Апенько (Куровець), ОльгаОльгаАпенько (Куровець)2026-05-052026-05-052023-06-04Апенько (Куровець), О. (2023). Trugare, or one case from the history of the forgery-making. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(15), 113–123. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2023.1.0810.17721/2519-4801.2023.1.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19496The paper is a part of the author’s larger research on the history of restoration of Limoges painted enamels in the end of the 19th and the beginning of the 20th century in Paris. It treats about a well-documented case of a French restorer and merchant Simon-Emérique Pierrat, accused in 1858 for selling false Limoges enamels to the members of the Rothschild family. The transcript of this process sheds light on methods and approaches used by some XIXth century forgers in the field of applied arts. Due to the high rank of his deceived clients, Pierra’s case was widely known by his contemporaries, and the restorer himself was considered as a faker par excellence. To succeed in his business, Pierrat, used to acquire enamels produced by his contemporaries and resell them to collectors. To make them look ancient, the restorer used to add some dirt and fire it on the object, so that it looks like the dirt of the time. He also used sophisticated narrative methods to add more credibility to his merchandise. However, sometimes objects talked for themselves. That is why, the presence of decorative elements imitating antique vases discovered during the Herculaneum excavations on a Renaissance enamel allowed an expert to expose a fake at the Rothschild collection and thus put an end to Pierrat’s fraudulent business. The method of his trucage (fr. Process or set of processes used, in the field of decorative arts and fine arts, to make fakes, counterfeits of antiques - Larousse) was largely discussed and denounced, but was also, though rarely, seen as a natural result of collectors’ blind chase over authentic Limoges enamels at the time. As the question of false objects and “honest” imitations rises for museum curators all over the world, such testimonies could be seen as a valuable piste to follow for a better understanding of the XIXth century applied art market context and its actors.Стаття є частиною більшого дослідження автора з історії реставрації лімозьких розписних емалей кінця ХІХ – початку ХХ століття в Парижі. У ній ідеться про добре задокументовану судову справу проти французького реставратора і торговця Сімона-Емеріка Пьєрра, звинуваченого в 1858 році в продажу фальшивих лімозьких емалей членам родини Ротшильдів. Протокол цього процесу проливає світло на методи та підходи, які використовували деякі фальсифікатори декоративно-прикладного мистецтва у XIX столітті. Завдяки високому соціальному статусу ошуканих клієнтів, справа П'єрра стала широко відомою серед його сучасників, а самого реставратора вважали фальсифікатором par excellence. Щоб досягти успіху у своєму бізнесі, П'єрра купував емалі, виготовлені його сучасниками, і перепродував їх колекціонерам. Аби вони виглядали старовинними, реставратор додавав трохи бруду, після чого обпалював предмет, досягаючи таким чином ефекту «пилу часу». Він також використовував витончені наративні методи, аби додати ще більше переконливості своєму товару. Однак іноді предмети говорили самі за себе. Саме тому наявність на ренесансній емалі декоративних елементів, що імітують античні вази, виявлені під час розкопок Геркуланума, дозволило експерту викрити підробку в колекції Ротшильда і тим самим покласти край шахрайському бізнесу П'єрра. Його метод, званий у джерелах trucage (фр. Процес або набір процесів, що використовуються в галузі декоративного та образотворчого мистецтва для виготовлення підробок антикваріату - Larousse), широко обговорювався та засуджувався, але також, хоча рідко, розглядався як природний результат тогочасної сліпої гонитви колекціонерів за автентичними ліможськими емалями. Оскільки питання фальшивих предметів і «чесних» імітацій постає перед кураторами музеїв у всьому світі, такі документальні свідчення можна розглядати як цінний шлях до кращого розуміння контексту ринку прикладного мистецтва XIX століття та його учасників.ukLimoges enamelsRothschildSimon-Emérique Pierratrucageapplied artsforgeryfalse enamelXIXth centuryЛімозькі емаліРотшильдиСімон-Емерік П’єрраtrucageдекоративно-прикладне мистецтвофальшувальництвофальшиві емаліXIX століттяСтаття