Muzychko, OleksandrOleksandrMuzychko2026-04-282026-04-282017Muzychko, O. (2017). Colonial and Anti-colonial Discourses in South-Ukrainian Historiography of the 19th – 20th Centuries and their Influence on Modern Realities. Українознавчий альманах(20), 43–47.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18265Colonialism is one of the central themes of historical discourse. The modern world, formally parted from thecolonial form of organization of political space, preserves the colonial relationship in the organization of world economy. The problemof studying colonial relationship remain relevant. Postcolonial studies or postcolonial theory are a new direction of the humanitarianknowledge development where interaction of philosophy, history, literature, and policy.Earlier and now, the consciousness of the population was influenced by historians, who often combined scientific activitywith socio-political. The purpose of this article is to define the approaches of historians from southern Ukraine to the nationalquestion, their relationship to the problem of colonialism and anti-colonialism.For representatives of the Russian imperial ideology (A. Skalkovsky, G. Peretyatkovich, I. Linnychenko, E. Trifiliev, A.Florovsky, M. Rodzevich, G. Ge, A. Markevich and A. Berthier-Delagard, etc.) the most important were the Russian-centric view ofSlavic unity, conservatism, sometimes monarchism, the unity of the community of Great Russians, Little Russians and Belarusians.Ukrainian historians (in particular, L. Smolensky, O. Markevich, O. Andrievsky, P. Klepatsky, I. Bondarenko, M., O.Hrushevsky, V. Goshkevych, M. Arkas, D. Yavornytsky) contrasted the colonial, Russian, discourse, democracy, relaxed versions ofpan-Slavism in the case of Ukrainian and Poles. The greatest resonance among the historical books caused M. Arkas work.Historians actively turned to art and poetry, a publicistic genre for the dissemination of their ideas. There was also a reverse process.So, the Kherson poet Mykola Chernyavsky wrote many poems on the historical subject of the Cossacks of the history of Ukraine.Jewish historians Sh. Dubnov, I. Klausner, Georgians S. Avaliani and bishop Kirion, Poles A. Myodushevsky had a greatinfluence on the formation of the national identity of their compatriots. Liberation, anti-colonial motives, the activities of a number ofBulgarian, Serbian and Greek historians were permeated, they lived in Odesa. Today, South Ukraine is a place of keen struggle forUkrainian-centric historical identity. Authoritative sociological studies confirm this.Being in the process of establishment and development of postcolonial studies, the author submits his own point of view onthe problem of learning and teaching the history of Southern Ukraine. This article is addressed first of all to those, who strive to findnew research topics and methodological approaches in study of postcolonial problems.Keywords: colony, anti-colonial movement, southern Ukraine, historiography, the national question.Олександр МузичкоВідомо, що колоніалізм є однією з центральних тем історичного дискурсу. Сучасний світ, який офіційно відокремився від колоніальної форми організації політичного простору, все ще зберігає колоніальні відносини в організаціях світової економіки. Проблема вивчення колоніальних відносин залишається актуальною. Постколоніальні дослідження є новим напрямком розвитку гуманітарного знання, де взаємодіють філософія, історія, література і політика. Раніше і зараз, масова свідомість населення формується під впливом істориків, які часто поєднують наукову діяльність із суспільно-політичною. Метою даної статті є аналіз підходів південноукраїнських істориків до національного питання, їхнє ставлення до проблем колоніалізму і постколоніалізму. Для представників російської імперської ідеології (А. Скальковського, Г. Перетятковича, І. Лінниченка, А. Флорівського, М. Родзевича та інших) найбільш важливими були російський-орієнтований вид слов’янської єдності, консерватизм, іноді монархізм, єдність спільноти великоросів, малоросів і білорусів. Українські історики (зокрема, Л. Смоленський, О. Маркевич, О. Андрієвський, П. Клепацький, І. Бондаренко, М. Слабченко, О. Грушевський, М. Аркас, Д. Яворницький) були прибічниками демократії, пом’якшеної версії панславізму тощо. Найбільший резонанс викликали праці М. Аркаса. Історики активно звернулися до мистецтва і поезії, а також допубліцистичного жанру для поширення своїх ідей. Херсонський поет Микола Чернявський написав багато віршів наісторичну тему козацтва в історії України.У статті виокремлено два основних дискурси: колоніальний та антиколоніальний. Прибічники першогообстоювали відданість Російській імперії/СРСР, монархії/КПСС, були консерваторами. Прибічники антиколоніалізмушукали у минулому передусім національно-соціальної рівності, боротьби за ці права, підкреслювали колоніальний статуссвоїх народів. Зазначено, що ці дискурси в основних рисах панують у південноукраїнській історіографії і на сучасному етапі, впливаючи і на більш практичні явища, такі як, наприклад, процес декомунізації. Ключові слова: колонія, антиколоніальний рух, Південна Україна, історіографія, національне питання.ukСтаття