Циганов, С. А.С. А.ЦигановБуз, А. О.А. О.Буз2026-02-272026-02-272024-07-29Tsyhanov, S., & Buz, A. (2024). Philosophy of Money as Foundational Framework for the Conceptual Order of the International Monetary and Financial System. Actual Problems of International Relations, (159), 124–137. https://doi.org/10.17721/apmv.2024.159.1.124-137УДК 339.7.01.:330.101.410.17721/apmv.2024.159.1.124-137https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11294This article delves into the foundational philosophy of money, exploring its pervasive influence on the conceptual framework of the global financial and monetary systems. Tracing philosophical attitudes towards money from ancient to modern times, it critically examines the moral and ethical tensions inherent in the relationship between money and truth. The analysis begins with classical antiquity, where philosophers like Plato and Aristotle juxtaposed the pursuit of truth with the economic functions of money, viewing it as a morally corrupting influence that impedes the genuine search for wisdom. The narrative progresses through history, highlighting how subsequent philosophers have consistently mirrored this scepticism towards the monetisation of human values. The discussion extends into modern philosophical interpretations, notably Georg Simmel’s “Philosophy of Money,” which articulates money’s dual role as both a disruptor and an integrator within society. Simmel’s analysis portrays money as a fundamental mediator in social relations, yet also a catalyst for alienation and reification, reflecting a deeper philosophical inquiry into the nature of value and the ethical implications of economic interactions. By engaging with these philosophical discourses, the article aims to provide a comprehensive understanding of how money has been perceived and theorised as a force that shapes societal structures and human interactions. It invites readers to reconsider the ethical dimensions of economic practices and the profound impact of monetary philosophy on the fabric of modern society, advocating for a critical reassessment of the values that govern our financial and social systems. Through this exploration, the article contributes to a deeper intellectual discourse on the role of money in shaping not only economic but also cultural and ethical landscapes.Стаття зосереджується на фундаментальних філософських аспектах грошей та їх значущості в осмисленні теоретичних підвалин світової валютно-фінансової системи. Досліджуючи історію філософського розуміння грошей від античності до сьогодення, автори критично розглядають етичні та моральні дилеми, притаманні взаємодіям між грошима та правдою. Прослідковуються міркування з античної доби, де такі філософи, як Платон та Аристотель, негативно ставилися до економічних ролей грошей, розглядаючи їх як корумпуючий вплив, який перешкоджає пошуку істини. Особливу увагу у статті приділено аналізу праці Георга Зіммеля «Філософія грошей», в якій гроші виступають як амбівалентний елемент у суспільстві, сприяючи як його інтеграції, так і дезінтеграції. Зіммель виділяє гроші як головного медіатора у соціальних взаємодіях, а також як спонукальний чинник до алієнації та реїфікації (відчуження та уречевлення). Такий аналіз висвітлює філософське дослідження вартості та етичних аспектів в міжнародних економічних відносинах. Дана стаття пропонує поглиблене розуміння концепцій та теорій грошей як динамічного чинника, який впливає як на суспільні структури, так на міжособистісні та міжнародні відносини. Авторами пропонується переосмислити етичні аспекти економічних процедур та значення монетарної філософії у сучасному світі, а також критично переглянути цінності, які керують нашою фінансовою та соціальною системою. Таке дослідження сприяє глибшому інтелектуальному діалогу щодо впливу грошей на формування не лише економічних, але й культурних та моральних контекстів.enphilosophy of moneyinternational monetary and financial systemethics of global governanceglobal orderinterdisciplinarityphilosophy of scienceфілософія грошейміжнародна валютно-фінансова системаетика глобального врядуваннясвітопорядокміждисциплінарністьфілософія наукиСтаття