Serhieieva, DianaDianaSerhieievaIskenderov, ElchinElchinIskenderovSukhachova, IrynaIrynaSukhachova0000-0003-0936-0929Микола ПогорецькийLysachenko, YelyzavetaYelyzavetaLysachenko2025-10-292025-10-292022Serhieieva, D., Іskenderov, E., Sukhachova, I., Pohoretskyi, M., & Lysachenko, Y. (2022). Substantiation of the risk of absconding when applying pre-trial restriction measures related to the limitation of a constitutional person’s right. Amazonia Investiga, 11(58), 7-17.10.34069/AI/2022.58.10.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8376The article examines the features of the prosecutor's substantiation of the risk of absconding from the pre-trial investigation bodies and / or the court when applying measures related to the restriction of the constitutional rights of a person. Statistical data show a trend towards an increase in the number of cases of refusals by investigating judges to approve petitions of prosecutors as subjects of proving on the use of means of criminal procedural evidence, in particular, security measures, which indicates, among other things, the low level of validity of the petitions filed. Thus, in 2018, investigating judges refused to satisfy 5,970 petitions out of a total of 37,193 petitions for the application of precautionary measures (16.5%); in 2019 - 5,733 out of 34,780 (about 16.4%); in 2020 - 5,693 out of 31,547 (18.1%); for 2021 - 5,277 out of 30,408 (17.3%); for January-March 2022 - 799 out of 4,526 (17.6%). This is due to the fact that the problems of the prosecutor's exercise of his powers in proving in the pre-trial investigation, in particular in substantiating the presence of the risk of absconding, have not yet been subjected to a comprehensive theoretical study. The study of the practice of the European Court of Human Rights allows us to reveal the essence of the risk of absconding as a basis for the application of measures related to the restriction of the constitutional rights of a person, as well as to find out what factors should be taken into account by the prosecutor when substantiating the risk of absconding.У статті досліджуються особливості обґрунтування прокурором наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду при застосуванні запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційних прав особи. Статистичні дані засвідчують тенденцію до зростання числа випадків відмов слідчих суддів у погодженні клопотань прокурорів як суб’єктів доказування про застосування засобів кримінального процесуального доказування, зокрема заходів забезпечення, що вказує, серед іншого, на низький рівень обґрунтованості поданих клопотань. Так, у 2018 р. слідчі судді відмовили у задоволенні 5 970 клопотань із загальної кількості 37 193 клопотань про застосування заходів забезпечення (16,5 %); у 2019 р. - 5 733 із 34 780 (близько 16,4 %); у 2020 р. - 5 693 із 31 547 (18,1 %); за 2021 р. - 5 277 із 30 408 (17,3 %); за січень-березень 2022 р. - 799 із 4 526 (17,6%). Вказане обумовлено тим, що проблеми реалізації прокурором своїх повноважень під час доказування у досудовому розслідуванні, зокрема при обґрунтуванні наявності ризику переховування, досі не були піддані комплексному теоретичному дослідженню. Вивчення практики Європейського суду з прав людини дає змогу розкрити сутність ризику переховування як підстави для застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційних права особи, а також з’ясувати які фактори мають бути враховані прокурором при обґрунтуванні ризику переховування.enпрокурордоказуванняризик переховуванняконституційні праваprosecutorprovingrisk of abscondingconstitutional rightsСтаття