Лисак, Ангеліна АндріївнаАнгеліна АндріївнаЛисакБерзін, Павло Сергійович2026-04-292026-04-292026-04-07Лисак А.А. Принцип верховенства права в кримінальному праві : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 211 с.УДК 343.211https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18633Лисак А.А. Принцип верховенства права в кримінальному праві. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ. - 2026. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню принципу верховенства права у кримінально-правовій площині на теоретичному, нормативному й правозастосовчому рівнях. Виявлено та проаналізовано наукові підходи до змістовного наповнення та способів тлумачення принципу верховенства права. Встановлено, що тлумачення цього принципу не є усталеним та характеризується множинністю підходів. Встановлено, що для кримінального права прийнятним є загальнотеоретичне тлумачення принципу верховенства права з точки зору поелементного підходу як системоутворюючого принципу, до складу якого входять принципи нижчого рангу (підпринципи), зокрема дотримання природних прав людини, справедливість, рівність перед законом, законність, правова визначеність, належне врядування, поділ влади на три гілки, незалежність суду і суддів. Визначено кримінально-правове значення принципу верховенства права, яке виявляється в таких положеннях: узгодження та відповідність положень КК України нормам Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також загальновизнаним міжнародним принципам; відповідність норм КК України рішенням КСУ та практиці ЄСПЛ; визначеність кримінальних правопорушень, а також відповідальності за їх скоєння лише нормами КК України; системне узгодження положень Загальної та Особливої частини КК України; визначення змісту окремих інститутів та субінститутів кримінального права, коли відсутні відповідні нормативні орієнтири. Проаналізовано систему принципів кримінального права України і встановлено співвідношення між ними і принципом верховенства права. Встановлено, що принцип верховенства права інтегрує решту принципів кримінального права та забезпечує їхню внутрішню єдність, а тому тлумачення верховенства права водночас означає тлумачення й уточнення змісту інших принципів кримінального права. Досліджено генезис (становлення) принципу верховенства права у кримінальному праві. З’ясовано, що в країнах англосаксонської системи цей принцип утвердився через судовий прецедент, що зумовило динамічний характер кримінального права та підвищену роль судової практики. У романо-германській правовій сім’ї він розвивався через кодифіковані акти. В Україні становлення та розвиток останнього супроводжувалися залежністю від політичних режимів та правових систем держав, у складі яких перебували українські землі. Переважну більшість часу принцип верховенства права ототожнювався із законністю, що зумовило відсутність текстуального закріплення цього принципу в джерелах кримінального права України. Запропоновано текстуально закріпити принцип верховенства права у КК України шляхом внесення змін до ч. 2 ст. 1 цього Кодексу. Виявлено проблеми щодо реалізації принципу верховенства права у кримінальному праві на правозастосовчому рівні: нестабільність кримінального законодавства, що проявляється у частих і несистемних змінах до КК України; наявність колізій і прогалин; невідповідність структурних елементів КК України один одному; невідповідність КК України Конституції та чинним міжнародним договорам; поверхове чи маніпулятивне використання практики ЄСПЛ; неврегульованість зворотної дії в часі рішень КСУ. Для формування одноманітної судової практики запропоновано доктринальні та нормативні шляхи вирішення виявлених проблем з приміткою щодо необхідності поєднання цих шляхів. Зауважено, що нормативний шлях має на увазі внесення відповідних змін до КК України та інших актів, а доктринальний шлях – вироблення науково обґрунтованих правил до тлумачення та застосування джерел кримінального права. Внесено пропозиції щодо застосування сукупності таких правил: в разі наявності протиріччя між приписами КК України та нормами ратифікованих ВРУ міжнародних договорів, застосуванню підлягає норма ратифікованого міжнародного договору; в разі наявності протиріччя між нормами кримінального права, застосуванню підлягає норма, яка ставить суб’єкта кримінального правопорушення в найбільш сприятливе становище; в разі наявності між нормами кримінального права протиріччя, спричинених очевидною помилкою законодавця, коли застосування більш сприятливої для суб’єкта кримінального правопорушення норми ставить під загрозу суспільні інтереси, застосуванню підлягає норма, яка ставить такого суб’єкта в менш сприятливе становище; в разі наявності протиріччя між назвами розділів/статей КК України та їхнім змістом, застосуванню підлягають диспозиції відповідних статей КК України; для усунення прогалин аналогія закону у кримінальному праві допускається у Загальній частині КК України; в разі наявності в диспозиції кримінально-правової норми Особливої частини КК