Бондаренко, Максим ОлеговичМаксим ОлеговичБондаренкоГнатюк, Лідія Павлівна2025-09-192025-09-192025-07-16Бондаренко М. О. Компаративні паремійні одиниці в мовній картині світу українців ХІХ ст.: семантика, структура, регіональні особливості : дис. ... доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2025. 255 с.УДК 811.161.2’27’373.7-115:398.9(=161.2)"18"(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7756Бондаренко М. О. Компаративні паремійні одиниці в мовній картині світу українців ХІХ ст.: семантика, структура, регіональні особливості. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології. – Київ, 2025. Пропонована дисертація – комплексне дослідження місця і ролі компаративних паремій у мовній картині світу українців ХІХ ст. Мета пропонованої роботи полягала в з’ясуванні семантичних, структурних і регіональних мовних особливостей порівняльних паремій, виявленні мовної специфіки експліцитних способів вираження компаративності в аналізованих одиницях, а також у моделюванні онімного простору прислів’їв і приказок, засвідчених у ХІХ ст., та визначенні ролі прецедентних онімів, що входять до складу цих народних висловів. Проведене дослідження дало змогу на паремійному матеріалі розглянути лінгвальну природу категорії компаративності в українській лінгвістиці, визначити й схарактеризувати екстра- та інтралінгвальні чинники, що впливали на процес формування компаративних паремій у мовній картині світу наших предків. Паремії, відповідно до усталеної в мовознавстві думки, витлумачено як здебільшого лаконічні, влучні, вільно відтворювані, часто з дидактичною настановою вислови народного походження, основою для виникнення яких стали суспільно-історичні чи соціально-побутові події, філософські роздуми українців минулого про життя, спроби краще пізнати світ природи тощо. З-поміж основних ознак паремії визначено такі: афористичність, усталеність, відтворюваність, узагальнене значення, повчальність, лаконічність, цілісність значення, відносну стійкість форми тощо. Наукова новизна результатів дослідження полягає у спробі комплексного аналізу компаративних паремій з позицій історичної фразеології, лексикології, а також лінгвокультурології й етнолінгвістики. Уперше в лінгвістиці визначено роль компаративних паремій у мовній практиці українців ХІХ ст., шляхом аналізу структурних, семантичних, регіональних особливостей досліджуваних одиниць реконструйовано окремі фрагменти мовної та концептуальної картин світу наших предків. Фактичний матеріал дібрано зі збірок паремій «Галицько-руські народні приповідки» (1901–1910) І. Франка та «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864) М. Номиса, що фіксують одиниці, зібрані й записані на різних територіях України. До джерельної бази залучено також історичні, фразеологічні, паремійні, діалектні та тлумачні словники. Для всебічного аналізу компаративних паремійних одиниць у мовній картині світу українців ХІХ ст., досягнення поставленої мети й розв’язання відповідних завдань у роботі використано як загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція, метод порівняння, описовий метод), так і власне лінгвістичні методи й прийоми: зіставний – для виявлення лінгвальної специфіки компаративних паремій, засвідчених у різних регіонах України, а також особливостей способів вираження компаративності в розгляданих одиницях; описовий метод із прийомом внутрішньої інтерпретації, а також системно-класифікаційний метод – для якісної класифікації досліджуваного матеріалу за встановленими параметрами; порівняльно-історичний – для з’ясування походження окремих лексем (здебільшого онімів), які є центральними елементами компаративних паремій; метод кількісного обрахунку – для визначення кількості розгляданих одиниць у межах кожної тематичної групи й підгрупи, а також для виявлення найбільш і найменш продуктивних структурних моделей паремій з компаративною семантикою; метод узагальнення – для систематизації аналізованого матеріалу та формулювання висновків; елементи лінгвокультурологічного й етнолінгвістичного аналізу – для реконструкції важливих фрагментів мовної і концептуальної картин світу українців минулого. Установлено зміст, обсяг та взаємозв’язок понять паремія, порівняльна конструкція, мовна картина світу, паремійна картина світу в лінгвоукраїністиці. Термін паремійні одиниці проаналізовано крізь призму актуальних і популярних серед мовознавців підходів: семіотико-герменевтичного, лінгвокогнітивного, лінгвоаксіологічного, комунікативно-дискурсивного, лінгвокультурологічного, а також теорії мовленнєвих актів. У пропонованій праці схарактеризовано основні тенденції щодо специфіки тлумачення паремій, зокрема окреслено широке та вузьке трактування цього терміна. Важливо зазначити, що фразеологію вслід за Л. Булаховським, Л. Скрипник, Т. Космедою, Т. Осіповою, В. Стаховою та ін. розглядаємо широко, зараховуючи паремійні одиниці до фразеологічних з огляду на їхні деякі спільні риси. У межах мовної картини виокремлюємо паремійну картину світу, під якою розуміємо зафіксоване в паремійних одиницях відображення світоглядної парадигми народу, осмислення