Аубакірова, Г.Г.АубакіроваРудько, Г.Г.РудькоВижва, С.С.ВижваПортнов, В.В.ПортновІсатаєва, Ф.Ф.ІсатаєваЗимановська, Н.Н.Зимановська2026-05-112026-05-112021Аубакірова, Г., Рудько, Г., Вижва, С., Портнов, В., Ісатаєва, Ф., Зимановська, Н. (2021). ACHIEVING SUSTAINABILITY IN COUNTRIES WITH ECONOMIES IN TRANSITION: NEW OPPORTUNITIES AND PROSPECTS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(95), 80–89. https://doi.org/10.17721/1728-2713.95.1010.17721/1728-2713.95.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20183The article examines Kazakhstan, the largest economy in Central Asia, which, on the way to sustainable economic growth, adequately responds to systemic challenges and adapts the experience of advanced countries. The generalizing indicators of the effectiveness of state regulation of the processes contributing to the growth of the stability of the national economy are given. The reasons for the weak involvement of entrepreneurs and citizens in measures for the sustainable development of Kazakhstan have been identified. It has been substantiated that the development of a strategy for the country's sustainable development and the achievement of inclusive economic growth require coordination of the work of government bodies, business and civil society. It is shown that in Kazakhstan the main drivers for the implementation of the culture of sustainable development are large enterprises and the quasi-public sector. Private enterprises do not yet see the opportunity to profit from integrating sustainable development goals into business processes. The paper emphasizes that in order to increase the stability of the poorly diversified economy of Kazakhstan, emphasis should be placed on the transformation of the mining sector, which has the potential to maintain investment attractiveness, both for domestic and foreign investors. Based on the results of the study, the authors highlight the most important aspects of building a new model of sustainable development in the foreseeable future.Розглянуто економіку Казахстану – найбільшу в Центральної Азії, яка на шляху до стійкого економічного зростання адекватно реагує на системні виклики і адаптує досвід передових країн. Наведено узагальнюючі показники результативності державного регулювання процесів, які сприяють зростанню стійкості національної економіки. Виявлено причини слабкої залученості підприємців і громадян до заходів зі сталого розвитку Казахстану. Обґрунтовано, що розробка стратегії сталого розвитку країни та досягнення інклюзивного економічного зростання вимагають координації роботи державних органів, бізнесу та громадянського суспільства. Показано, що в Казахстані основними драйверами реалізації культури сталого розвитку виступають великі підприємства і квазідержавний сектор. Приватні підприємства ще не бачать можливості отримання прибутку від інтеграції цілей сталого розвитку в бізнес-процеси. У роботі підкреслюється, що для зростання стійкості слабо диверсифікованої економіки Казахстану наголос повинен бути зроблений на трансформаційне перетворення гірничодобувного сектору, що має потенційні можливості зберегти інвестиційну привабливість як для вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, автори виділяють найважливіші аспекти побудови нової моделі сталого розвитку в доступному для огляду майбутньому. Обґрунтовано, що в середньостроковому періоді особливого значення набуває завершення переходу на міжнародні стандарти геологічної звітності про результати геологорозвідувальних робіт, що позитивно відіб'ється на глибокій декарбонізації економіки країни.ukтранзитна економікаКазахстандержавне регулюваннястійкістьінвестиціїгірничодобувна промисловістьtransition economyKazakhstanstate regulationsustainabilityinvestmentmining industryСтаття