КЛИМЕНКО, ІринаІринаКЛИМЕНКОМАКСИМОВА, ОленаОленаМАКСИМОВА2026-03-182026-03-182024-12-23КЛИМЕНКО, І., МАКСИМОВА, О. (2024). Psychological features of the relationship between music and emotional states of personality during wartime. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 63–67. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).1010.17721/BPSY.2024.2(20).10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13351Background. Global research underscores the significant potential of music as a tool for emotional and physiological regulation, reducing stress reactions, and enhancing overall psychological well-being. In the context of a prolonged war, music can serve as readily accessible resource for maintaining emotional stability among the population of Ukraine and displaced individuals abroad. Investigating the relationship between music and psychological well-being, along with stress coping strategies, while also considering the impact of various musical styles and individual personality traits, is both relevant and practically significant. Methods. Online surveys were conducted with respondents utilizing questionnaires and a comprehensive set of psychological methods to explore five personality factors (BFI-10), psychological well-being (PGWBI), dominant coping strategies (CSI-SF), music preferences (STOMP), and the use of music for mood regulation (B-MMR). Data analysis employed descriptive statistics, Spearman's correlation analysis, confirmatory factor analysis (CFA), exploratory factor analysis, Cronbach's alpha, and Shapiro-Wilk's coefficients. Results. For 81 % of respondents, music holds an important role in their lives. High involvement in musical activities correlates with proactive coping strategies, such as seeking social support and expressing emotions, as well as decreasing distancing behaviors. The predominant personality trait associated with the role of music is agreeableness. Respondents favor reflective and intricate music genres, including classical, jazz, and blues, which they use to experience profound emotions, seek comfort and introspection. The second most notable category includes optimistic and traditional music, such as country, religious or choral music, and pop. Intense and rebellious music styles (alternative, rock, heavy metal) are primarily employed by respondents for emotional release. Emotional regulation strategies like entertainment and distraction show no significant correlation with any particular music style. A slight correlation between music and psychological well-being is observed solely among those for whom music plays a significant role. Conclusions. The study illustrates the connections between the role of music and emotional states, personality traits, music-based regulation methods, psychological well-being, coping strategies, and musical preferences.Вступ. У світових дослідженнях засвідчено значний потенціал музики як засобу емоційної та фізіологічної регуляції, зменшення стресових реакцій та підвищення загального рівня психологічного благополуччя особистості. Наголошено, що в умовах тривалої війни музика може стати легкодоступним засобом підтримки емоційної стійкості населення України та вимушено переміщених осіб за кордоном. Акцентовано, що дослідження взаємозв'язку музики з психологічним благополуччям та стратегіями подолання стресу, а також вивчення впливу різних музичних стилів з урахуванням індивідуальних особливостей особистості є актуальними та практично значущими. Методи. Застосовано методи онлайн-опитування респондентів із використанням анкетування та панелі психологіч-них методик для дослідження п'яти факторів особистості (BFI-10), індексу загального психологічного благополуччя (PGWBI), панівних копінг-стратегій (CSI-SF), музичних уподобань (STOMP) та впливу музики на емоційну регуляцію (B-MMR). Для аналізу даних використано описові статистики, кореляційний аналіз за коефіцієнтом Спірмена, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA), коефіцієнти альфа Кронбаха та Шапіро-Уілка. Результати. Визначено, що для 81 % респондентів музика відіграє важливу роль у житті. Розкрито, що висока залученість до музичних активностей асоціюється з проактивними копінг-стратегіями, такими як звернення за соціальною підтримкою та вираження емоцій, а також зниженням дистанціювання. Доведено, що провідною особистісною рисою респондентів, що корелює з роллю музики, є приємність / схильність до згоди. Респонденти віддають перевагу рефлексивній і складній музиці, такій як класична музика, джаз, блюз, яку використовують для переживання сильних емоцій та почуттів, розради та рефлексії. На другому місці за значущістю оптимістична та традиційна музика, до якої належить кантрі, релігійна або хорова музика, поп-музика. Інтенсивні та непокірні стилі музики (альтернатива, рок, важкий метал) респонденти використовують переважно для емоційного розрядження. Аргументовано, що розвага і відволікання як стратегії емоційної регуляції не мають суттєвої кореляції із жодним стилем музики. Незначна кореляція між музикою та рівнем психологічного благополуччя знайдена для групи, у якій роль музики є вищою. Висновки. Продемонстровано взаємозв'язки між роллю музики та емоційними станами і рисами особистості, способами регуляції за допомогою музики, рівнем психологічного благополуччя, копінг-стратегіями та музичними вподобаннями.ukmusicmusical preferencesemotional regulationcoping strategiespsychological well-beingмузикамузичні вподобанняемоційна регуляціякопінг-стратегіїпсихологічне благополуччяСтаття