Музичко Світлана ГригорівнаХотинська-Нор, Оксана Зіновіївна2024-12-302024-12-302024-12-30Музичко С.Г. Принцип процесуальної економії у цивільному судочинстві України : дис. ... доктора філософії : 081 Право / наук. кер. О. З. Хотинська-Нор. Київ, 2024. 221 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5631Дисертація є комплексним системним дослідженням принципу процесуальної економії у цивільному судочинстві України, зміст якого передбачає реалізацію ряду процесуальних засобів, спрямованих на оптимізацію цивільного з урахуванням досягнень технологічного процесу та сучасних уявлень про ефективність механізму судового захисту прав та інтересів осіб в державі. Предметом авторської уваги стали питання теоретичних передумов формування процесуальної економії як принципу цивільного судочинства в Україні, особливості його реалізації на різних етапах і стадіях цивільного процесу. Проаналізовано витоки ідеї процесуальної економії та чинники її розвитку у вітчизняному цивільному судочинстві. З’ясовано, що як ідея процесуальна економія має глибоке історичне коріння. Вона трансформувалася разом з тим, як у суспільстві еволюціонували уявлення про сенс судового захисту, його доступність і ефективність. Однак, особливого поштовху вона набула на сучасному етапі, який характеризується бурхливим розвитком інформаційних технологій, які сприяли цифровізації правосуддю. Для України вагомим чинником у становленні принципу процесуальної економії став вектор європейської інтеграції України. Саме найкращі європейські практики слугують взірцем для удосконалення положень цивільного процесуального законодавства, які спрямовані на спрощення, здешевлення судових процедур, а також на скорочення строків розгляду справ у суді. На підставі системного аналізу положень Цивільного процесуального Кодексу України, які регламентують такі інститути як письмове провадження, спрощене провадження, врегулювання спору за участі судді, заочний розгляд справи та інші, продемонстровано реалізацію принципу процесуальної економії у цивільному судочинстві. Завдяки цьому також з’ясовано, що цей принцип відзначається оптимальністю, універсальністю та сполучною властивістю, що проявляється у взаємодії з іншими принципами цивільного процесу, охоплюючи всі його стадії. Він взаємодіє та розвиває зміст інших засад цивільного судочинства, що сприяє їх модернізації відповідно до умов і викликів часу. Воєнний стан в Україні диктує умови правового режиму за яких процесуальна економія стає особливо актуальною, загострюючи питання забезпечення доступу до правосуддя. Обґрунтовано, що процесуальна економія полягає у застосуванні судом, учасниками справи встановлених процесуальним законом механізмів і процедур, які сприяють розгляду справ у передбачені законом строки та спрямовані на майнову, темпоральну та емоційну економію процесу. З’ясовано, що як засада цивільного судочинства, яка спрямовує розвиток його інститутів і процедур, процесуальна економія також впливає на конфігурацію судоустрою держави, елементи якого повинні синхронно відображати реалізацію принципу остаточності судового рішення. Водночас, у взаємодії з принципом правової визначеності процесуальна економія вимагає існування сталого та зрозумілого, оптимально необхідного для правозастосування понятійно-категоріального апарату, усунення двозначності у змісті законодавчих термінів, забезпечення їх узгодженості. Досліджено різні форми прояву процесуальної економії під час вирішення цивільної справи у судових інстанціях, які передбачають послідовний цілісний порядок процесуальних дій, спрямований на неупереджене та своєчасне вирішення цивільних прав. У цьому процесі сформульовано ряд теоретичних висновків, які спрямовані на розвиток таких процесуальних інститутів як: процедура врегулювання цивільного спору за участю судді, ключовою ознакою якого є оперативність; інститут заочного розгляду; інститут відповідальності за зловживання процесуальними правами та інші. Продемонстровано дію принципу процесуальної економії у процесі реалізації повноважень суду щодо повернення позовної заяви або залишення її без розгляду; закриття провадження у справі; об’єднання в одне провадження декількох позовних вимог; залучення співучасників і заміни неналежного відповідача; витребування доказів із власної ініціативи у випадку наявності сумнівів у добросовісному виконанні обов’язків учасниками процесу. Відмічено внесок національних судів, діяльність яких не лише втілює у цивільне судочинство усі складові елементи процесуальної економії та відображає необхідність її застосування, а й розвиває його зміст. У рішеннях, постановах та ухвалах місцевих, апеляційних судів, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказано на доцільності застосування економії процесу для здійснення ефективного захисту порушеного права особи, яка звертається до суду. Ретельно проаналізовано практику застосування економії процесу при здійсненні цивільного судочинства у судах першої, апеляційної інстанції, а також у Верховному Суді. Ураховуючи апріорне твердження про те, що судові процедури повинні бути справедливими, відзначається, що встановлений процесуальним законом порядок розгляду справ супроводжується нормами права, які дозволяють у найкоротші строки відновити порушені права, вплинути на оперативність усього цивільного процесу. Особливу увагу приділено провадженням, які з позиції елементарності процедури, оперативності вирішення спору, фінансової доступності, темпоральної незатратності, які є ідентифікаторами реалізації принципу процесуальної економії в цивільному судочинстві, іменуються як спрощені процедури. Зокрема, досліджено окремі аспекти наказного