КОМАХА, ЛарисаЛарисаКОМАХАЗАМАЗЄЄВА, ГаннаГаннаЗАМАЗЄЄВА0000-0001-8432-873XКОЛТУН, ВікторіяВікторіяКОЛТУНМІЩЕНКО, ОлесяОлесяМІЩЕНКО2026-03-172026-03-172025-06-27КОМАХА, Л., ЗАМАЗЄЄВА, Г., КОЛТУН, В., МІЩЕНКО, О. (2025). SYSTEM-NETWORK APPROACH AS A METHODOLOGICAL FRAMEWORK FOR IMPROVING THE IMPLEMENTATION OF STATE ENERGY EFFICIENCY POLICY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 47–53. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-7/1110.17721/2616-9193.2025/21-7/11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13047Background. In the context of global climate challenges and energy transformation, energy efficiency policy is gaining strategic importance. It is becoming a key element of sustainable development, integrating into European policies, in particular the European Green Deal and the EU Energy Efficiency Directive. In Ukraine, the foundations for institutional modernization of energy resource management are being formed, but the process is hampered by weak digitalization, insufficient coordination between levels of government, and limited public-private partnership. In such conditions, the system-network approach opens up prospects for the implementation of flexible, inclusive management models. Methods. The study uses comparative and structural-functional methods to analyze national and European energy management practices. The interaction between government bodies, local governments, business and public organizations was assessed. Content analysis of state and international documents, EBRD and European Commission reports, data on Smart Grid pilot projects, as well as scientific publications was also applied. Results. The system-network approach ensures effective coordination between management entities in the field of energy efficiency. Unlike centralized models, network structures contribute to digitalization, business involvement, and adaptation of solutions to local needs. Comparative analysis has proven the advantages of such approaches in EU countries, where Smart Grids, grant programs and ETS are actively implemented. In Ukraine, these tools are at the pilot testing stage, which requires strengthening institutional capacity, creating decarbonization offices in the regions and scaling digital platforms for energy monitoring. Conclusions. Integration of the system-network approach into public policy is the key to its effectiveness. Ukraine has the potential to develop an adaptive governance model through decentralization, digital solutions, and support from international partners. It is necessary to consolidate the actions of all actors, harmonize legislation, and form a new culture of energy consumption. Educational campaigns, involving business in innovation, and information openness should become the basis of future policy. This will not only strengthen energy security, but also contribute to global climate stability.Вступ. Наголошено, що в контексті глобальних кліматичних викликів та енергетичної трансформації політика енергоефективності набуває стратегічного значення. Вона стає ключовим елементом сталого розвитку, інтегрую чись у європейські політики, зокрема Європейську зелену угоду та Директиву ЄС з енергоефективності. В Україні формуються основи для інституційної модернізації управління енергоресурсами, однак процес стримується слабкою цифровізацією, недостатньою координацією між владними рівнями та обмеженим державно-приватним партнерством. У таких умовах системно-мережевий підхід відкриває перспективи впровадження гнучких, інклюзивних моделей управління. Методи. У дослідженні використано порівняльний та структурно-функціональний методи для аналізу націо нальних і європейських практик енергетичного управління. Оцінено взаємодію між органами влади, місцевим само врядуванням, бізнесом та громадськими організаціями. Застосовано також контент-аналіз державних і міжнародних документів, звітів ЄБРР та Єврокомісії, даних про пілотні проєкти Smart Grid, а також наукових публікацій. Результати. Визначено, що системно-мережевий підхід забезпечує ефективну координацію між суб'єктами управління у сфері енергоефективності. На відміну від централізованих моделей, мережеві структури сприяють цифровізації, залученню бізнесу, адаптації рішень до місцевих потреб. Порівняльний аналіз довів переваги таких підходів у країнах ЄС, де активно впроваджують Smart Grids, грантові програми та ETS. В Україні ці інструменти перебувають на етапі пілотного тестування, що потребує посилення інституційної спроможності, створення офісів декарбонізації в регіонах та масштабування цифрових платформ для енергомоніторингу. Висновки. Обґрунтовано, що інтеграція системно-мережевого підходу в державну політику є запорукою її ефективності. Україна має потенціал для розвитку адаптивної моделі управління завдяки децентралізації, цифровим рішенням та підтримці міжнародних партнерів. Аргументовано, що необхідна консолідація дій усіх суб'єктів, гармонізація законодавства та формування нової культури енергоспоживання. Освітні кампанії, залучення бізнесу до інновацій та інформаційна відкритість мають стати основою майбутньої політики. Це дозволить не лише зміцнити енергетичну безпеку, а й зробити внесок у глобальну кліматичну стабільність.ukpublic administrationsystem-network approachenergy efficiencypublic policydigitalizationpublic-private partnershipregulatory mechanismsinstitutional coordination.публічне управліннясистемно-мережевий підхіденергоефективністьдержавна політикацифровізаціядержавно-приватне партнерстворегуляторні механізмиінституційна координація.Стаття