Братко, ІринаІринаБратко2026-02-272026-02-272025-12-30Братко, І. (2025). ANTI-CRISIS INSTRUMENTS OF THE EU'S CLIMATE LAW IN RESPONSE TO THE WAR IN UKRAINE. Аctual Problems of International Relations, 1(165), 116–122. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.116-12210.17721/apmv.2025.165.1.116-122https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11399The relevance of the study is due to the transformation of the EU's climate policy in the context of the war in Ukraine and the energy security crisis caused by the geopolitical conditions. The methodology is based on a systematic and comparative analysis of EU acts, acts such as Regulation (EU) 2018/1999 and the   integrated energy plan REPowerEU, which are functionally aligned with the "Fit for 55" package. The main results show that after 2022, the updated National Energy and Climate Plans play a key role, integrating the increased climate ambitions of "Fit for 55" and the energy security measures envisaged by REPowerEU. Of particular importance was the acceleration of the introduction of renewable energy, in particular offshore wind energy, as well as the reform of permitting procedures and the modernization of energy infrastructure. Among the EU member states, Germany, Denmark, the Netherlands and France occupy leading positions in the development of offshore wind energy, which is due to their experience in implementing large-scale offshore projects. At the same time, there are transitional contradictory solutions in the EU, including the temporary use of gas and nuclear technologies, reflected in the Taxonomy of Sustainable Finance.Актуальність дослідження зумовлена трансформацією кліматичної політики ЄС в умовах війни в Україні та спричиненої нею енергетичної безпекової кризи. Російська збройна агресія призвела до переосмислення підходів до енергетичної стійкості, пришвидшивши застосування антикризових механізмів у рамках чинної інституційної моделі врядування. Метою дослідження є аналіз інструментів ЄС, спрямованих на забезпечення енергетичної безпеки та виконання кліматичних зобов’язань у нових геополітичних умовах. Методологія ґрунтується на системному та порівняльно-правовому аналізі актів ЄС, таких актів, як Регламент (ЄС) 2018/1999 та інтегрований енергетичний план REPowerEU, які функціонально узгоджуються з пакетом “Fit for 55”. Основні результати свідчать, що після 2022 року ключову роль відіграють оновлені Національні енергетичні та кліматичні плани (NECPs), які інтегрують підвищені кліматичні амбіції “Fit for 55” та заходи енергетичної безпеки, передбачені REPowerEU. Особливого значення набуло прискорення впровадження відновлюваної енергетики, зокрема офшорної вітроенергетики, а також реформування дозвільних процедур і модернізація енергетичної інфраструктури. Серед держав-членів ЄС лідерські позиції у розвитку офшорної вітроенергетики посідають Німеччина, Данія, Нідерланди та Франція, що зумовлено їхнім досвідом реалізації масштабних офшорних проєктів. Разом з тим, в ЄС спостерігаються перехідні суперечливі рішення, включаючи тимчасове використання газових та атомних технологій, відображене у Таксономії сталих фінансів.enСтаття