентифікувати та розрізняти, а також протидіяти їм у роботі сучасних журналістів. Результати дослідження свідчать, що штучний інтелект і нейронні мережі використовуються не лише для створення контенту, а й для захисту його автентичності. Однак для того, щоб ці системи відповідали вимогам журналістської доброчесності та довіри до медіаконтенту, необхідні подальші дослідження та вдосконалення.ukartificial intelligence (AI)social communicationsmedia literacycritical thinkingjournalistic ethicsdeepfake detection systemsdisinformationpropaganda.штучний інтелект (ШІ)соціальні комунікаціїмедіаграмотністькритичне мисленняжурналістська етикасистеми виявлення «глибоких фейків»дезінформаціяпропагандаСтаття