Dvorkin, IhorIhorDvorkin2026-04-262026-04-262021-10-25Dvorkin, I. (2021). JEWISH POGROMS OF THE LATE 19th – EARLY 20th CENTURY IN CONTEMPORARY UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY. Almanac of Ukrainian Studies(29), 66–73. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.910.17721/2520-2626/2021.29.9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17322The article analyzes modern tendencies in Ukrainian historiography of XIX – and early XX century Jewish pogroms. General works on the history of Ukraine, special works devoted to anti-Jewish violence, and the study of the similar problems, that has been published in the last two decades, are considered. The general context of works, their sources, previous researches influence, conclusions of which the authors came, etc. are analyzed. Reading the intelligence on the pogroms, we can see, that the pogroms were largely the result of modernization, internal migration, the relocation to Ukraine of workers from the Russian provinces of the Romanov Empire and so on. Pogroms are also viewed in the context of social and revolutionary movements. That is, the violence, according to researchers, led to the emergence of Zionism. Also, Jews were actively involved to the left movement, while falling victim to extreme Russian nationalists and chauvinists - the Black Hundreds. We have special works dedicated to the pogroms of the first and second waves, which, however, are not so many. Their authors find out the causes and consequences of the pogroms, the significance of violence for the Jewish community and Ukrainian-Jewish relations, the attitude of the authorities and society to these acts of violence, and so on. Some Ukrainian historians research the problem of pogroms on various issues. Among them are works on the history of Jews from different regions of Ukraine, communities of individual cities, Ukraine as a whole; the history of the Ukrainian peasantry, the monarchical and Black Hundred movement in Ukraine, the revolutionary events of 1905-1907, migration processes in Ukrainian lands, the formation of modern nations, the life and work of prominent figures and more. The authors conduct full-fledged research using a wide source base, including archival materials, which, however, are often factual in nature. This is a disadvantage, because historians are "captured" by the sources on which they rely. We also have conceptual research that refers to a broad historiography of the problem, including foreign. These works often draw the reader's attention to a broader - the imperial, modernization or migration context. It is important, that researchers see actors of Ukrainian history in the Jewish population. Because of this, they are much less interested in the future of the Jews who left the Ukrainian lands than in the researchers of Jewish history.Стаття аналізує сучасні тенденції в українській історіографії єврейських погромів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розглядаються узагальнюючі праці з історії України, спеціальні роботи, присвячені антиєврейському насильству, та дослідження більш широких дотичних проблем, що побачили світ в останні два десятиліття. Проаналізовано загальний контекст робіт, їхні джерела, вплив попередніх досліджень, висновки до яких приходять автори тощо. Проаналізувавши дослідження, можна побачити, що погроми були в основному результатом модернізації, внутрішньої міграції, переселення в Україну робітників із російських провінцій імперії Романових тощо. Погроми також розглядаються в контексті соціальних та революційних рухів. Зокрема, насильство, на думку дослідників, призвело до появи сіонізму. Також євреї брали активну участь у лівому русі, ставши жертвою радикальних російських націоналістів та шовіністів-чорносотенців.У сучасній українській історіографії наявні спеціальні праці, присвячені погромам першої та другої хвиль, яких, проте, не так вже й багато. Їх автори з‘ясовують причини та наслідки погромів, значення насильства для єврейської громади та українсько-єврейських відносин, ставлення влади та суспільства до цих актів насильства тощо. Сучасні українські історики досліджують проблему погромів у різних контекстах: історії різних регіонів України, громад окремих міст, України в цілому; історії українського селянства, монархічного та чорносотенного руху в Україні, революційних події 1905-1907 рр., міграційних процесів на українських землях, формуванні модерних націй, життя та діяльності видатних діячів тощо.Автори проводять повноцінні дослідження з використанням широкої джерельної бази, включаючи архівні матеріали, які, однак, часто мають фактографічний характер. У нас також є концептуальні дослідження, які посилаються на широку історіографію проблеми, включаючи зарубіжну. Ці твори часто звертають увагу читача на більш широкий - імперський, модернізаційний або міграційний контекст. Важливо, що дослідники вбачають в єврейському населенні акторів саме української історії. Через це їх набагато менше цікавить майбутнє євреїв, які залишили українські землі, ніж дослідників єврейської історії.ukUkrainian historiographymultiethnic paradigmJewish pogromsethnic violenceукраїнська історіографіябагатоетнічний підхідєврейські погромиетнічне насильствоСтаття