Присташ, Анастасія СергіївнаАнастасія СергіївнаПристашКоппель, Олена Арнольдівна2026-03-252026-03-252026-03-09Присташ А.С. Трансформація міжнародного безпекового середовища: сучасні виклики та загрози для України : дис. ... доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2026. 275 с.УДК 327.7:341.232:351.746.1(477)]:355.01(470:477)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13787Присташ А.С. Трансформація міжнародного безпекового середовища: сучасні виклики та загрози для України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». – Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Наукова праця присвячена комплексному дослідженню сутності міжнародного безпекового середовища, методам оцінювання його стану в умовах глобальної турбулентності та трансформації, спричиненої повномасштабною російсько-українською війною. Агресія РФ проти України визначена в цьому дослідженні каталізатором змін в системі міжнародної безпеки через переорієнтацію підходів до забезпечення безпеки. Досліджено роль та ефективність міжнародних інституцій, таких як ООН, ОБСЄ та НАТО, шляхом всебічного аналізу їхньої діяльності з підтримання міжнародної безпеки, запобігання конфліктам та врегулювання криз, а саме – російсько-української війни. Також надано оцінку новим форматам співпраці (коаліційним, мінілатеральним та двостороннім), які сформувалися у відповідь на ескалацію загроз та підвищення рівня непередбачуваності міжнародної системи. За результатами дослідження здійснено оцінку стану міжнародного безпекового середовища під час російсько-української війни відповідно до виявлених під час аналізу категорій. Інтегровано SWOT-аналіз, що дало змогу визначити ключові тенденції, сильні та слабкі сторони сучасних моделей безпеки, а також окреслити можливості й ризики, які формують подальшу динаміку безпекових процесів. У процесі дослідження виявлено відсутність юридичного закріплення поняття «міжнародне безпекове середовище», що впливає на формування узгодженої державної політики у сфері безпеки та оборони, сповільнює адаптацію та процес інтегрування до стандартів провідних міжнародних інституцій, насамперед НАТО. У дисертації обґрунтовано необхідність удосконалення відповідного термінологічного та інституційного забезпечення з метою підвищення ефективності національної системи реагування на зовнішні виклики. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародного безпекового середовища» досліджено сутність міжнародної безпеки та міжнародного безпекового середовища, систематизовано ключові підходи до їхнього трактування та встановлено відмінності між традиційними й сучасними концепціями процесів, які мають місце в міжнародній системі. Здійснено аналіз стратегічних та оборонних оглядів деяких з країн НАТО з метою виявлення ключових категорій, необхідних для оцінювання стану середовища безпеки. У другому розділі «Міжнародні та регіональні безпекові організації в умовах кризи системи міжнародної безпеки» розкрито діяльність ключових міжнародних безпекових організацій, таких як ООН, ОБСЄ та НАТО, у контексті трансформації їхніх підходів із забезпечення та гарантування безпеки й оборони з початку російсько-української війни. Виявлено зміну акцентів: від пріоритетності дипломатичних механізмів до посилення військово-політичної складової. Досліджено еволюцію дій, прийнятих рішень і практичних інструментів, впроваджених для підтримки України з 2014 року та дотепер, що дозволило висвітлити еволюцію їхньої ролі та ефективності в сучасній системі безпеки. У третьому розділі «Сучасні форми та особливості міжнародної безпекової співпраці у протидії російській агресії» досліджено еволюцію нових форматів міжнародної безпекової взаємодії, що сформувалися у відповідь на російсько-українську війну. Проаналізовано діяльність Формату «Рамштайн», коаліційних та мінілатеральних форматів співпраці, а також двостороннього співробітництва між Україною та країнами-партнерами у сфері безпеки та оборони. Оцінено їхній вплив на зміцнення оборонних спроможностей держави та трансформацію підходів до міжнародної безпеки. У четвертому розділі «Трансформація міжнародного безпекового середовища в умовах російсько-української війни: оцінка та сценарії розвитку» здійснено інтегральну оцінку сучасного міжнародного безпекового середовища на основі результатів теоретичного та емпіричного аналізу, проведеного в попередніх розділах роботи. Виконано комплексний SWOT-аналіз міжнародного безпекового середовища, а також безпекової позиції України, що дало змогу ідентифікувати ключові сильні та слабкі сторони, зовнішні можливості й загрози, а також обґрунтувати напрями підвищення стійкості держави в умовах довготривалої трансформації безпекових процесів. Висновки дисертаційної роботи віддзеркалюють основні результати наукової праці. У дисертаційному дослідженні вперше проведено комплексний аналіз трансформацій міжнародного безпекового середовища в умовах російсько-української війни. Зазначене вдалося реалізувати через всебічне дослідження діяльності ключових безпекових інституцій (ООН, ОБСЄ, НАТО) та альтернативних форматів