Malyshena, YuliiaYuliiaMalyshena2026-02-272026-02-272025-03-31Malyshena, Y. (2025). DEBATABILITY OF SOCIAL EPISTEMOLOGY. Politology bulletin(94), 36–45. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.94.36-4510.17721/2415-881x.2025.94.36-45https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11529The article is devoted to the deepening of the tendencies of formation of social epistemology. The concept of «social epistemology» has been clarified as one of the new approaches to the analyses of social reality and social factors of human cognition and knowledge. Significant differences are outlined depending on how the «social» is understood in terms of its impact of the processes of obtaining, substantiating and dissemination knowledge, that is, the main components of the cognitive process. A promising research vector for the practical implementation of social epistemology at the level of institutional systems is presented. It is stated that epistemology is social, because it focuses on social practices and institutions and their epistemic influences on the truthvalue beliefs of experts. It is justified that the social is a sphere between experts, which determines the situation of a cognitive agent’s justified acceptance of the statements and ideas of other agents, collective agents, systems, institutions. The purpose of social epistemology is explored as a field of philosophical research, it tends to eliminate imbalances, focusing specifically on social interaction, the social system, and their impact on epistemological issues, in contrast to the tendencies of traditional epistemology, which emphasize the individualistic instead of the social. It has been found important to define the field precisely through this opposition by social epistemologists.Стаття присвячена поглибленню тенденцій формування соціальної епістемології. Уточнено поняття «соціальна епістемологія» як один із нових підходів до аналізу соціальної реальності та соціальних чинників людського пізнання та знання. Окреслено суттєві розходження у залежності від того, як розуміється «соціальне» з точки зору його впливу на процеси отримання, обґрунтування і поширення знання, тобто основні складові процесу пізнання. Представлено перспективний дослідницький вектор практичного втілення соціальної епістемології на рівні інституційних систем. Зазначено, що епістемологія соціальна, оскільки зосереджена на соціальних практиках і інститутах та їх епістемічних впливах на істинно-ціннісні переконання знавців. Обґрунтовано, що соціальне – це сфера між знавцями, яка обумовлює ситуацію обґрунтованого прийняття когнітивним агентом тверджень та ідей інших агентів, колективних агентів, систем та інституцій.Досліджено мету соціальної епістемології як галузі філософського дослідження, яка тяжіє до усунення дисбалансу, акцентуючи саме на соціальній взаємодії, соціальній системі, та їхньому впливі на епістемологічну проблематику, на відміну від тенденцій традиційної епістемології, де акцентовано на індивідуалістичному, замість вказаного соціального. Виявлено важливим визначати галузь саме через таке протиставлення соціальними епістемологами.ukepistemologysocial epistemologyknowledgesocialsysteminstitutiontheoretical justificationpractical justificationепістемологіясоціальна епістемологіязнанняпізнаннясоціальнетеоретичне значення соціальної епістемологіїпрактичне значення соціальної епістемологіїсистемаінституціяСтаття