Кіяниця, Володимир ВолодимировичВолодимир ВолодимировичКіяницяІгнатьєв Павло Миколайович2025-09-122025-09-122025-07-16Кіяниця В. В. Політика Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки : дис. ... доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2025. 246 с.УДК 327:913(55: 5-15:73):341.675:[282:284]-674(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7685Кіяниця В.В. Політика Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз політики Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки. Тематика дослідження є актуальною з огляду на унікальне геополітичне розташування Ірану; його значний сировинний потенціал; стратегію утворення війсьово-політичних альянсів, спрямованих проти Ізраїлю та США; мілітаризацію зовнішньої політики; актуалізацією питання ядерної програми ІРІ у зв’язку з фактичною втратою чинності Спільного всеосяжного плану дій, що провокує підвищену увагу міжнародної спільноти до даного питання через пов’язані з нею ризики для системи нерозповсюдження ядерної зброї. Питання політики Ірану у Перській затоці також перебуває у фокусі уваги України, зважаючи на підтримку ІРІ збройної агресії РФ, що зумовлює необхідність формування комплексу заходів з протидії військово-технічному співробітництву означених країн. У даному дослідженні визначено особливості політики Ісламської Республіки Іран у Перській затоці. Розкрито стратегічні інтереси Ірану та їх концептуальне забезпечення, основоположні фактори впливу на формування його політики , а також значення ідеологічних і релігійних засад, що впливають на означений процес. Охарактеризовано виклики, з якими стикається ІРІ у процесі реалізації власної регіональної геополітичної стратегії, та проаналізовано значення малих монархій Перської затоки у іранській зовнішній політиці. З’ясовано характер відносин Ісламської Республіки з регіональними центрами сили, до яких віднесено Об’єднані Арабські Емірати, Республіку Ірак та Королівство Саудівська Аравія. Водночас, зважаючи на усталений погляд на ОАЕ як представника малих монархій Перської затоки, автором сформульовано обґрунтування віднесення даної країни до переліку регіональних центрів сили на підставі аналізу зовнішньополітичної стратегії ОАЕ щодо взаємин з Ісламською Республікою. Вперше виокремлено основні етапи розвитку зовнішньополітичної стратегії ІРІ, визначено головні аспекти, що впливають на цей процес, зокрема відхід від ідеологічної моделі поведінки на користь прагматизації політики у зв’язку з наслідками Ірано-іракської війни, міжнародної ізоляції та режиму санкцій США. Висвітлено ключові ідеологічні засади політики Ірану, проаналізовано їхнє значення для формування політичного курсу щодо регіону Перської затоки, а також виявлено співвідношення впливу ідеологічних принципів та чинного характеру зовнішньої політики ІРІ. Здійснено комплексний аналіз регіональної політики ІРІ на прикладі взаємин з кожним актором регіону, вказано спільні та відмінні особливості міждержавних відносин Ірану з країнами Перської затоки, визначено рівень конфронтації та/або співпраці. Надано оцінку впливу США на процес формування та коригування зовнішньої політики Ісламської Республіки у регіональному вимірі. Окрему увагу присвячено поглибленню розуміння характеру ірано-саудівського конфлікту та сформульовано перелік факторів, що сприяють збереженню даної конфронтації. Визначено інтереси Ірану у підтримці діяльності єменського угруповання «Ансар Аллах». Розкрито питання характеру відносин Ірану та Іраку, а також сформульовано бачення іранською стороною Іраку у власній регіональній політиці. Розглянуто ключові особливості стратегії Республіки Ірак, спрямованої на дистанціювання від політичного тиску Ісламської Республіки. Досліджено геополітичну стратегію «хеджування» окремих країн Перської затоки, таких як Катар, Кувейт та Об’єднані Арабські Емірати. Подальшого розвитку набули такі питання, як позиція Ірану щодо безпекового партнерства країн Перської затоки зі Сполученими Штатами; особливості ірано-бахрейнських взаємин та причини конфлікту обох сторін; погляд на питання чинної нормалізації ірано-саудівських відносин. Дисертаційна робота має вагоме теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення регіону Перської затоки, аналізу політики Ірану та ідеологічних засад іранської зовнішньої політики. Теоретичні результати можуть бути використані у навчальному процесі, а практичне значення полягає у можливості їх застосування у роботі державних структур України, що займаються зовнішньополітичною діяльністю на Близькому Сході.Kiianytsia V.V. The Policy of the Islamic Republic of Iran in the Persian Gulf Region. – Qualification scholarly work in