нашими предками свого місця у світі, зв’язку з природою тощо. З-поміж компаративних паремій з експліцитним показником – підрядними порівняльними сполучниками – виокремлено структурно цілісні порівняльні конструкції зі сполучниками, що виражають подібність чи повне уподібнення суб’єкта й об’єкта порівняння (як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, немовби, немовбито та ін.); структурно цілісні порівняльні конструкції зі сполучниками, що виражають перевагу суб’єкта чи об’єкта порівняння, та формами ступенів порівняння прикметників і прислівників (кращий, ніж…; вище, ніж…); одиниці, що мають лише об’єкт порівняння. У процесі дослідження з’ясовано, що в збірках «Українські приказки, прислів’я і таке інше» та «Галицько-руські народні приповідки» зафіксовано 4564 компаративні паремії з експліцитним показником: М. Номис навів 1715 таких одиниць, а І. Франко – 2849. Установлено, що найчастіше компаративні паремії мають такі показники порівняльних відношень: як (jик, єк, ик, яко), мов, неначе, наче. Особливу увагу присвячено паремійним одиницям, що містять давні за походженням показники порівняльних відношень, які в сучасній українській мові не функціюють: мол, аки/ак, коби, або діалектні компаративні сполучники гий, ги, гей, гі, гейби, а також одиницям з двома порівняльними сполучниками, що виступають засобами мовного оформлення компаративної семантики. Розглядані компаративні паремії класифіковано залежно від семантичних особливостей лексем на позначення об’єктів порівняння на 3 тематичні групи «Природа», «Людина та її побут», «Елементи народно-релігійних вірувань», кожна з яких складається з кількох підгруп. На основі аналізу народних висловів, які входять до названих тематичних груп та їхніх підгруп, схарактеризовано систему народних поглядів і релігійних переконань українців ХІХ ст. З’ясовано, що архаїзми й діалектизми, ужиті у складі прислів’їв і приказок, відбивають особливості окремих фрагментів тогочасної мовної картини світу. Установлено, що в обох названих збірках засвідчено чимало компаративних паремій, що вживалися локально, суто на теренах відповідно західноукраїнського чи центрально-східноукраїнського регіону, аналогів на інших територіях не мали. Такі одиниці мають місцевий (вузькорегіональний) онімний компонент, який територіально маркує їх, вказує на події, що мали локальний статус, проте були доволі важливими для українців ХІХ ст. Вивчення специфіки українських компаративних паремій дало змогу виокремити два рівні варіативності цих одиниць: локальну варіативність (зміну елементів паремій у межах одного регіону/області/міста/села) і міжрегіональну варіативність (зміну елементів паремій у різних (часто віддалених) регіонах). На рівні локальної варіативності для паремій зі збірки М. Номиса типовим є уточнення об’єктів порівняння (собака → попова собака, пень → сосновий пень та ін.). Цікаво, що наведено значно менше випадків, які засвідчують протилежний процес – зникнення ад’єктивного компонента в об’єктах порівняння у варіантах паремій (жидівський Гаман → Гамон, турецький святий → святий та ін.). В окремих проаналізованих народних висловах змінено частиномовну належність опорних лексем; деякі паремійні одиниці мають варіативний дієслівний та/або іменниковий складники, а також низку фонетичних і словотвірних варіантів, що безпосередньо передають специфіку народнорозмовного мовлення. Регіональна варіативність компаративних паремій – колоритне явище, яке дає змогу комплексно простежити динамічні процеси в паремійному корпусі ХІХ ст., а також з’ясувати окремі відмінності в поглядах та уявленнях представників західного та центрально-східного регіонів України. Особливу увагу звернено на аналіз компаративних паремій з онімним компонентом, що формують цілісний онімний простір. З’ясовано специфіку його структурної організації, виокремлено та розглянуто чотири онімних поля – етнонімне (яке деякі дослідники зараховують до онімних), антропонімне, релігіонімне, топонімне. На найяскравіших прикладах розглянуто особливості прецедентних онімних компонентів, що входять до складу багатьох українських прислів’їв і приказок. Висновки проведеного дослідження сприяють глибокому розумінню окремих питань історії української мови, історичної фразеології, лінгвокультурології, етнолінгвістики, дозволяють якомога повніше реконструювати національний мовний простір ХІХ ст.Bondarenko M. O. Comparative paremiological units in the linguistic picture of the world of Ukrainians of the 19th century: semantics, structure, regional features. – Qualifying scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 "Philology". – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Educational and Scientific Institute of Philology. – Kyiv, 2025. The dissertation proposed is a comprehensive study of the place and role of comparative paremias in the linguistic picture of the Ukrainians’ world of the 19th century. The aim of the work proposed was to clarify the semantic, structural and regional linguistic features of comparative paremias, to identify the linguistic specificity of explicit ways of