України не достатньо конкретної характеристики складу кримінального правопорушення, і кримінально-правова оцінка діяння не можлива без конкретизації цієї характеристики, оцінка має бути здійснена за найбільш сприятливим для суб’єкта кримінального правопорушення варіантом; якщо в нормі Особливої частини КК України не вказано про охоплення цією статтею інших складів кримінальних правопорушень для наявності кваліфікуючої ознаки «повторно», така ознака не інкримінується суб’єкту; якщо з аналізу діяння особи неможливо однозначно визначити психічне ставлення особи до свого діяння або в разі наявності будь-яких сумнівів, особі має інкримінуватися найбільш м’який вид вини. Окрему увагу приділено питанню щодо зворотної (ретроспективної) дії в часі рішень КСУ, якими певні кримінально-правові норми визнані неконституційними, до відносин, які виникли до ухвалення таких рішень. Констатовано можливість зворотної дії в часі таких рішень, оскільки внаслідок ухвалення останніх відповідна кримінально-правова норма втрачає свою чинність. З метою усунення поверхневого, формального та неправильного застосування національними судами практики ЄСПЛ з тлумаченням принципу верховенства права розроблено та запропоновано при застосуванні такої практики керуватися низкою правил, основними з яких є такі: правозастосувачі не повинні автоматично застосовувати практику ЄСПЛ в кожному рішенні; практику ЄСПЛ слід застосовувати, коли вона є обґрунтованою для справи з точки зору засади доцільності; при посиланні на практику ЄСПЛ правозастосувач повинен коротко проаналізувати обставини справи, визначити їх подібність з обставинами власної справи та обґрунтувати подібність, яка обумовлює застосування відповідного висновку ЄСПЛ в конкретній справі; правозастосувач повинен застосовувати практику ЄСПЛ, яка стосується кримінального права; правозастосувач може застосовувати практику ЄСПЛ, сформовану не в кримінальних справах, за умови належного мотивування її релевантності та обґрунтованості в конкретній кримінальній справі; при застосуванні практики ЄСПЛ правозастосувач повинен послатися на назву відповідного рішення, його реєстраційний номер, дату ухвалення, а також на конкретний пункт (пункти) цього рішення, що містять відповідні правові висновки; правозастосувач має право посилатися виключно на ті пункти рішення ЄСПЛ, які містять правову оцінку Суду, а не на виклади чи позиції сторін, наведені у матеріалах справи. За результатами дисертаційного дослідження підготовлено текст законопроєкту про внесення змін та доповнень до КК України та Конституції, який містить в собі пропозиції, направлені на впровадження основних положень цієї роботи. Ключові слова: верховенство права, законність, Європейський суд з прав людини, кримінальне право, кримінальне правопорушення, кримінально-правова норма, правове регулювання, правозастосування, принципи кримінального права, тлумачення кримінально-правових норм, кримінальне провадження, Верховний Суд.Lysak A.A. The Principle of the Rule of Law in Criminal Law. – Qualifying research paper on the rights of the manuscript. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree by specialty 081 – Law. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv. - 2026. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the principle of the rule of law in the field of criminal law at the theoretical, normative, and law enforcement levels. Scientific approaches to the substantive content and methods of interpretation of the rule of law principle are identified and analyzed. It is established that the interpretation of this principle is not unified and is characterized by a multiplicity of approaches. It is determined that, for criminal law, the most appropriate is the general theoretical interpretation of the rule of law principle through an element-based (structured) approach, according to which it functions as a system-forming principle that encompasses lower-level principles (sub-principles), including respect for natural human rights, justice, equality before the law, legality, legal certainty, good governance, separation of powers, and the independence of the judiciary. The criminal-law significance of the rule of law principle has been defined as ensuring: the consistency and compliance of the provisions of the Criminal Code of Ukraine (CCU) with the Constitution of Ukraine, with international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine, and with generally recognized international legal principles; the conformity of CCU norms with the decisions of the Constitutional Court of Ukraine and the case law of the European Court of Human Rights (ECtHR); the determination of criminal offenses and liability for their commission solely by the norms of the CCU; the systematic coherence of the General and Special Parts of the CCU; and the definition of the content of particular criminal-law institutions and subinstitutions in the absence of direct normative guidelines. The system of criminal law principles of Ukraine