співпраці, які набули пріоритетності під час російсько-української війни. Зокрема, дослідження показало, що роль таких організацій, як ООН та ОБСЄ, змінилася від превалювання дипломатичних і превентивних механізмів до орієнтування на гуманітарний та моніторинговий формат. Удосконалено понятійний апарат терміну «міжнародне безпекове середовище», що розуміється як результат динамічної взаємодії його суб’єктів: держав, міжнародних організацій, регіональних альянсів та інших акторів міжнародних відносин, з питань забезпечення власних інтересів та стратегічних можливостей. Уточнено також методи забезпечення безпеки, включно з новими форматами співпраці, двосторонніми угодами та малими регіональними коаліціями, що доповнюють традиційні міжнародні механізми. Обґрунтовано, що ці інструменти посилюють оборону держав, мають гнучку та адаптивну систему реагування на загрози, а також доповнюють чинні колективні безпекові механізми. У межах дисертаційного дослідження набуло розвитку методологічне забезпечення дослідження міжнародного безпекового середовища, зокрема комплексне поєднання теоретичних, емпіричних та аналітичних підходів. Розширено застосування SWOT-аналізу для оцінки взаємозв’язку внутрішніх спроможностей визначених суб’єктів та зовнішніх загроз. Такий підхід значно підвищує точність і надійність аналітичних висновків і забезпечує більш гнучке поєднання традиційних та нових методів дослідження у зв’язку з комплексним дослідженням трансформацій безпекового середовища у кризових умовах. Практичне значення результатів полягає у можливості використання отриманих висновків і рекомендацій для формування та вдосконалення державної політики безпеки, оцінки сучасного міжнародного безпекового середовища та планування стратегічних рішень на національному та регіональному рівнях. Ключові слова: міжнародні відносини, глобальний порядок, світовий порядок, міжнародна безпека, міжнародна система, регіональна безпека, безпека, міжнародні організації, міжнародна співпраця, євроатлантична інтеграція України, США, НАТО, ООН, Рада Безпеки, російсько-українська війна, безпекові гарантії.Prystash A. S. – Transformation of the international security environment: current challenges and threats for Ukraine. – Qualified Doctor of Philosophy research on the rights of a manuscript. The dissertation was prepared by the adjunct (PhD Student) for the degree of Doctor of Philosophy in International Relations, speciality 291 “International Relations, Public Communications, and Regional Studies”. The research work was performed at the Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. Scientific research is devoted to a comprehensive examination of the nature of the international security environment and to methods for assessing it in the context of global turbulence and transformation caused by the full-scale Russian-Ukrainian war. In this work, the Russian Federation’s aggression against Ukraine is identified as a catalyst for change in the international security system, driving a reorientation of security approaches. This paper examines the role and effectiveness of international institutions such as the UN, the OSCE and NATO through a comprehensive analysis of their activities in maintaining international security, preventing conflicts, and resolving crises, specifically the Russian-Ukrainian war. It also assesses new formats of cooperation (coalitions, minilateral and bilateral) that have emerged in response to the escalation of threats and increased uncertainty in the international system. The research results were used to assess the state of the international security environment during the Russian-Ukrainian war, using the categories identified in the analysis. A comprehensive SWOT analysis was conducted, enabling the identification of key trends, strengths, and weaknesses of contemporary security models, as well as outlining opportunities and risks that shape the dynamics of security processes. In the course of the research, the absence of a legal definition of the concept of “international security environment” was revealed, which affects the formation of a coordinated state policy in the field of security and defense, slows down adaptation, and the process of integration into the standards of leading international institutions, primarily NATO. The dissertation substantiates the need to improve the relevant terminological and institutional support in order to increase the effectiveness of the national system of response to external challenges. The first chapter, “Theoretical and Methodological Basis of Research into the International Security Environment”, provides a theoretical and methodological analysis of the essential nature of international security and the international security environment, systematically outlines key approaches to their interpretation, and determines the differences between traditional and contemporary concepts of security processes. Strategic and defense reviews of some NATO countries are analyzed to identify the key categories required to assess the security environment. The