Shcherbyna, OlenaOlenaShcherbynaZayets, SerghiySerghiyZayets2026-04-072026-04-072025-09-04Shcherbyna, O., Zayets, S. (2025). THOMAS HOBBES'S THOUGHT EXPERIMENT FROM THE PERSPECTIVE OF JOHN LOCKE: A COMPARATIVE ANALYSIS OF KEY CONCEPTS AND THEIR ARGUMENTATIVE MEANING. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 130–135. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-22/2310.17721/2523-4064.2025/12-22/23https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14511B a c k g r o u n d . In the history of philosophy, views on the connection between Locke's Second Treatise and Hobbes' Leviathan have changed dramatically. Recent archival findings indicate that between 1658 and 1667, he [Locke] "almost always had Hobbes's Leviathan on his table, and recommended his friends read it." This provides stronger grounds to assert that Locke's Second Treatise is a response to Hobbes's thought experiment reconstructing the probable natural (pre-political) state of humankind.   M e t h o d s . A comparative analysis of argumentation and key concepts of Hobbes ("Leviathan") and Locke ("Second Treatise") has been conducted in this study, examining their approaches to the thought experiment concerning the natural (pre-political) state of humanity. R e s u l t s . While agreeing on the dangers of the state of nature and the necessity of political organization for society, Hobbes and Locke diverge in their conclusions regarding the optimal institutional-normative model for such organization. The key divergence between their projects (Hobbes's absolutism versus Locke's limited government) stems from the different status assigned to equality: purely descriptive for Hobbes and normative for Locke. Absolutism creates inequality incompatible with Locke's normative approach. Locke's proposal to establish the rule of law and a set of accompanying guarantees to ensure equality between those vested with power and their subjects became the starting point for the concept of human rights as a normative limitation on power. C o n c l u s i o n s . 1) John Locke, in his reasoning within the Second Treatise, reexamines Thomas Hobbes's thought experiment concerning the natural (pre-political) state of society. Despite some clarifications and minor discrepancies in describing the pre-political state, Locke reaches the same conclusion as Hobbes: the natural state of society is "full of Fears and continual Dangers,"and contains constant conflicts that, in such a state, are fundamentally impossible to cease or resolve. Both philosophers draw the practical conclusion about the desirability of avoiding the threats of the state of nature and the necessity of creating political institutions to address this task. The fundamental difference between Locke's and Hobbes's positions lies in how they envision the political organization of society meant to solve the problem of the state of nature: for Hobbes, it should be an absolute monarchy; for Locke, the rule of law. 2) A key element in the reasoning of both philosophers is their view on human equality: for Hobbes, considerations of equality are purely descriptive, whereas Locke also assigns equality a normative status. The normative status of human equality makes organizing society in the form of an absolute monarchy, as Hobbes proposed, unacceptable: vesting power in any single person leads to inequality. Instead, Locke proposes to compensate for such inequality by limiting power through law, guaranteeing the inviolability of certain individual freedoms, and the right to rebellion in case of encroachment upon these freedoms. 3) Locke's normative-institutional project should be considered the beginning of the liberal discourse of human rights. Based on Locke's reasoning, we can define human rights as a normative system that defines the relationship between governing institutions on one side and individuals on the other, limiting or obligating the power holders.Вс т у п . Наголошено, що в історії філософії погляди на те, чи існував зв'язок між Другим Трактатом Лока і "Левіатаном" Гобса, драматично змінювалися. Останні архівні знахідки свідчать, що в період з 1658-го до 1667-го року включно він "майже завжди мав "Левіатан" Гобса на своєму столі і рекомендував своїм друзям його прочитати. Це дає підстави більш впевнено стверджувати, що Другий Трактат Лока є відповіддю на мисленнєвий експеримент Гобса з відтворення імовірного природного (дополітичного) стану людства. Ме тоди . Здійснено порівняльний аналіз аргументації та ключових понять Гобса ("Левіатан") і Лока ("Другий Трактат" ) у процесі опрацювання мисленнєвого експерименту щодо природного (дополітичного) стану людства. Рез у ль та ти . Розкрито, що, погоджуючись щодо небезпек природного стану та необхідності політичної організації суспільства, Гобс і Лок розходяться у висновках щодо оптимальної інституційно-нормативної моделі такої організації. Ключова розбіжність їхніх проєктів (абсолютизм Гобса проти обмеженого правління Лока) випливає з різного статусу рівності: суто дескриптивного в Гобса і нормативного в Лока. Сформульовано, що абсолютизм створює нерівність, несумісну з нормативним підходом Лока. Пропозиція Лока щодо запровадження верховенства закону і низки супутніх гарантій для забезпечення рівності між людьми, наділеними владою, і підданими стала відправною точкою для концепції прав людини як нормативного обмеження влади. Вис н овк и . Визначено, що: 1) Джон Лок у своїх міркуваннях у Другому Трактаті переосмислює мисленнєвий експеримент Томаса Гобса щодо природного (дополітичного) стану суспільства. Попри деякі уточнення і неістотні розбіжності в описі дополітичного стану, Лок доходить того ж висновку, що й Гобс: природний стан суспільства "сповнений страхів і постійних небезпек" і в ньому постійно існують конфлікти, які в такому стані принципово неможливо припинити або вирішити. Обидва філософи роблять практичний висновок про бажаність уникнення загроз природного стану і про необхідність створення політичних інститутів для вирішення цього питання. Установлено, що принципова відмінність між позиціями Лока і Гобса полягає в тому, як вони бачать політичну організацію суспільства, що має розв'язати проблему природного стану: за Гобсом це має бути абсолютна монархія, за Локом – верховенство закону. 2) Ключовим елементом у міркуваннях двох філософів є погляди на людську рівність: для Гобса міркування про рівність мають суто дескриптивний характер, тоді як Лок надає рівності також нормативного статусу. Нормативний статус людської рівності робить неприйнятною організацію суспільства у формі абсолютної монархії, як це пропонував Гобс: наділення владою будь-якої людини призводить до нерівності; натомість Лок пропонує компенсувати таку нерівність шляхом обмеження влади законом, гарантування недоторканності певних індивідуальних свобод і права на повстання у разі посягання на ці свободи. 3) Нормативноінституційний проєкт Лока варто вважати початком ліберального дискурсу про права людини. Доведено, що, виходячи з міркувань Лока, ми можемо визначити права людини як нормативну систему, що визначає відносини між владними інститутами, з одного боку, і індивідуумами – з іншого, обмежуючи або зобов'язуючи носіїв влади.ukДжон ЛокТомас Гобсмисленнєвий експериментлюдська рівністьнормативний статус рівностіаргументаціяпорівняльний аналізприродне правоприродний закон.John LockeThomas Hobbesthought experimenthuman equalitynormative status of equalityargumentationcomparative analysisnatural right (jus naturale)natural law (lex naturae).Стаття