Bortnikov, ValeriyValeriyBortnikov2026-05-012026-05-012023-06-19Bortnikov, V. (2023). DISCOURSE OF THE PARADOXISM OF CITIZENS’ POLITICAL PARTICIPATION IN THE DEVELOPMENT OF DEMOCRACY. Політологічний вісник(90), 202–215. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.202-21510.17721/2415-881x.2023.90.202-215https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18840The aim of the article is a political analysis of certain theoretical positions of the classics of political thought and modern researchers on the participation of citizens in managing society, the role and place of political participation in the development of democracy in general. The thesis, according to which the quality of democracy is measured only by the level of political activity, the scale of political participation, etc., is not confirmed in practice: in theories of democracy, participation is considered as an effective means of expanding the field of public initiative and creativity, limiting the omnipotence of elites and bureaucracy, activities that contribute to the harmonization of social relations and, in general, human development. Both the total involvement of the entire population in politics and the complete exclusion of the broad masses of people from it are incompatible with democracy. Types and nature of political participation, factors and conditions of its implementation, quantitative and qualitative parameters, etc. have been revealed. It is obvious that the democratic reformation of society is impossible without solving a complex of problems of harmonizing key issues of a political system building, creating economic, socio-cultural, organizational-legal, institutional prerequisites and conditions for citizens’ participation in managing the affairs of the state and society. Contradictory consequences of the elections introduction, various forms of mobilization participation, etc. for successful modernization have been shown. The author comes to the conclusion that the involvement of broad masses in the political process, in state administration, etc. is, on the one hand, a factor in overcoming social apathy and nihilism of the population, education of citizenship and a high political culture, promoting the renewal of elites and the democratization of social relations. On the other hand, exaggerating the importance of citizens’ participation in politics, trying to involve them widely at all levels of the power pyramid without an appropriate institutional structure is impractical, as it can harm public administration and even destabilize the political process.Метою статті є політологічний аналіз окремих теоретичних положень класиків політичної думки і сучасних дослідників про участь громадян в управління суспільством, ролі та місця політичної участі в розвитку демократії загалом. Теза, за якою якість демократії вимірюється лише рівнем політичної активності, масштабами політичної участі тощо, не знаходить підтвердження на практиці: в теоріях демократії участь розглядається як дієвий засіб розширення поля громадської ініціативи і творчості, обмеження всевладдя еліт та бюрократії, діяльність, що сприяє гармонізації суспільних відносин і, загалом, розвитку людини. Із демократією несумісні, як тотальне залучення всього населення до політики, так і повне усунення від неї широких народних мас. Розкрито типи і природу політичної участі, чинники й умови її здійснення, кількісні та якісні параметри тощо. Вочевидь, що демократичне реформування суспільства неможливе без вирішення комплексу проблем з узгодження вузлових питань розбудови політичної системи, створення економічних, соціокультурних, організаційно-правових, інституційних передумов й умов участі громадян в управлінні справами держави та суспільства. Показано суперечливі наслідки запровадження виборів, різних форм мобілізаційної участі тощо для успішної модернізації. Автор приходить до висновку, що залучення широких мас у політичний процес, до державного управління тощо є, з одного боку, чинником долання соціальної апатії та нігілізму населення, виховання громадянськості та високої політичної культури, сприяння оновленню еліт та демократизації суспільних відносин. З іншого, — перебільшення значимості участі громадян у політиці, намагання їх широкого залучення на всіх щаблях владної піраміди без належної інституційної структури недоцільне, оскільки це може нанести шкоду державному управлінню і навіть дестабілізувати політичний процес.ukparticipatory democracypolitical participationpolitical institutionsmodernizationmobilizationelectionsдемократія участіполітична участьполітичні інститутимодернізаціямобілізаціявибориСтаття