expressing comparability in the analyzed units, as well as to model the onymic space of proverbs and sayings attested in the 19th century, and to determine the role of precedent onyms that are part of these folk sayings. The research made it possible to consider the linguistic nature of the category of comparability in Ukrainian linguistics using paremia material, to identify and characterize extra- and intralingual factors that influenced the process of forming comparative paremias in the linguistic picture of the world of our ancestors. Paremias, according to established scientific opinion, are interpreted as mostly laconic, apt, freely reproducible, often with a didactic instruction, sayings of folk origin, the basis for the emergence of which were socio-historical or socioeveryday events, philosophical reflections of Ukrainians of the past about life, attempts to better understand the world of nature, etc. Among the main features of paremias are the following: aphoristic nature, constancy, reproducibility, generalized meaning, instructiveness, laconicity, integrity of meaning, relative stability of form, etc. The scientific novelty of the results of the study lies in the attempt to analyze comprehensively comparative paremias from the standpoint of historical phraseology, lexicology, as well as linguoculturology and ethnolinguistics. For the first time in linguistics, the role of comparative paremias in the linguistic practice of Ukrainians of the 19th century was determined, and by analyzing the structural, semantic, and regional features of the investigated units, individual fragments of the linguistic and conceptual worldview of our ancestors were reconstructed. The factual material was selected from the collections of paremias “GalicianRuthenian folk paremias” (1901–1910) by I. Franko and “Ukrainian Proverbs, Proverbs, and the Like” (1864) by M. Nomys, which record units collected and recorded in various territories of Ukraine. Historical, phraseological, paremia, dialect, and explanatory dictionaries were also included in the source database. For a comprehensive analysis of comparative paremiological units in the linguistic picture of the Ukrainians’ world of the 19th century, achieving the set goal and solving the corresponding tasks, the work used both general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, methods of comparison and description) and some linguistic methods and techniques: comparative – to identify the linguistic specificity of comparative paremias attested in different regions of Ukraine, as well as the features of the ways of expressing comparability in the units under consideration; descriptive method with the method of internal interpretation, as well as the system-classification method – for a qualitative classification of the material studied according to the established parameters; comparative-historical – to clarify the origin of individual lexemes (mostly onyms), which are the central elements of comparative paremias; the method of quantitative calculation – to determine the number of considered units within each thematic group and subgroup, as well as to identify the most and least productive structural models of paremias with comparative semantics; the method of generalization – to systematize the analyzed material and formulate conclusions; elements of linguocultural and ethnolinguistic analysis – to reconstruct important fragments of the linguistic and conceptual worldview of Ukrainians of the past. The content, scope and interrelationship of the concepts of paremia, comparative construction, linguistic worldview, paremiological worldview in Ukrainian linguistics are established. The term paremiological units is analyzed through the prism of current and popular approaches among linguists: semiotic-hermeneutic, linguocognitive, linguoaxiological, communicative-discursive, linguocultural, and also the theory of speech acts. The work proposed characterizes the main trends in the specifics of the interpretation of paremias, in particular, outlines the broad and narrow interpretation of this term. It is important to note that phraseology, following L. Bulakhovsky, L. Skrypnyk, T. Kosmeda, T. Osipova, V. Stakhova, etc., is considered broadly, including paremiological units in phraseological terms due to their common features. Within the linguistic picture, we distinguish the paremiological picture of the world, by which we understand the reflection of the worldview paradigm of the people recorded in paremiological units, the understanding of our ancestors of their place in the world, connection with nature, etc. Among the comparative paremias with an explicit indicator – subordinate comparative conjunctions – structurally integral comparative constructions with conjunctions expressing similarity or complete likeness of the subject and object of comparison (як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, немовби, немовбито, etc.); structurally integral comparative constructions with conjunctions expressing the superiority of the subject or