ДЕХТЯРЕНКО, ЮрійЮрійДЕХТЯРЕНКО0000-0002-5905-4607ДЯЧЕНКО, СвітланаСвітланаДЯЧЕНКО0000-0003-0776-1868БЕРДАНОВА, ОльгаОльгаБЕРДАНОВА2026-03-172026-03-172024-10-30ДЕХТЯРЕНКО, Ю., ДЯЧЕНКО, С., БЕРДАНОВА, О. (2024). MANAGEMENT OF LAND RESOURCES OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CONTEXT OF LEGISLATIVE INNOVATIONS: DECENTRALIZATION, DEREGULATION, MARTIAL LAW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 22–29. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-4/2210.17721/2616-9193.2024/19-4/22https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13057Background . The implementation of land reform in Ukraine began after the adoption of the resolution on Land Reform, which was approved simultaneously with the then Land Code in 1990. Thirty-four years of land reform in the country have led to the socialization of land and its redistribution among the population. Today, there is an urgent need to correct the land reform and find new approaches to land relations reform in the context of domestic and global trends. Relevance. Relevant issues remain related to defining the content of strategic priority tasks that the state must address in the field of land relations to achieve socio-economic growth, improve the quality of life of the population, ensure constitutional rights of citizens and society in land relations, and overcome corruption. For this, there is a need to review the current state of regulatory support for state regulation of land relations and the existing configuration of authorities in this area. The relevance of this research is also objectified by the processes of European integration and decentralization, requiring the formation of an open and transparent land market in Ukraine. Purpose. The aim of the article is to highlight new approaches to land resource management of territorial communities in the process of decentralization and deregulation in the field of land relations and to develop practical recommendations on the specifics of forming and implementing land policy under the legal regime of martial law in Ukraine. The set goal necessitated the fulfillment of several tasks: to substantiate the need for land relations reform in Ukraine, conduct a retrospective analysis of state regulation in this field, particularly analyzing the features of regulatory support; to study directions for optimizing the institutional and functional support of land relations regulation; to propose ways to improve the efficiency of land resource management of territorial communities under martial law and in the post-war period in Ukraine. Methods . The methodological basis of the study is a systematic approach, which revealed the features of organizational, legal, and institutional support for regulating land relations in Ukraine. A comparative legal analysis of the system of state regulation of land relations was carried out; the general scientific dialectical method of cognition allowed identifying the dependence of the actual state of land relations from the level of their legal regulation. Systematic, comprehensive, and functional methods of cognition were also used in the work. Results . The relevance and importance of focusing on decentralization and deregulation in the legal regulation of land relations, and the transformation of land legislation under martial law and in the context of the Association Agreement between Ukraine and the EU, are revealed. The periodization of the formation of the state regulation system of land relations in Ukraine based on regulatory and institutional principles is presented. The features of the "land reform package" are identified, and 29 reform initiatives affecting 4 codes and 22 laws of Ukraine, dubbed the "Land Constitution", are analyzed, highlighting, and analysing their key tasks. Factors necessitating the introduction of a simplified land access procedure during martial law for agricultural production and food security are identified. The legal mechanisms introduced by the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Creating Conditions for Ensuring Food Security under Martial Law", which addresses the urgent needs of the national economy for land plots under martial law, are analyzed. It is noted that the peculiarities of land relations regulation under martial law due to russian aggression against Ukraine have slowed down the implementation of the "land reform package". However, after Ukraine's victory, the established legal foundations will ensure the successful completion of land reform and enhance the efficiency of managing land resources of territorial communities. Conclusions . A thorough analysis showed that within a fairly short period, the necessary legal framework was created for the finalization of land reform in Ukraine, scientifically substantiated prospective directions for rationalizing land relations in Ukraine on the principles of decentralization and deregulation were defined. However, under the legal regime of martial law due to russian military aggression against Ukraine, some provisions of the "land reform package" were suspended, necessitating adjustments to land policy during this period. The system of factors that necessitated the introduction of a simplified procedure for access to lands for agricultural production during the period of martial law was identified. Key legislative innovations regarding food security and peculiarities of regulating land relations under martial law were analyzed. Further research in this direction is associated with the need for scientific substantiation of the system of mechanisms, tools, and methods for forming a multi-level land resource management system in the context of ensuring decentralization and deregulation in the field of land relations, as well as further implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU, which should represent an integrated set of interrelated elements that retain their individual significance and have a targeted orientation according to the concept of sustainable development of Ukraine's territories.