Рудь, Микола ОлексійовичМикола ОлексійовичРудь2026-02-252026-02-252026Рудь, М. (2026). Урбанізаційний процес на Полаб’ї у X–XII ст. та його особливості. Етнічна історія народів Європи, (78), 228–236. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.2510.17721/2518-1270.2026.78.25https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10837Актуальність. Системоутворюючим чинником цивілізації середньовічного Заходу було місто, котре з моменту свого виникнення стало рушієм соціально-економічних перетворень і центром адміністративно-політичних, ідеологічних та культурних новацій. Незважаючи на зростаючий останнім часом інтерес вітчизняних медієвістів до феномену середньовічного урбанізму в українській медієвістиці ще й понині залишається недостатньо вивченою проблема урбанізаційних процесів на Полаб’ї у добу раннього середньовіччя. Між тим її дослідження дає можливість прояснити багато важливих питань соціально-економічного і політичного розвитку слов’янських племен межиріччя Ельби і Одеру, а також закономірності і типологічні особливості ґенези і розвитку ранньосередньовічних міст у цьому регіоні Європи. Мета даної статті полягає в тому, щоб на основі писемних і археологічних джерел, а також спеціальної історичної літератури комплексно проаналізувати урбанізаційний процес на Полаб’ї у Х–ХІІ ст. та його особливості. Методологічно дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, по рівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Результати. У ході дослідження було встановлено, що міста у полабсько-прибалтійських слов’ян в основному сформувалися уже до початку ХІ ст. З’ясовано, що основою економічної самостійності міст заельбських слов’ян була концентрація у них ремісничого виробництва і обміну. Доведено, що економічні фактори урбанізаційного процесу на Полаб’ї були тісно пов’язані з політичними. Зазначається, що формування у слов’ян межиріччя Ельби і Одеру ранньофеодальних відносин вело до змін у політичній організації, появи нових центрів суспільного життя, у яких зосереджувались представники виникаючого панівного прошарку і релігійного культу. Встановлено, що топографічна структура полабо-слов’янських міст у Х–ХІІ ст. не відрізнялась суттєво від західно-ельбських областей цього ж періоду. Висновки. Судячи з отриманих результатів, ранній розвиток міст на Полаб’ї у Х–ХІІ ст. в основному відбувався в підгроддях біля стін гродів, у яких проживали передусім ремісники і слуги, а в найбільш значних із них, крім того ще й купці. Підкреслюється, що негативна роль у формуванні і розвитку міст полабсько-прибалтійських слов’ян відіграла східна експансія німецьких феодалів, у ході якої у другій половині ХІІ ст. було зруйновано багато міських центрів на Полаб’ї.Relevance. The system-forming factor of the civilization of the medieval West was the city, which from the moment of its emergence became the driver of socio-economic transformations and the center of administrative-political, ideological and cultural innovations. Despite the recently growing interest of domestic medievalists in the phenomenon of medieval urbanism in Ukrainian medieval studies, the problem of urbanization processes in Polabia in the early Middle Ages remains insufficiently studied. Meanwhile, its study makes it possible to clarify many important issues of the socio-economic and political development of the Slavic tribes of the Elbe and Oder interfluve, as well as the patterns and typological features of the genesis and development of early medieval cities in this region of Europe. The purpose of this article is to comprehensively analyze the urbanization process in Polabia in the 10–12 centuries on the basis of written and archaeological sources, as well as well as special historical literature and its features. Methodologically, the study is based on the principles of historicism, scientificity and authorial objectivity, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization, comparison) and special historical (historical-typological, historical-systemic) methods. Results. During the study, it was established that the cities of the Polabian-Baltic Slavs were mainly formed by the beginning of the 11th century. It was found that the basis of the economic independence of the cities of the Trans-Elbe Slavs was the concentration of craft production and exchange in them. It is proved that the economic factors of the urbanization process in Polabia were closely related to the political ones. It is noted that the formation of early feudal relations among the Slavs of the Elbe and Oder interfluves led to changes in political organization, the emergence of new centers of social life, in which representatives of the emerging ruling class and religious cult were concentrated. It has been established that the topographic structure of the Polabian-Slavic cities in the 10–12 centuries. did not differ significantly from the western Elbe regions of the same period. Conclusions. Judging by the results obtained the early development of cities in Polabia in the 10–12 centuries. mainly took place in the sub-cities near the walls of the towns, which were inhabited primarily by artisans and servants, and in the most significant of them, in addition, merchants. It is emphasized that a negative role in the formation and development of the cities of the Polabian-Baltic Slavs was played by the eastern expansion of German feudal lords, during which in the second half of the 12 century. many urban centers in Polabia were destroyed.ukСередньовіччяНімеччнинаПолаб’яУрбанізаційний процесСтарградМекленбургАльт-ЛюбекМенцлінДимінБраніборГаволінКепенікЛюбусіяБудишинMiddle AgesGermanyPolabiaUrbanization processStargradMecklenburgAlt-LübeckMenzlinDyminBrandenburgGavolinKöpenikLubuszBudyszinСтаття