Bagmet, ОlechОlechBagmetБагмет, ОлегОлегБагмет2026-03-172026-03-172025-03-31Bagmet, О., Багмет, О. (2025). UNIFICATION VS UNIQUENESS: LVIV'S HOMONYMS IN THE FIRST YEARS OF THE SOVIET OCCUPATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 159(2), 5–12. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.110.17721/1728-2640.2024.159.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12850Background. The article analyzes the influence of the Soviet government on the change of Lviv's urban names during the Second World War. The author characterizes the main priorities of the Soviet toponymic policy towards the place names of the Polish era, which included rethinking and re-filling the symbolic space of the city to establish Soviet ideology. The objectives of the article were, in particular, to assess the general trends of renaming; to analyze the complete list of Polish and Soviet place names renamed during the Second World War; to identify and characterize the main values and symbols that the Soviet authorities imposed in the public space in order to reformat historical memory and collective consciousness. Methods. This work should be considered an example of interdisciplinary research. It combines the use of both general scientific methods (analysis, typification) and methods of historical and geographical analysis (comparative and historical), in particular, an analysis of cartographic works of different periods of time in Lviv. Results. The quantitative analysis of renamed Polish and new Soviet urban names has identified the main groups that the Soviet authorities emphasized during the renaming process. The vast majority of the new place names were Russian. Their appearance on the map of Lviv was intended to show that the city belonged to the Soviet symbolic space The purpose of the renaming was to replace historical memory in the urban space in order to prevent the development of national patriotism and to form a new symbolic space and a new social consciousness. Ultimately, all of these measures were aimed at constructing a new identity to foster a loyal citizen, the so-called “Soviet person.” Conclusions. The unification of the symbolic space of the Soviet republics was supposed to ensure the consolidation of regions that differed significantly both in their historical past and in their national composition. The unification of Soviet place names resulted in their artificiality and abstractness due to the loss of connection with a specific territory, its history and traditions. This led to their rejection by the local population. Other features of the Soviet toponymic policy were the ideologization of symbolic urban space; monopolization by the authorities of the right to create and change urban names; replacement of the original descriptive and orientation functions of urban names with ideological ones.Вступ. У статті аналізується вплив радянської влади на зміну урбанонімів Львова впродовж Другої світової війни. Характеризуються головні пріоритети радянської топонімічної політики щодо годонімів польської доби, що передбачала переосмислення й нове наповнення символічного простору міста задля утвердження радянської ідеології. Завданнями статті, зокрема, були: оцінка загальних тенденцій перейменувань; аналіз повного переліку польських та радянських годонімів перейменованих в роки Другої світової війни; встановлення й характеристика головних цінностей та символів, які радянська влада насаджувала в публічному просторі, з метою переформатування історичної пам’яті та колективної свідомості. Методи. Дану роботу слід вважати прикладом міждисциплінарних досліджень. При її виконані поєднано використання як загальнонаукових методів (аналіз, типізація), так й методів історико-географічного аналізу (порівняльно-історичний), зокрема, був зроблений аналіз різночасових картографічних творів Львова. Результати. Унаслідок кількісного аналізу перейменованих польських та нових радянських урбанонімів, виділено головні групи на які робила акцент радянська влада під час перейменувань. Переважну більшість нових годонімів були російськими. Їхня поява на мапі Львова мала засвідчити приналежність міста до радянського символічного простору Цілями перейменувань були заміщення історичної пам'яті у міському просторі задля унеможливлення розвитку національного патріотизму та формування нового символічного простору й нової суспільної свідомості. Зрештою усі ці заходи мали на меті конструювання нової ідентичності задля виховання лояльного громадянина, т.зв. "радянської людини". Висновки. Уніфікація символічного простору радянських республік мала забезпечити консолідацію регіонів, що суттєво відрізнялися як за історичним минулим, так й за національним складом. Наслідком уніфікації радянських годонімів, через втрату зв’язку з конкретною територією, її історією та традиціями, стала їхня штучність й абстрактність. Що призвело до їхнього неприйняття місцевим населенням. Іншими ознаками радянської топонімічної політики стали заідеологізованість символічного міського простору; монополізація владою права на створення й зміну урбанонімів; заміщення первинних описової та орієнтувальної функції урбанонімів на ідеологічну.uksymbolic spaceurban nominationcartographic worksfunctions of urban namesurban toponymyhistorical memorytoponymic policyLvivsymbolic spaceurban nominationcartographic worksfunctions of urban namesurban toponymyhistorical memorytoponymic policyLvivсимволічний простірурбаноніміякартографічні творифункції урбанонімівміська топонімікаісторична пам'ятьтопонімічна політикаЛьвівсимволічний простірурбаноніміякартографічні творифункції урбанонімівміська топонімікаісторична пам'ятьтопонімічна політикаЛьвівСтаття