Вступ . Означено, що проведення земельної реформи в Україні розпочалося після прийняття постанови про земельну реформу, ухваленої одночасно із тодішнім земельним кодексом України в 1990 році. Минуло 34 роки проведення в державі земельної реформи, яка мала своїм головним наслідком соціалізацію землі, її перерозподіл між населенням. Висловлено, що на сьогодні існує необхідність термінової корекції земельної реформи, пошуку нових підходів до реформування земельних відносин у контексті вітчизняних та світових трендів. Сформульовано, що актуальними лишаються питання, пов'язані з визначенням змісту стратегічних першочергових завдань, які має вирішити держава у сфері земельних відносин для досягнення соціально-економічного зростання, підвищення якості життя населення, забезпечення конституційних прав громадян та суспільства щодо їх реалізації у сфері земельних відносин, подолання корупції. Виявлено, що існує потреба перегляду сучасного стану нормативно-правового забезпечення регулювання земельних відносин. Актуальність дослідження об'єктивується також процесами євроінтеграції та децентралізації, що вимагає формування відкритого та прозорого ринку земель в Україні. Метою статті є висвітлення новітніх підходів до управління земельними ресурсами територіальних громад у процесі децентралізації і дерегуляції у сфері земельних відносин та розроблення практичних рекомендацій щодо особливостей формування і реалізації земельної політики в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Для досягнення мети було виконано низку завдань, а саме: обґрунтувати необхідність реформування земельних відносин в Україні, здійснити ретроспективний аналіз державного регулювання у цій сфері, зокрема проаналізувати особливості нормативно-правового забезпечення; дослідити напрями оптимізації інституційного та функціонального забезпечення регулювання земельних відносин; запропоновати шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами територіальних громад в умовах воєнного стану та в післявоєнний період в Україні. Методи . Методологічною основою дослідження виступає системний підхід, за допомогою якого було розкрито особливості організаційно-правового та інституційного забезпечення регулювання земельних відносин в Україні. Здійснено порівняльно-правовий аналіз системи державного регулювання земельних відносин; загальнонауковий діалектичний метод пізнання дозволив виявити залежність фактичного стану земельних відносин від рівня їх правового регулювання. Також було використано системний, комплексний і функціональний методи пізнання. Результати . Розкрито актуальність та важливість надання належної уваги дослідженню децентралізації та дерегуляції у сфері правового регулювання земельних відносин, трансформації земельного законодавства в умовах воєнного стану та в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Представлено періодизацію становлення системи державного регулювання земельних відносин в Україні за нормативно-правовим та інституційним принципами. Визначено особливості запровадженого "пакета земельної реформи", проаналізовано 29 реформаторських ініціатив, які торкнулися 4 кодексів і 22 законів України та отримали назву "Земельна Конституція", виділено та проаналізовано їхні ключові завдання. Визначено фактори, що зумовлюють необхідність запровадження на період дії правового режиму воєнного стану в України особливого, спрощеного порядку доступу до земель для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення продовольчої безпеки. Проаналізовано правові механізми, введені в дію Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який дозволяє задовольнити найбільш нагальні та невідкладні потреби національної економіки в земельних ділянках в умовах воєнного стану. Зазначено, що особливості регулювання земельних відносин в умовах дії правового режиму воєнного стану у зв'язку з воєнною агресією Росії проти України пригальмували реалізацію "пакета земельної реформи". Зазначено, що після перемоги України, у повоєнний період, напрацьовані правові підґрунтя дозволять забезпечити успішну фіналізацію земельної реформи та підвищити ефективність управління земельними ресурсами територіальних громад. Висновки . Проведений ґрунтовний аналіз засвідчив, що протягом досить короткого періоду часу створено необхідне правове поле для фіналізації земельної реформи в Україні, визначено науково обґрунтовані перспективні напрями раціоналізації земельних відносин в Україні на засадах децентралізації та дерегуляції. Водночас за правового режиму воєнного стану внаслідок воєнної агресії Росії проти України окремі положення "пакета земельної реформи" призупинено, що спричинило необхідність коригування земельної політики в цей період. Визначено систему факторів, які зумовили необхідність запровадження на період воєнного стану спрощеного порядку доступу до земель для виробництва сільськогосподарської продукції. Проаналізовано ключові законодавчі новели щодо забезпечення продовольчої безпеки, особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі пов'язуються з необхідністю наукового обґрунтування системи механізмів, інструментів та методів формування багаторівневої системи управління земельними ресурсами в контексті забезпечення децентралізації та дерегуляції у сфері земельних відносин, які повинні являти собою інтегровану сукупність взаємопов'язаних елементів, що зберігають своє індивідуальне значення та мають цільову спрямованість відповідно до концепції сталого розвитку територій України.enland managementland reformterritorial communitiesdecentralizationderegulationEuropean integration processesstate regulation system of land relationsperiodizationregulatory frameworkmunicipal and state forms of ownershiplocal self-government bodiesmartial lawуправління земельними ресурсамиземельна реформатериторіальні громадидецентралізаціядерегуляціяєвроінтеграційні процесисистема державного регулювання земельних відносинперіодизаціянормативно-правове забезпеченнякомунальна та державна форми власностіоргани місцевого самоврядуваннявоєнний стан.Стаття