ЧОРНА, ЛідіяЛідіяЧОРНА2026-03-182026-03-182024-12-23ЧОРНА, Л. (2024). Socio-psychological model of psychoeducation for the population experiencing war trauma. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 117–125. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).1910.17721/BPSY.2024.2(20).19https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13360Background. Based on the generalization of global experiences in overcoming the consequences of large-scale emergencies on mental health and well-being, as well as intervention models for addressing more localized individual health issues found in psychological literature, a socio-psychological model of psychoeducation for the population affected by war trauma has been developed. The aim of psychological education should be to cultivate psychological resilience within the population, particularly in the context of the Russian-Ukrainian war, to support the preservation of Ukraine's statehood and achieve victory against the Russian aggressor. Methods. The analysis of scientific literature on the research topic, classification, and theoretical modeling concerning the organization and implementation of psychological education for the population. Results. The foundational principles included in psychological education are substantiated, such as: employing a resilient approach based on personal resources, preventing the adverse effects of war-related traumatic events, and adopting a trauma-sensitive approach in social interactions, which includes spreading awareness about mental trauma. The principles for organizing psychological education involve utilizing socio-psychological mechanisms of human social behavior to effectively integrate psychoeducation into practice; viewing psychological knowledge as a text aimed at mass communication; and presenting psychological knowledge to the population as a valuable tool for addressing life challenges. The methodological component of the model entails applying a technological approach to mastering basic psychological knowledge and skills that foster human resilience during war and advance the psychological literacy of the population. Conclusions. The proposed model of psychoeducation for those experiencing war trauma serves as the conceptual foundation for practical research on implementing psychological education within mass communication and social interaction processes in society subjected to potential trauma. The model treats psychoeducation as a distinct socio-psychological process and, based on the criteria of scientific novelty, is original regarding the mechanisms for developing the population's psychological literacy.Вступ. На основі узагальнення світового досвіду долання засобами психологічної допомоги негативного впливу на ментальне здоров'я та соціально-психологічний добробут населення наслідків надзвичайних масштабних подій, серед яких і війна, а також представлених у психологічних джерелах моделей інтервенцій у розв'язання психологічних проблем окремої людини, запропоновано соціально-психологічну модель масової психологічної просвіти населення, що переживає травму війни. Метою психоедукації мав стати розвиток психологічної стійкості населення, а в контексті російсько-української війни – стійкості заради збереження держави України та перемоги над російським агресором. Методи. Використано аналіз наукових джерел, класифікація підходів, теоретичне моделювання процесу організації та впровадження психологічної просвіти населення. Результати. Обґрунтовано змістові, методичні, організаційні та етичні концептуальні положення, які покладено в зміст психологічної просвіти, серед яких: використання резильєнтного підходу з опорою на ресурси особистості, превенція негативного впливу травмівних подій війни, травмочутливість у соціальній взаємодії, зокрема й у процесах поширення знань про психічну травму; використання соціально-психологічних механізмів і закономірностей соціальної поведінки людини з метою запровадження психоедукації в практику; розуміння психологічних знань як тексту, орієнтованого на масову комунікацію; позиціонування психологічних знань для населення як цінності та інструменту розв'язання життєвих завдань. Методична складова частина моделі полягає в застосуванні технологічного підходу до опанування базовими психологічними знаннями як мінімальним, але необхідним їх обсягом, що забезпечує стійкість людини під час війни, та з метою подальшого розвитку психологічної грамотності населення. Висновки. Обґрунтовано, що запропонована модель психологічної просвіти населення, що переживає травму війни, є концептуальним підґрунтям прикладних досліджень із ефективності впровадження психологічної просвіти в масову комунікацію та процеси соціальної взаємодії в потенційно травмівних ситуаціях війни. Психоедукацію розглянуто як окремий соціально-психологічний процес, вона є оригінальною за механізмами розвитку психологічної грамотності населення. що становить її наукову новизну.ukpsychoeducationmental healthtraumawarresiliencepsychological literacyпсихоедукаціяментальне здоров'ятравмавійнастійкістьпсихологічна грамотністьСтаття