Danylenko, SerhiySerhiyDanylenko2026-02-272026-02-272025-11-10Danylenko, S. (2025). ASYNCHRONISED GOALS OF UKRAINIAN AND POLISH CIVIL SOCIETIES: A CHALLENGE FOR BILATERAL STRATEGIC PARTNERSHIP. Politology bulletin(98), 242–252. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.242-25210.17721/2415-881x.2025.98.242-252https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11601This article examines the role of Ukrainian and Polish civil societies in advancing the objectives of the countries’ strategic partnership. A comparative analysis highlights an asynchrony between the goals of the two civil societies, attributed to several factors. This asynchrony is shown to complicate the formation of a shared geopolitical space for the countries of Central Europe and, to some extent, Eastern Europe. The absence of such a space makes it impossible to establish a new European security architecture capable of responding adequately to the threats posed by neo-imperial Russia. The article argues that the misalignment of Ukrainian and Polish civil society goals limits Poland’s potential and prospects as a sub-regional leader. For Ukraine, this misalignment generates new areas of tension that undermine trust between neighbouring states and reinforce mutual negative perceptions, thereby complicating joint efforts to counter Russian aggression. The analysis further demonstrates that Russia exploits this asynchrony by disseminating propaganda, promoting destructive narratives, and hindering Ukrainian-Polish progress towards Europe. The study underscores that this situation stands in contrast to Jerzy Giedroyc’s conception of Ukrainian–Polish partnership – particularly its cultural dimension – which emphasised mutual understanding fostered through an intellectual space for dialogue among politicians and ordinary citizens of both nations.У статті проаналізовано роль громадянського суспільства України та Польщі у контексті реалізації завдань стратегічного партнерства, зокрема методом компаративного аналізу досліджено проблему асинхронності їх цілей, яка має причини різної природи, та ускладнює формування єдиного геополітичного простору країн Центральної та частково Східної Європи. Це своєю чергою унеможливлює формування нової архітектури європейської безпеки, що адекватно відповідала б загрозам неоімперської Московії/Росії для Європейського континенту. Доведено, що для Польщі це обмежує її потенціал і перспективи держави, яка марить лідерством у вказаному субрегіону, а для України – спричиняє до появи нових зон напруження із сусідніми державами на західних кордонах, що ускладнює протидію російській агресії, оскільки формує недовіру між громадянами країн та підігрівають обопільне негативне емоційне сприйняття. Узагальнено, що це є приводом для російської пропагандистської машини продукувати деструктивні наративи і руйнувати україно-польський європейський поступ. Наголошено, що такий стан контрастує із концепцією Єжи Гедройця, першочергово з її культурологічною частиною, де проголошуються ідеї польсько-українського порозуміння шляхом створення інтелектуального простору для діалогу між політичним класом та громадянами обох країн.ukcivil societyPolandUkrainesocio-political spacecivil society institutionsdemocracyEuropean securityгромадянське суспільствоПольщаУкраїнасуспільно-політичний простіргромадські інституціїдемократіяєвропейська безпекаСтаття