second chapter, “International and Regional Security Organizations in the Context of the Crisis of the International Security System”, analyzes the activities of key international security organizations – the UN, OSCE, and NATO – and their evolving approaches since the beginning of the Russian-Ukrainian war. The shift in emphasis from the prevalence of diplomatic mechanisms to the strengthening of the military-political component was examined, as were the dynamics of decision-making and the practical instruments of support for Ukraine from 2014 to the present, which enabled a clearer understanding of their evolving role in the regional and global security architecture. The third chapter, “Modern Forms and Features of International Security Cooperation in Response to Russian Aggression”, explores the evolution of new formats of international security cooperation that have developed in response to the Russian-Ukrainian war. It analyzes the activities of the Ramstein Format, defense coalitions, small regional alliances, and mechanisms for deepened bilateral cooperation between Ukraine and its partners. Their impact on strengthening the state’s defense capabilities and transforming approaches to international security is assessed. Chapter four, “Transformation of the International Security Environment in the Context of the Russian-Ukrainian War: Assessment and Development Scenarios”, conducts an integrated assessment of the current international security environment, drawing on theoretical and empirical analyses from previous chapters. A comprehensive SWOT analysis of the international security environment and Ukraine’s security position was conducted, which enabled the identification of key strengths and weaknesses, external opportunities and threats, and justification of directions for increasing the state’s resilience in the context of the ongoing transformation of security processes. Conclusions of the dissertation reflect the main results of the scientific work. The dissertation research is the first comprehensive analysis of the transformations in the international security environment in the context of the Russian-Ukrainian war. It was achieved through a thorough study of the activities of key security institutions (the UN, OSCE, NATO) and alternative cooperation formats that became a priority during the Russian-Ukrainian war. In particular, the research revealed that the role of organizations such as the UN and the OSCE has shifted from a prevalence of diplomatic and preventive mechanisms to a focus on humanitarian and monitoring formats. The conceptual framework of the term “international security environment” has been refined, understood as the result of dynamic interaction between its actors: states, international organizations, regional alliances, and other actors in international relations, on issues of securing their own interests and strategic opportunities. Methods of ensuring security, including new formats of cooperation, bilateral agreements, and small regional coalitions that complement traditional international mechanisms, have also been clarified. The study argues that these instruments strengthen state defense, feature a flexible, adaptive response to threats, and complement existing collective security mechanisms. Within the framework of the dissertation research, methodological support for the study of the international security environment was developed, in particular, a comprehensive combination of theoretical, empirical, and analytical approaches. The application of SWOT analysis has been expanded to assess the relationship between the internal capabilities of specific actors and external threats. Such an approach significantly increases the accuracy and reliability of analytical conclusions. It enables a more flexible combination of traditional and new research methods in a comprehensive study of transformations in the security environment in crisis conditions. The results are of practical importance, as the conclusions and recommendations can be used to shape and improve state security policy, assess the current international security environment, and inform strategic decisions at the national and regional levels. Keywords: International relations, global order, world order, international security, international system, regional security, security, international organizations, international cooperation, euro-atlantic integration of Ukraine, USA, NATO, UN, Security Council, Russian-Ukrainian war, security guarantees.ukміжнародні відносиниглобальний порядоксвітовий порядокміжнародна безпекаміжнародна системарегіональна безпекабезпекаміжнародні організаціїміжнародна співпрацяєвроатлантична інтеграція УкраїниСШАНАТОООНРада Безпекиросійсько-українська війнабезпекові гарантії.International relationsglobal orderworld orderinternational securityinternational systemregional securitysecurityinternational organizationsinternational cooperationeuro-atlantic integration of UkraineUSANATOUNSecurity CouncilRussian-Ukrainian warsecurity guarantees.Дисертація