провадження, спрощеного позовного провадження. Розвинуто думку про безпідставність існування в Цивільному процесуальному кодексі України положень, які передбачають альтернативність у їх застосуванні. Поза авторською увагою не залишилось письмове провадження, яке є формою здійснення цивільного судочинства, що полягає у розгляді та вирішенні судом справи виключно за наявними у ній матеріалами, без проведення судового засідання та за умови, що норм ЦПК України не передбачають повідомлення учасників справи. Обґрунтовано необхідність у цьому питанні уніфікувати положення процесуальних кодексів. У результаті дослідження реалізації принципу процесуальної економії на стадії апеляційного перегляду справи та касаційного оскарження судового рішення з’ясовано, що правила, які регламентують апеляційне провадження, спрямовані на швидкий перегляд оскаржуваного судового рішення без зайвих і обтяжливих процедур. Водночас, існуюча модель касації сама по собі раціоналізує судовий процес загалом, передбачаючи перестороги до безпідставного, невиправданого, надмірного у сенсі повторності оскарження судового рішення, забезпечуючи таким чином його сталість, обов’язковість і законну силу, що сприяє правовій визначеності та ефективності судового захисту в державі. Надано належну оцінку тому факту, що знання усіх висновків Верховного Суду утруднюється відсутністю їх офіційної систематизованої уніфікації, що призводить до порушення права осіб на касаційне оскарження. Якщо право на апеляційне чи касаційне оскарження закріплене у відповідному законі, позбавлення права на оскарження є неприпустимим. У дослідженні приділено належну увагу також сучасним інтеграційним процесам, які відбуваються на міжнародному рівні та сприяють конвергенції правових систем. Запозичення світового досвіду і приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, дають змогу забезпечити реалізацію проголошених світових правових ідей у площині дотримання найвищих людських цінностей. На завершення дослідження сформульовано висновки, які характеризуються новизною, та мають теоретичне і практичне значення. Серед них – пропозиції, спрямовані на удосконалення норм Цивільного процесуального кодексу України, у контексті реалізації принципу економії процесу.The dissertation is a comprehensive systematic study of the principle of procedural economy in the civil justice of Ukraine, the content of which involves the implementation of a number of procedural means aimed at optimizing the civil, taking into account the achievements of the technological process and modern ideas about the effectiveness of the mechanism of judicial protection of the rights and interests of individuals in the state. The subject of the author's attention was the issue of the theoretical prerequisites for the formation of procedural economy as a principle of civil justice in Ukraine, the peculiarities of its implementation at various stages and stages of the civil process. The origins of the idea of procedural economy and the factors of its development in domestic civil justice are analyzed. It was found that procedural economy as an idea has deep historical roots. It was transformed along with how society evolved ideas about the meaning of legal protection, its availability and effectiveness. However, it gained a special impetus at the current stage, which is characterized by the rapid development of information technologies, which contributed to the digitalization of justice. For Ukraine, the vector of European integration of Ukraine became an important factor in the formation of the principle of procedural economy. It is the best European practices that serve as a model for improving the provisions of civil procedural legislation, which are aimed at simplifying and reducing the cost of court procedures, as well as shortening the time periods for consideration of cases in court. On the basis of a systematic analysis of the provisions of the Civil Procedural Code of Ukraine, which regulate such institutions as written proceedings, simplified proceedings, dispute settlement with the participation of a judge, absentee proceedings and others, the implementation of the principle of procedural economy in civil proceedings has been demonstrated. Thanks to this, it was also found that this principle is characterized by optimality, universality and connecting property, which is manifested in interaction with other principles of the civil process, covering all its stages. It interacts with and develops the content of other principles of civil justice, which contributes to their modernization in accordance with the conditions and challenges of the time. The state of war in Ukraine dictates the conditions of the legal regime under which procedural economy becomes especially relevant, exacerbating the issue of ensuring access to justice. It is substantiated that procedural economy consists in the application of the mechanisms and procedures established by the procedural law by the court and the participants in the case, which contribute to the consideration of cases within the terms provided by law and are aimed at property, temporal and emotional economy of the process. It has been found that as the basis of civil justice, which directs the development of its institutions and procedures, procedural economy also affects the configuration of the state's judicial system, the elements of which must simultaneously reflect the implementation of the principle of finality of the court decision. At the same time, in interaction with the principle of legal certainty, procedural economy requires the existence of a stable and