Микола ПогорецькийІскендеров Е. Ф.2025-10-242025-10-242021Погорецький М. А., Іскендеров Е. Ф. Роль прокурора при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Вісник кримінального судочинства. 2021. № 3-4. С. 47-58УДК 343.1410.17721/2413-5372.2021.3-4/47-58https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8287У статті визначено, що ефективність встановлення прокурором обставин,які входять до предмету доказування у досудовому розслідуванні, можлива лише у разі застосування належного комплексу дієвих засобів отримання доказів. Одним із таких засобів отримання доказів прокурором під час досудового розслідування є негласні слідчі (розшукові) дії. Метою статті є вивчення особливостей застосування прокурором як суб’єктом доказування негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні. Виокремлено сутнісні ознаки слідчої (розшукової) дії, а саме: а) вони є заходами, тобто діями або засобами для досягнення чогось, що мають активний діяльнісний характер; б) передбачені та регламентовані нормами КПК; в) є частиною процесуальних дій, що мають пошуково-пізнавальний та посвідчувальний характер; г) можуть здійснюватися лише уповноваженими суб’єктами; ґ) їх хід та результати фіксуються у відповідних процесуальних документах; д) вони забезпечуються силою процесуального примусу; е) проводяться з метою виявлення й закріплення фактичних даних і відомостей про їх джерела для отримання доказів у кримінальному провадженні або перевірки цих доказів. Запропоновано визначити поняття негласних слідчих (розшукових) дій як заходів, що складаються з пошуково-пізнавальних та посвідчувальних прийомів, відомостей про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, проводяться уповноваженим кримінальним процесуальним законом суб’єктом з метою виявлення і закріплення фактичних даних і відомостей про їх джерела для отримання доказів у кримінальному провадженні та їх перевірки. Встановлено, що юридичною (правовою) підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є, по-перше, відповідні статті (положення) чинного кримінального процесуального законодавства, що регламентують як загальні положення негласних слідчих (розшукових) дій, так і окремо порядок провадження відповідної слідчої (розшукової) дії. По-друге, юридичною (правовою) підставою проведення негласної слідчої (розшукової) дії є постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що містить відомості,передбачені ст. 251 КПК України, або ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, винесена на підставі відповідного клопотання слідчого, прокурора(ст. 248, 249 КПК України). Окреслено основні причини постановлення ухвал про відмову в наданні дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.The article stipulates that the effectiveness of the prosecutor’s establishment of the circumstances that are the subject of evidence in the pre-trial investigation is possible only if the use of an appropriate set of effective means of obtaining evidence. One such means of obtaining evidence by the prosecutor during the pretrial investigation is covert investigative actions. The purpose of the article is to study the peculiarities of the prosecutor’s use as a subject of evidence of covert investigative actions in the pre-trial investigation. Highlight the essential features of investigative action, namely: a) they are measures, ie actions or means to achieve something that have an active nature; b) provided for and regulated by the norms of the CPC; c) is part of procedural actions that have a search-cognitive and certifying nature; d) may be carried out only by authorized entities; e) their course and results are recorded in the relevant procedural documents; e) they are provided by the force of procedural coercion; e) are carried out in order to identify and consolidate factual data and information about their sources in order to obtain evidence in criminal proceedings or to verify this evidence. It is proposed to define the concept of covert investigative (investigative) actions as measures consisting of search and cognitive and identification techniques, information about the fact and methods of which are not subject to disclosure, conducted by the authorized criminal procedural law entity to identify and consolidate factual data and information about their sources for obtaining evidence in criminal proceedings and their verification. It is established that the legal basis for covert investigative actions is, firstly, the relevant articles (provisions) of current criminal procedural legislation governing both the general provisions of covert investigative actions and separately the procedure for relevant investigative actions. Secondly, the legal basis for conducting a covert investigative action is the decision of the investigator, the prosecutor to conduct a covert investigative action, which contains information under Art. 251 of the CPC of Ukraine, or the decision of the investigating judge on permission to conduct a covert investigative action, made on the basis of a request of the investigator, prosecutor (Articles 248, 249 of the CPC of Ukraine). The main reasons for the decision to refuse to grant permission to conduct covert investigative (investigative) actions are outlined.ukпрокурордоказуванняфункція обвинуваченнянегласні слідчі (розшукові) діїдосудове розслідуванняprosecutorevidencefunction of accusationcovert investigative (search) actionspre-trial investigationСтаття