manuscript form. Dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 291 «International Relations, Public Communications, and Regional Studies» (29 – International Relations). – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The dissertation presents a comprehensive analysis of the policy of the Islamic Republic of Iran in the Persian Gulf region. The relevance of the research stems from Iran’s unique geopolitical location, its substantial raw material potential, the strategy of forming military-political alliances directed against Israel and the United States, the militarization of its foreign policy, and the renewed focus on Iran’s nuclear program due to the de facto termination of the Joint Comprehensive Plan of Action, which has drawn increased international attention because of the associated risks to the nuclear non-proliferation regime. Iran's policy in the Persian Gulf is also a matter of interest to Ukraine, considering Iran's support for the Russian Federation’s armed aggression, which necessitates the development of measures to counter the military-technical cooperation between these states. The research identifies the key characteristics of the Islamic Republic of Iran’s policy in the Persian Gulf. It outlines Iran’s strategic interests and their conceptual underpinnings, the fundamental factors influencing the formation of its policy, as well as the role of ideological and religious principles in this process. The study describes the challenges faced by Iran in implementing its regional geopolitical strategy and analyzes the significance of the small monarchies of the Persian Gulf in Iran’s foreign policy. The nature of Iran's relations with regional power centers – namely the United Arab Emirates, the Republic of Iraq, and the Kingdom of Saudi Arabia – is examined. At the same time, considering the established view of the UAE as a representative of the small Gulf monarchies, the author substantiates its classification as a regional power center based on an analysis of the UAE’s foreign policy strategy towards Iran. For the first time, the main stages of the evolution of Iran’s foreign policy strategy are outlined, and the principal factors influencing this process are identified, particularly the shift from an ideologically driven model of behavior to a more pragmatic policy as a result of the Iran-Iraq war, international isolation, and U.S. sanctions. The dissertation highlights the key ideological foundations of Iran’s policy, examines their importance in shaping its approach to the Persian Gulf, and identifies the relationship between ideological tenets and the pragmatic nature of Iran’s current foreign policy. A comprehensive analysis of Iran’s regional policy is conducted through the lens of its bilateral relations with each actor in the region. Common and distinctive features of Iran’s interstate relations with the Persian Gulf states are identified, along with the degree of confrontation and/or cooperation. The impact of the United States on the formation and adjustment of Iran’s regional foreign policy is also assessed. Special attention is devoted to deepening the understanding of the Iran-Saudi conflict and outlining the factors that contribute to the persistence of this confrontation. Iran's interests in supporting the Yemeni group «Ansar Allah» are defined. The nature of Iran-Iraq relations is examined, and Iran’s vision of Iraq within its regional policy is formulated. The key aspects of Iraq’s strategy aimed at distancing itself from Iranian political pressure are analyzed. The study explores the geopolitical «hedging» strategies pursued by individual Gulf states such as Qatar, Kuwait, and the United Arab Emirates. Further attention is paid to Iran’s position on the security partnership between the Gulf states and the United States, the specific nature of Iran-Bahrain relations and the sources of their conflict, and the current state of normalization of Iran-Saudi relations. This dissertation holds significant theoretical and practical value for further research of the Persian Gulf region, the analysis of Iran’s policy, and the ideological foundations of its foreign policy. The theoretical findings may be used in academic settings, while the practical value lies in their potential application by Ukrainian state institutions engaged in foreign policy activities in the Middle East.ukІранСаудівська АравіяОАЕСШАмалі монархії Перської затокиПерська затокаБлизький Східзовнішня політика Іранурегіональна безпекагеополітикаідеологічні чинникихомейнізмсунітсько-шиїтський конфліктядерна програма Ірануміжнародні відносини.Дисертація