is analyzed, and the relationship between them and the rule of law principle is established. It is proven that the rule of law integrates the remaining principles of criminal law and ensures their internal unity; thus, the interpretation of the rule of law simultaneously implies the interpretation and clarification of other criminal law principles. The genesis of the rule of law in criminal law is explored. It is found that in the Anglo-Saxon legal system, this principle was established through judicial precedent, which led to the dynamic nature of criminal law and the enhanced role of judicial practice. In the Romano-Germanic legal family, it evolved through codified acts. In Ukraine, the development of this principle was influenced by political regimes and the legal systems of the states that historically included Ukrainian territories. For most of its history, the rule of law was equated with legality, which explains the absence of its explicit textual consolidation in Ukrainian criminal law sources. It is proposed to formally enshrine the rule of law principle in the Criminal Code of Ukraine by amending Part 2 of Article 1 of the Code. The study reveals problems in implementing the rule of law in criminal law at the law enforcement level: instability of criminal legislation manifested in frequent and unsystematic amendments to the CCU; the presence of conflicts and gaps in the law; inconsistencies between structural elements of the CCU; discrepancies between the CCU, the Constitution, and international treaties; superficial or manipulative use of ECtHR case law; and the lack of regulation regarding the retroactive effect of the Constitutional Court’s decisions. To ensure uniform judicial practice, doctrinal and normative approaches to solving the identified problems are proposed, emphasizing the need to combine both. The normative approach involves introducing amendments to the CCU and other legal acts, while the doctrinal approach consists of developing scientifically grounded rules for interpreting and applying the sources of criminal law. A set of rules is proposed, including: in case of contradiction between the CCU and ratified international treaties, the latter shall prevail; in case of conflict between criminal law norms, the provision most favorable to the offender shall apply; if applying the more favorable norm endangers public interests due to a clear legislative error, the less favorable norm may be applied; in case of contradiction between the titles of sections/articles of the CCU and their content, the substantive provisions of the articles shall prevail; analogy of law is permissible in the General Part of the CCU to fill gaps; when the disposition of a norm in the Special Part lacks sufficient specificity, the act should be assessed in the way most favorable to the offender; when the qualifying feature “repeatedly” is not clearly included in the norm, it should not be applied; if the mental attitude of the offender cannot be clearly established, the mildest form of guilt should be applied. Particular attention is paid to the issue of the retroactive effect of the Constitutional Court’s decisions recognizing certain criminal-law norms as unconstitutional. It is concluded that such decisions should have retroactive effect, as they render the corresponding norms legally null from the outset. To eliminate the superficial, formal, inconsistent, selective, and incorrect application by national courts of ECtHR case law in interpreting the rule of law, a set of rules for applying such practice has been developed. These include: the ECtHR case law should not be applied automatically in every decision; it should be applied when relevant and justified for the case; the reasoning must demonstrate the similarity of circumstances; only ECtHR decisions related to criminal law (or relevant by analogy with proper justification) should be used; and references must include the case title, registration number, date, and specific paragraph(s) containing the legal findings. Based on the research results, a draft law was prepared to amend the Criminal Code of Ukraine and the Constitution of Ukraine, incorporating the main proposals developed in this dissertation. Key words: rule of law, legality, European Court of Human Rights, criminal law, criminal offense, criminal law norm, legal regulation, law enforcement, principles of criminal law, interpretation of criminal law norms, criminal proceedings, the Supreme Court.ukверховенство правазаконністьЄвропейський суд з прав людиникримінальне правокримінальне правопорушеннякримінально-правова нормаправове регулюванняправозастосуванняпринципи кримінального праватлумачення кримінально-правових нормкримінальне провадженняВерховний Суд.rule of lawlegalityEuropean Court of Human Rightscriminal lawcriminal offensecriminal law normlegal regulationlaw enforcementprinciples of criminal lawinterpretation of criminal law normscriminal proceedingsthe Supreme Court.Дисертація