Кириченко, Давид ВасильовичДавид ВасильовичКириченко2026-04-212026-04-212025Кириченко, Д.В. (2025). Геопросторове моделювання освітніх пустель загальної середньої освіти в Київській області. Географія та туризм, (80), 64-73. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.80.64-73УДК 528.94:373.5(477.41)10.17721/2308-135X.2025.80.64-73https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16733Methodology. The study applies GIS-based modelling of transport accessibility to hub schools using two complementary approaches: the construction of 30-minute automobile travel-time isochrones and distance-based isodistances within a 15 km radius. This combination allows for the assessment of both formal spatial distance to educational institutions and actual travel time, accounting for the road network configuration, speed regimes, and infrastructure conditions. The analysis is based on a digital road network model of Kyiv Oblast, including highways as well as regional and local roads, and assumes an average travel speed of 60 km/h. All 93 hub schools in the region were included in the analysis, ensuring comprehensive territorial coverage. Results. The modelling results reveal a pronounced spatial heterogeneity of the educational landscape within Kyiv Oblast. While general secondary education demonstrates relatively high accessibility in central and suburban communities, northern (Poliska, Ivankivska), southern (Volodarska, Tarashchanska, Tetiivska), and partially eastern communities exhibit spatial zones that fall outside the normative 30-minute accessibility threshold and are located at excessive distances from hub schools. These areas constitute actual or potential educational deserts. The study shows that the formation of such deserts results from the combined effects of low population density, large territorial size of communities, an insufficient number of hub schools, underdeveloped road infrastructure, and institutional vulnerability of the educational network. Particular emphasis is placed on the importance of accounting for spatially sensitive territories in the context of the upper secondary school reform and forthcoming changes in education financing mechanisms. Scientific novelty. The scientific novelty of the research lies in the development of analytical principles that enable a comprehensive spatial analysis of access to general secondary education in Kyiv Oblast and the identification of educational deserts. Practical significance. The results provide an analytical basis for optimizing the school network, planning student transportation, and substantiating managerial decisions related to the development of the lyceum network and infrastructure investments.Мета: здійснення комплексного дослідження просторової диференціації доступності загальної середньої освіти в Київській області та виявлення територій, які можна класифікувати як «освітні пустелі». Дослідження поєднує нормативні підходи української освітньої політики, сучасні концепції територіальної освітньої справедливості та міжнародні теоретичні моделі, зокрема концепцію education deserts (Hillman, Weichman), що дозволяє інтегрувати просторовий, демографічний, інституційний і соціально-економічний виміри доступності освіти. Методика. Застосовано ГІС-моделювання транспортної доступності опорних шкіл за допомогою двох взаємодоповнювальних підходів: побудови 30-хвилинних ізохрон автомобільного доїзду та ізодистанцій у межах 15 км. Таке поєднання дозволяє оцінити як формальну дистанцію до закладів освіти, так і реальний час доступу з урахуванням дорожньої мережі, швидкісних режимів та стану інфраструктури. В основу аналізу покладено цифрову модель дорожньої мережі області, що включає магістралі, дороги районного та місцевого значення, а також середню швидкість руху (60 км|год). До аналізу включено всі 93 опорні школи регіону, що забезпечило повне охоплення території дослідження. Результати. Результати моделювання засвідчують значну просторову неоднорідність освітнього ландшафту області. Попри загалом високу доступність загальної середньої освіти у центральних та приміських громадах, у північних (Поліська, Іванківська), південних (Володарська, Таращанська, Тетіївська), та частково східних громадах виявлено просторові зони, що виходять за межі нормативного 30-хвилинного доступу і перебувають на надмірній відстані від опорних закладів. Саме ці території формують реальні або потенційні освітні пустелі. Показано, що формування таких пустель є результатом комплексної взаємодії чинників: низької щільності населення, великої площі громад, недостатньої кількості опорних закладів, нерозвиненої дорожньої інфраструктури та інституційної вразливості мережі. Окремо наголошено на важливості врахування просторово чутливих територій у контексті реформи профільної старшої школи та зміни фінансових механізмів. Наукова новизна дослідження полягає у створенні наукових принципів, що дозволяють здійснити комплексний просторовий аналіз доступу до загальної середньої освіти у Київській області та ідентифікації “освітніх пустель”. Практична значимість: Результати є основою для оптимізації шкільної мережі, планування підвезення учнів та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку ліцейної мережі та інфраструктурних інвестицій.ukосвітні пустеліпросторовий аналіздоступність освітиГІС-моделюванняшкільна мережаeducational desertsspatial analysiseducational accessibilityGIS modellingschool networkСтаття