ТИМОШЕНКО, КирилоКирилоТИМОШЕНКО2026-03-172026-03-172025-06-27ТИМОШЕНКО, К. (2025). SELECTED ISSUES REGARDING THE CHALLENGES OF IMPLEMENTING PUBLIC ADMINISTRATION PRINCIPLES IN THE SPHERE OF PARLIAMENTARISM. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 80–86. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-11/1110.17721/2616-9193.2025/21-11/11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13051Background. Modern parliamentarism functions not only as an institutional form of representative democracy but also as a specific subsystem of public governance that requires effective administration based on democratic values and the principles of good governance. In Ukraine, the effective implementation of public administration principles in the field of parliamentarism is particularly relevant in the context of administrative reforms and alignment with European standards. Given the complexity of the political system, growing public expectations, and increasing demands for accountability, there is a pressing need to explore how such principles as popular sovereignty, rule of law, transparency, accountability, efficiency, inclusiveness, professionalism, and interaction with civil society are operationalized within the parliamentary framework. Methods. The methodological basis of the study is an interdisciplinary approach that combines the analysis of academic literature, legal and regulatory acts, parliamentary reports, and empirical studies of parliamentary institutions. Special attention is given to the comparative analysis of the implementation of key principles in EU countries, particularly Sweden, Estonia, and the United Kingdom, in order to assess the compliance of Ukrainian practices with European standards of good governance. Specific focus is placed on the principles of professionalism and civic engagement. Results. The study identifies major challenges to the implementation of the professionalism principle, including the politicization of the administrative apparatus, insufficient training for parliamentarians, limited resources for professional development, and a low level of ethical compliance. In terms of civic engagement, problems include the formalized nature of public consultations, limited public participation in the legislative process, and low trust in parliamentary institutions. The comparative analysis revealed best practices, such as the establishment of consultative councils, mandatory training programs for MPs, and institutionalized transparency through digital platforms. Conclusions. The results confirm the necessity of systematic reform in the area of parliamentary administration, drawing on international experience. The study recommends implementing comprehensive educational programs for parliamentarians, creating permanent feedback mechanisms with the public, improving the ethical infrastructure of parliaments, and expanding the use of digital technologies in legislative processes. This integrated approach would enhance the legitimacy and efficiency of parliamentary activity, strengthen democratic governance, and increase public trust in state institutions. Future research could focus on the empirical evaluation of implemented reforms and their impact on the quality of legislation.Вступ. Наголошено, що сучасний парламентаризм виступає не лише як інституційна форма представницької демократії, а й як специфічна система публічного управління, яка потребує відповідного адміністрування, заснованого на демократичних цінностях і принципах належного врядування. В Україні питання ефективної реалізації принципів публічного адміністрування у цій сфері є особливо актуальними в умовах реформування державного управління та адаптації до європейських стандартів. З огляду на складність політичної системи, суспільні очікування та виклики політичної підзвітності, особливого значення набуває дослідження механізмів впровадження таких принципів, як народний суверенітет, верховенство права, відкритість, підзвітність, ефективність, інклюзивність, професійність та взаємодія з громадянським суспільством. Методи. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів, звітів парламентських структур, а також емпіричні дослідження функціонування парламентських інституцій. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу реалізації ключових принципів у країнах Європейського Союзу, зокрема у Швеції, Естонії, Великій Британії, задля оцінювання відповідності української практики європейським стандартам належного врядування. Окремо розглянуто приклади впровадження принципів професійності та взаємодії з громадськістю. Результати. Установлено, що основними викликами для реалізації принципу професійності в Україні є політизація адміністративного апарату, брак системної підготовки парламентарів, обмеженість ресурсів для професійного зростання та низький рівень дотримання етичних стандартів. У сфері взаємодії з громадянським суспільством виявлено такі проблеми, як формалізований характер громадських консультацій, недостатня залученість населення до законодавчих процесів та низький рівень довіри до парламентських інститутів. Порівняльний аналіз дозволив виокремити ефективні практики, зокрема створення спеціалізованих консультативних рад, обов'язкові тренінги для депутатів, інституційне забезпечення прозорості через цифрові платформи. Висновки. Аргументовано необхідність системного реформування сфери парламентського адміністрування з урахуванням міжнародного досвіду. Запропоновано запровадження комплексних освітніх програм для парламентарів, формування постійних механізмів зворотного зв'язку з громадянами, вдосконалення етичної інфраструктури парламенту та широке застосування цифрових технологій у нормотворчому процесі. Підкреслено, що такий підхід сприятиме підвищенню легітимності та ефективності парламентської діяльності, зміцненню демократичних засад управління та довіри до державних інституцій. Подальші наукові розвідки можуть зосередитися на кількісному оцінюванні впроваджених реформ та їх впливі на якість законотворчого процесу.ukпублічне адмініструванняпарламентаризмпринципи державного управлінняпідзвітністьвідкритістьефективністьнародний суверенітетверховенство праваінклюзивністьдемократичне врядування.public administrationparliamentarismprinciples of public administrationaccountabilityopennessefficiencypopular sovereigntyrule of lawinclusivenessdemocratic governance.Стаття