Тесленко, І.О.І.О.Тесленко2026-06-172026-06-172023Тесленко, І. (2023). CONCEPTS OF ADMISSIBILITY OF EVIDENCE AND THEIR IMPLEMENTATION IN THE CRIMINAL PROCESS OF UKRAINE. Вісник кримінального судочинства(1), 211–220. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.1-2/211-22010.17721/2413-5372.2023.1-2/211-220https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23635The author of the article examines the provisions of the current criminal procedural legislation of Ukraine, the decisions of the European Court of Human Rights, and the modern practice of the courts of Ukraine regarding the application of the concept of “fruit of the poisoned tree” and exceptions to it. It has been proven that establishing the commission of a relevant criminal offense by a certain person, or conversely their non-involvement, is carried out on the basis of evidence provided to the court by the participants in the adversarial procedure. Determining the admissibility of the evidence presented to the court is a guarantee of the balance of rights of all participants in the criminal proceedings and ensures that the court adopts a legal and fair decision on the case. In this context, the implementation of concepts formulated in the criminal trials of foreign countries—regarding issues of admissibility of evidence—into the current criminal procedural legislation of Ukraine becomes important and requires additional research. The purpose of the article is to study the essence of concepts that are exceptions to the rule of “fruit of the poisoned tree,” to implement their application in the judicial practice of Ukraine, in order to obtain new scientific knowledge and ensure correct understanding. In world practice, and in the practice of the European Court of Human Rights in particular, certain concepts have been formed when solving the issue of admissibility of evidence in criminal proceedings. These concepts are now being implemented in Ukrainian judicial practice. The most widespread and well-known among them in matters of inadmissibility of evidence is the concept of “fruit of the poisoned tree,” the essence of which is that if the source of evidence is improper, then all the evidence obtained through it is tainted. However, today there exist several concepts that are exceptions to this rule and offer different approaches to recognizing evidence as admissible. It is noted that all exceptions to the concept of “fruit of the poisoned tree” share common features: first, the focus is not on the violation itself but on its essence; second, on establishing the impact of certain violations on ensuring a fair trial; and third, on the credibility of the relevant evidence and the ability of the court to reach justified conclusions regarding a person’s guilt. In other words, these exceptions allow the process to move beyond formalism in matters related to admissibility of evidence, ensuring a fair trial and achieving the goals of criminal proceedings. It is concluded that applying, alongside the “fruit of the poisoned tree” doctrine, other exception concepts when resolving admissibility issues gives flexibility to the criminal process. This ensures the fairness of the judicial process for both the prosecution and the defense and balances the public interests of society with the rights and freedoms of the accused. The overall justice of the process and the court’s decision (sentence) can thus be achieved through transparency and comprehensibility of the norms and procedures applied to all participants and to society at large. Key words: criminal process; “fruit of the poisoned tree.”Анотація. У статті розглянуто положення чинного кримінального процесуального законодавства України, рішення Європейського суду з прав людини та сучасна практика судів України щодо застосування концепції «плодів отруєного дерева» та винятків з неї. Доведено, що встановлення вчинення відповідного кримінального правопорушення певною особою або навпаки її непричетність до його вчинення здійснюється на підставі доказів, наданих суду учасниками процесу у змагальній процедурі. Визначення допустимості наданих суду доказів є гарантією балансу прав всіх учасників кримінального провадження та забезпечення ухвалення судом законного та справедливого рішення по справі. У цьому контексті імплементація концепцій, сформульованих у кримінальних процесах зарубіжних країн, щодо питань допустимості доказів, до чинного кримінального процесуального законодавства України набуває важливого значення та потребує додаткового дослідження. Метою статті є дослідження сутності концепцій, які є виключенням з правила «плодів отруєного дерева», здійснення їх застосування у судовій практиці України, задля одержання нових наукових знань та забезпечення правильного розуміння. У світовій практиці та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, були сформовані певні концепції при вирішенні питання допустимості доказів у кримінальному процесі, які імплементуються на теперішній час і до судової практики України. Найбільш поширеною та відомою з них у питаннях визнання доказів недопустимими є концепція «плодів отруєного дерева», сутність якої полягає в тому, що якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Однак, на теперішній час вже існує певна кількість концепцій, які є виключенням з неї та пропонують інший підхід у питанні визнання доказів допустимими. Зазначено, що всі виключення з концепції «плодів отруєного дерева» мають спільні риси, зокрема: по-перше, концентрування дослідження не на порушенні як на такому, а на його суті; по-друге, встановлення впливу тих чи інших порушень на забезпечення справедливого судового розгляду; по-третє, дослідження впливу порушень на довіру до відповідного доказу та можливість суду дійти певних висновків щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного кримінального правопорушення. Тобто, вони надають можливості відходу від формалізму в питаннях, які торкаються: допустимості доказів, забезпечення справедливого судового розгляду та досягнення мети кримінального провадження. Зроблено висновок, що застосування, при вирішені питання щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні, наряду з концепцією «плодів отруєного дерева» інших концепцій, які фактично є виключенням з означеної, дають гнучкості кримінальному процесу у питанні визнання доказів допустимими, що забезпечує справедливість судового процесу для обох сторін та певний баланс між громадськими інтересами суспільства та особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, її прав та свобод. Справедливість процесу в цілому та рішення (вироку) суду, як документу який приймається за його наслідками, може бути досягнутий прозорістю та зрозумілістю застосованих норм та процедур для учасників процесу та суспільства. Ключові слова: кримінальний процес, концепція «плодів отруєного дерева».ukкримінальний процесконцепція «плодів отруєного дерева»Стаття