Ганна, ХарламоваХарламоваГанна0000-0002-3670-0231Наумова, Марія ОлександрівнаМарія ОлександрівнаНаумова2026-03-172026-03-172025-07-27Харламова, Г., & Наумова, М. (2025). Фінансування наукової сфери в Україні: проблематика та напрями змін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2(227), 89–97. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/227-2/11УДК 330.59JEL classification: H52, O3810.17721/1728-2667.2025/227-2/11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12905B a c k g r o u n d . Thе article analyzes the science funding model in Ukraine, focusing on its primary sources, dynamics, and impact on research activities. The study is grounded in statistical data and contemporary theoretical approaches to science funding. Special attention is paid to the role of governing and private science funding and their impact on total research and development (R&D) expenditures. The purpose of this study is to assess the impact of relevant factors on the dependent variable – the volume of science funding in Ukraine – to develop a strategic vision forenhancing the country's scientific potential. M e t h o d s . The study employs a combination of general scientific and specific research methods: a comparative analysis – to identify current threats and challenges to Ukraine's scientific sphere; analysis and synthesis – to determine key directions for supporting Ukraine's scientific potential; and economic and statistical analysis – to examine trends in the development of science in Ukraine and to construct econometric regressions for analyzing the influence of key factors on R&D funding. R e s u l t s . The analysis focused on key indicators of research activity, including the number of researchers, total R&D expenditures, governing and private science funding shares, and R&D expenditures as a percentage of GDP. Based on the developed econometric model, the findings indicate that per-scientist funding has a significant positive effect on total R&D expenditures, while the share of private funding exhibits an inverse relationship. This may be attributed to inefficient resource allocation or insufficient business integration into the research sector. Conversely, the number of researchers and the share of governing science funding in GDP were statistically insignificant in modeling the total R&D expenditures, possibly due to the increasing emigration of scientists and the dominance of short-term funding strategies. C o n c l u s i o n s . The study recommends enhancing state funding efficiency, incentivizing long-term private investments, and creating a balanced financial structure that ensures both fundamental and applied research development. Strengthening international cooperation and grantbased funding mechanisms could also contribute to the stability and growth of the national scientific sector.В с т у п . Проаналізовано модель фінансування науки в Україні, зокрема і її основні джерела, динаміку та вплив на науково-дослідну діяльність. Дослідження ґрунтується на статистичних даних і сучасних теоретичних підходах до фінансування науки. Особливу увагу приділено ролі державного та приватного фінансування, а також їхньому впливу на загальні витрати на наукові дослідження та розробки. Метою дослідження є вивчення сили впливу релевантних факторів на залежну змінну – обсяг фінансування науки в Україні для формування стратегічного бачення розвитку наукового потенціалу України. М е т о д и . Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та специфічні методи дослідження: порівняльний аналіз – у визначенні сучасних загроз і викликів для наукової сфери України; метод аналізу та синтезу – для ідентифікації ключових напрямів підтримки наукового потенціалу України; методи економіко-статистичного аналізу – для дослідження тенденцій розвитку науки в Україні та побудови економетричних регресій для аналізу впливу основних чинників на обсяги фінансування наукових досліджень і розробок. Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано основні індикатори науково-дослідної діяльності – чисельність наукових працівників, загальні витрати на наукові дослідження та розробки, частки державного та приватного фінансування, а також відсоток фінансування науки відносно ВВП. На основі побудованої економетричної моделі отримано такі результати: фінансування на одного науковця позитивно корелює із загальним рівнем витрат, тоді як збільшення частки приватного фінансування має обернений вплив, що може свідчити про неефективний розподіл ресурсів або недостатню інтеграцію бізнесу у сферу наукових досліджень. Натомість чисельність наукових працівників і частка державного фінансування у структурі ВВП є статистично незначущими за моделювання загальних витрат на наукові дослідження і розробки через зростання міграції науковців за кордон і превалювання короткострокових стратегій фінансування. В и с н о в к и . Запропоновано підвищити ефективність використання державних коштів, стимулювати довгострокові приватні інвестиції та сформувати збалансовану фінансову структуру, яка забезпечувала б розвиток як фундаментальних, так і прикладних досліджень. Посилення міжнародної співпраці та розширення механізмів грантового фінансування також можуть сприяти стабілізації та зростанню національного наукового сектору.uksciencescientific research and developmentfundingmodelsciencescientific research and developmentfundingmodelJEL classification: H52O38науканаукові дослідження та розробкифінансуваннямодельнауканаукові дослідження та розробкифінансуваннямодельJEL classification: H52O38Стаття