understandable, optimally necessary for law enforcement conceptual and categorical apparatus, elimination of ambiguity in the content of legislative terms, ensuring their consistency. Various forms of manifestation of procedural economy during the resolution of a civil case in the courts, which provide for a consistent and coherent order of procedural actions aimed at an impartial and timely resolution of civil rights, have been studied. In this process, a number of theoretical conclusions were formulated, which are aimed at the development of such procedural institutions as: the procedure for settling a civil dispute with the participation of a judge, the key feature of which is efficiency; institute of absentee examination; institute liability for abuse of procedural rights and others. The effect of the principle of procedural economy in the process of exercising the court's powers to return a claim or leave it without consideration has been demonstrated; closure of proceedings in the case; consolidation of several claims into one proceeding; involvement of accomplices and replacement of an improper defendant; demanding evidence on one's own initiative in case of doubts about the conscientious performance of duties by the participants in the process. The contribution of national courts, whose activity not only embodies all the constituent elements of procedural economy in civil proceedings and reflects the need for its application, but also develops its content, is noted. Decisions, resolutions and rulings of local courts, appeals courts, the Civil Court of Cassation as part of the Supreme Court, and the Grand Chamber of the Supreme Court have repeatedly indicated the expediency of using process economy to effectively protect the violated right of a person who applies to court. The practice of using the economy of process in the implementation of civil proceedings in the courts of the first instance, appellate instance, as well as in the Supreme Court has been carefully analyzed. Taking into account the a priori statement that court procedures must be fair, it is noted that the order of consideration of cases established by the procedural law is accompanied by legal norms that allow to restore violated rights in the shortest possible time, to influence the efficiency of the entire civil process. Special attention is paid to the proceedings, which from the point of view of the simplicity of the procedure, speedy resolution of the dispute, financial availability, temporal cost-effectiveness, which are identifiers of the implementation of the principle of procedural economy in civil proceedings, are referred to as simplified procedures. In particular, certain aspects of injunctive proceedings and simplified claim proceedings were investigated. An opinion about groundlessness has been developed the existence of provisions in the Civil Procedure Code of Ukraine, which provide for alternatives in their application. Written proceedings, which are a form of civil justice, which consists in the consideration and decision of the case by the court exclusively based on the materials available in it, without holding a court session and on the condition that the norms of the Civil Procedure Code of Ukraine do not provide for notification of the parties to the case, did not remain outside the author's attention. The need to unify the provisions of procedural codes in this matter is substantiated. As a result of the study of the implementation of the principle of procedural economy at the stage of appellate review of the case and cassation appeal of the court decision, it was found that the rules regulating the appellate proceedings are aimed at a quick review of the contested court decision without unnecessary and burdensome procedures. At the same time, the existing model of cassation in itself rationalizes the judicial process in general, providing for warnings against groundless, unjustified, excessive in the sense of repeated appeals of a court decision, thus ensuring its permanence, bindingness and legal force, which contributes to legal certainty and effectiveness of judicial protection in the state The fact that knowledge of all conclusions of the Supreme Court is made difficult by the lack of their official systematized unification, which leads to the violation of the right of individuals to cassation appeal, is given due assessment. If the right to appeal or cassation appeal is enshrined in the relevant law, deprivation of the right to appeal is inadmissible. The study also pays due attention to modern integration processes that take place at the international level and contribute to the convergence of legal systems. Borrowing world experience and bringing national legislation into line with international standards make it possible to ensure the implementation of proclaimed global legal ideas in the plane of observing the highest human values. Аt the end of the research, conclusions are formulated that are characterized by novelty and have theoretical and practical significance. Among them are proposals aimed at improving the norms of the Civil Procedure Code of Ukraine, in the context of implementing the principle of process economy.ukпринцип процесуальної економіїпринципи судочинствацивільне судочинствоцивільний процессудзловживання процесуальними правамиспрощене провадженнясудове керівництводоступ до правосуддяпримиренняprinciple of procedural economyprinciples of judicial procedurecivil procedurecivil processcourtabuse of procedural rightssimplified proceedingsjudicial managementaccess to justicereconciliationДисертація