Кравченко, КатеринаКатеринаКравченко2026-02-202026-02-202024-12-31Кравченко, К. (2024). Перспективи суспільно-географічного дослідження міських агломерацій: розуміння стійкості в контексті несприятливих зовнішніх впливів. Економічна та соціальна географія, 92, 77–92. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.77-9210.17721/2413-7154/2024.92.77-92https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10296This article explores certain theoretical and methodological aspects of the human-geographical study of urban agglomerations.  This research gains particular relevance in the context of the full-scale war in Ukraine. The study aims to highlight the theoretical and methodological aspects of the human-geographical study of urban agglomerations. To achieve this goal, the following tasks were identified: to analyze the theoretical and methodological foundations of the socio-geographical study of urban agglomerations; to characterize the essence of urban agglomerations as a functional component of the socio-geosystem; to define the term “ axis of sustainability” and reveal its features using the Kharkiv agglomeration as an example. The research identifies that the functioning of an urban agglomeration relies on various integration processes: economic, infrastructural, spatial, social, cultural, and ecological integration. Given its systemic nature, an urban agglomeration is defined as a complex, open territorial system that includes one or several large core cities and adjacent urban and rural settlements. These are interconnected by permanent and integrated economic, social-communication, cultural, ecological, transport, and innovative ties, forming a unified functional space with high interaction intensity. “Growth poles” play a crucial role in maintaining adaptability for settlement system functioning and development, forming a kind of “axis of sustainability”. This term refers to a “dynamic element of the settlement framework that, under adverse or hostile conditions, ensures the functioning and development of a given territory through intensive connections and an expanded range of functions.” Testing this theory using data from the Kharkiv region demonstrates that russia’s military aggression has had a devastating impact on the area. Analyzing the dynamics of the region’s “axis of sustainability “ from 1991 to the present reveals that only two out of the six axes that existed before the war are still functional. However, their presence indicates the potential for recovery and further regional development.У статті розкрито деякі теоретико-методологічних аспекти суспільно-географічного дослідження міських агломерацій. Особливої актуальності дане дослідження набуває в умовах повномасштабної війни в Україні. Метою роботи є висвітлення теоретико-методологічних аспектів суспільно-географічного дослідження міських агломерацій. Для досягнення поставленої мети було визначено наступні завдання: виконати аналіз теоретико-методичних основ суспільно-географічного дослідження міської агломерації, охарактеризувати сутність міської агломерації як функціональної складової соціогеосистеми, визначити дефініцію «вісь стійкості» та розкрити її особливості на прикладі Харківської агломерації. Визначено, що функціонування міської агломерації забезпечує наявність комплексу інтеграційних процесів: економічної інтеграції, інтеграції інфраструктури, просторової інтеграції, соціальної інтеграції, культурної інтеграції та екологічної інтеграції. З огляду на свою системну сутність, міську агломерацію запропоновано визначити як комплексну, відкриту територіальну системою, яка включає одне або декілька великі міста-центри (ядра) та прилеглі міські й сільські поселення, пов’язані постійно функціонуючими інтегрованими економічними, соціально-комунікаційними, культурними, екологічними, транспортними та інноваційними зв’язками, які формують єдиний функціональний простір з високою інтенсивністю взаємодії між її компонентами. Визначено, що важливу роль у збереженні достатньої адаптивності для функціонування та розвитку системи розселення відіграють «полюси росту», які формують своєрідну «вісь стійкості». Під даним терміном пропонуємо розуміти «динамічний елемент опорного каркасу розселення населення, який під дією несприятливого або ворожого середовища за рахунок інтенсивних зв’язків та розширення спектру виконуваних функцій забезпечує функціонування та розвиток певної території». Апробація даної теорії на матеріалах Харківської області доводить, що військова агресія росії завдала руйнівного впливу Харківській області. Аналізуючи динаміку «осей стійкості» регіону у різні періоди з 1991 р. - дотепер варто відзначити, що наразі функціонує 2 «вісі стійкості» з 6, які функціонували до війни. Проте, їх наявність свідчить про збереження достатнього потенціалу для відновлення та подальшого розвитку регіону.ukurban agglomeration“growth points”“axis of sustainability”systemic approachmodel of integral function of influenceміська агломерація«точки росту»«вісь стійкості»системний підхідмодель інтегральної функції впливуСтаття