Цимбал, ТетянаТетянаЦимбал2026-02-262026-02-262024Цимбал, Т. (2024). Українське шкільництво в окупації: від Другої світової до російсько-української війни. Українознавчий альманах, (34), 100–105. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2520-2626/2024.34.13УДК 101.316:37.01https://doi.org/10.17721/2520-2626/2024.34.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11009У статті представлено результати дослідження проблеми організації навчання у школах на окупованих територіях України під час Другої світової війни й упродовж сучасної російської окупації. Увага акцентується на спільних і відмінних рисах двох окупаційних режимів у контексті організації навчальної діяльності, на характеристиці цілей та змісту навчання, які використовуються окупаційними режимами на захоплених територіях. Аналізується політика у галузі освіти, яка проводилася німецькою окупаційною адміністрацією, внутрішні протиріччя та суперечливі підходи представників фашистської верхівки до функціонування українського шкільництва. Підкреслюється одностайність російської окупаційної влади в галузі освітньої політики на окупованих територіях. Стверджується, що, не дивлячись на значну історичну відстань, два окупаційні режими мають багато спільних рис у підходах до організації освітньої діяльності на захоплених територіях України. Наголошується, що вороги розуміють вирішальну роль освіти у формуванні свідомості наступних поколінь. Чільне місце у процесі виховання відданих новій владі або прихильних до неї громадян окупанти надають педагогічним працівникам усіх ланок освіти. Нелояльних до нової влади вчителів у найкращому випадку відстороняють від роботи, та частіше заарештовують і засуджують. Зауважується, що, як і вісімдесят років тому, готовність до співпраці з окупантами з боку вчителів не є масовою, але і не поодинокою. Крім того, під час окупації відбувається швидка заміна підручників на ідеологічно «правильні». Проте підкреслюються і суттєві відмінності в освітній політиці німецьких та російських окупантів: німці, у першу чергу, боролись з радянською ідеологією, а росіяни відкрито виступають проти української культури, мови, українства загалом, що призводить до геноциду та лінгвоциду. Важливим є й історичний контекст окупації, адже події, які відбувалися у першій половині ХХ ст., практично повторюються майже через сто років, коли у Європі панує лібералізм та демократія.The article presents the results of a study of the problem of organizing education in schools in the occupied territories of Ukraine during the Second World War and during the current Russian occupation. Attention is focused on the common and distinctive features of the two occupation regimes in the context of the organization of educational activities, as well as on the characteristics of the content and forms, goals and means of education used by the occupation regimes in the occupied territories. The author analyzes the educational policy pursued by the German occupation administration, internal con-tradictions and contradictory approaches of the fascist leadership to the functioning of Ukrainian schooling. The author emphasizes the unanimity of the Russian occupation authorities in the field of educational policy in the occupied terri-tories. It is claimed that, despite the considerable historical distance, the two occupation regimes have many similar-ities in their approaches to the organization of educational activities in the occupied territories of Ukraine. It is empha-sized that the enemy realize the crucial role of education in shaping the consciousness of future generations. The occupiers give a prominent place in the process of educating citizens loyal to the new government or loyal to it to teachers and pedagogical workers of all levels of education. At best, the occupiers suspend teachers who are disloyal to the new government, and more often arrest and convict them. It is noted that, just like eighty years ago, the willing-ness of teachers to cooperate with the occupiers is not widespread, but it is not isolated. In addition, during the occu-pation, there is a rapid replacement of textbooks with ideologically "correct" ones. However, significant differences in the educational policies of the German and Russian occupiers are also emphasized: the Germans primarily opposed Soviet ideology, while the Russians openly oppose Ukrainian culture, language, and Ukrainians in general, which leads to genocide and linguocide. The historical context of the occupation is also important, because the events that took place in the first half of the twentieth century are practically repeated almost a hundred years later, when liberal-ism and democracy prevail in Europe.ukукраїнська школа під час окупаціїнацистська і рашистська освітня політикагеноцидлінгвоцидСтаття