object of comparison, and forms of degrees of comparison of adjectives and adverbs (кращий, ніж…; вище, ніж…); units that have only an object of comparison. In the course of the research, it was found that in the collections “Ukrainian proverbs, sayings and such” and “Galician-Ruthenian folk paremias” 4564 comparative paremias with an explicit indicator were recorded: M. Nomys cited 1715 such units, and I. Franko – 2849. It was established that most often comparative paremias have the following indicators of comparative relations: як (juк, єк, ик, яко), мов, неначе, наче. Particular attention is paid to paremiological units containing ancient indicators of comparative relations that do not function in the modern Ukrainian language: мол, аки/ак, коби or dialect comparative conjunctions гий, ги, гей, гі, гейби as well as to units with two comparative conjunctions that act as means of linguistic design of comparative semantics. The considered comparative paremias are classified according to the semantic features of the lexemes denoting the objects of comparison into 3 thematic groups: "Nature", "Man and his way of life", "Elements of folk religious beliefs", each of them consists of several subgroups. Based on the analysis of folk sayings that are included in the mentioned thematic groups and their subgroups, the system of Ukrainians’ folk views and religious beliefs of the 19th century is characterized. It is found that archaisms and dialectisms used in proverbs and sayings reflect the peculiarities of certain fragments of the linguistic picture of the world of that time. It has been found that in both mentioned collections there are many comparative paremias that were used locally, exclusively in the territories of the Western Ukrainian or Central-Eastern Ukrainian regions, respectively, and had no analogіes in other territories. Such units have a local (narrowly regional) onymic component, which territorially marks them, indicates events that had a local status, but were quite important for Ukrainians of the 19th century. The study of the specifics of Ukrainian comparative paremias made it possible to distinguish two levels of variability of these units: local variability (change of elements of paremias within one region/region/city/village) and interregional variability (change of elements of paremias in different (often remote) regions). At the level of local variability for paremias from the collection of M. Nomys, the refinement of the objects of comparison (собака → попова собака, пень → сосновий пень, etc.) is typical. It is interesting that there are significantly fewer cases that demonstrate the opposite process – disappearance of the adjective component in the objects of comparison in paremia variants (жидівський Гаман → Гамон, турецький святий → святий, etc.). In some analyzed paremiological units the part-of-speech belonging of the supporting lexemes has changed; some comparative paremias have variable verb and/or noun components, as well as a number of phonetic and wordformation variants that directly convey the specifics of folk speech. The regional variability of comparative paremias is a colourful phenomenon that makes it possible to trace comprehensively dynamic processes in the paremia corpus of the 19th century, as well as to clarify individual differences in the views and perceptions of representatives of the Western and Central-Eastern regions of Ukraine. Particular attention is paid to the analysis of comparative paremias with a noun component that form a holistic onymic space. The specifics of its structural organization have been clarified, 4 onymic fields have been identified and considered – ethnonymic (which some researchers consider to be onymic), anthroponymic, religionymic, toponymic. The most striking examples have been used to examine the peculiarities of precedent onymic components that are part of many Ukrainian proverbs and sayings. The conclusions of the study contribute to a deep understanding of certain issues of the history of the Ukrainian language, historical phraseology, linguoculturology, ethnolinguistics, and allow for the most complete reconstruction of the national linguistic space of the 19th century.ukісторія української мовиісторична фразеологіяукраїнська пареміологіяпареміякомпаративна пареміяпорівняльна конструкціямовна картина світу українців ХІХ ст.семантика паремійних одиницьтематична групалінгвокультурний кодонімний простіронімне полемовна варіативністьрегіональна мовна специфікаструктурні особливості паремійспособи вираження компаративностікомпаративні паремії з експліцитним показникомhistory of the Ukrainian languagehistorical phraseologyUkrainian paremiologyparemiacomparative paremiacomparative constructionlinguistic picture of the Ukrainians’ world in the 19th centurysemantics of paremiological unitsthematic grouplinguocultural codeonymic spaceonymic fieldlinguistic variabilityregional linguistic specificitystructural features of paremiasways of expressing comparabilitycomparative paremias with an explicit indicatorДисертація