Petrova, SnizhannaSnizhannaPetrovaMelnyk, ViktorViktorMelnyk2026-02-272026-02-272025-09-10Petrova, S., Melnyk, V. (2025). ON THE PAPAL POLICY OF PEACE: A “JUST WAR” IN PRACTICE. Politology bulletin(97), 110–123. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.97.110-12310.17721/2415-881x.2025.97.110-123https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11587The article examines the discrepancies between the classical jus ad bellum approach and the realities of contemporary asymmetric conflicts, highlighting the need to reassess the very concept of the legitimacy of military intervention. Particular attention is given to the theory of “Just War” as interpreted by the Catholic Church, which—despite its longstanding tradition—requires renewed reflection in light of a shifting geopolitical dynamic. Through an analysis of Pope Francis’s public rhetoric regarding the Russian-Ukrainian war, this doctrine is not only elucidated but also recontextualized as a moral compass that faces the challenges of the modern age. The article traces the evolution of Catholic understandings of war and peace and compares Pope Francis’s position with that of Pope John Paul II, taking into account not only theological differences but also the political contexts in which both Pontiffs operated.A significant focus is placed on the particularities of Pope Francis’s interpretation of armed conflict, which often abstracts from specific political realities, contributing to the ambiguity in how his stance is perceived. In this context, the study explores how the Vatican’s policies—as those of a non-confrontational yet morally influential actor on the international stage—reflect both traditional interpretations of the “Just War” concept and modern approaches to the ethical evaluation of the use of force. The article underscores the complex evolution of politico-military thought and religious ethics in the context of contemporary warfare, and emphasizes the vulnerability of current discourses on the legitimacy of war to strategic instrumentalization by aggressor states.У статті досліджуються розбіжності між класичним підходом jus ad bellum і реаліями сучасних асиметричних конфліктів, що висуває необхідність переоцінки самої концепції легітимності військового втручання. Особлива увага приділяється теорії «Справедливої війни» в інтерпретації Католицької Церкви, яка, попри свою тривалу традицію, потребує нового осмислення в умовах зміненої геополітичної динаміки. Через аналіз публічної риторики Папи Франциска щодо російсько-української війни ця доктрина не лише роз’яснюється, а й актуалізується як моральний орієнтир, що стикається з викликами сучасності. Простежується еволюція католицького розуміння війни і миру, а також порівнюється позиція Папи Франциска з підходом Папи Івана Павла ІІ, враховуючи не лише богословські відмінності, але й політичний контекст, в яких діяли обидва Понтифіки.Значний акцент зроблено на особливостях інтерпретації Папою Франциском збройного конфлікту, яка часто абстрагується від конкретної політичної ситуації, що породжує неоднозначність сприйняття його позиції. У цьому контексті розглянуто, наскільки політика Ватикану, як неконфронтаційного, але морально впливового актора на міжнародній арені, відображає як традиційне розуміння «Справедливої війни», так і модерні підходи до моральної оцінки застосування сили. Висвітлюється складна еволюцію військово-політичного мислення й релігійної етики в умовах сучасних війн, а також наголошується на вразливості сучасного дискурсу військової легітимності до стратегічної інструменталізації з боку агресора.ukjust warnegotiationsmoral legitimacyCatholic doctrinePope FrancisRusso-Ukrainian warсправедлива війнапереговориморальна легітимністькатолицька доктринаПапа Францискросійсько-українська війнаСтаття