Чадюк, Марія ОлександрівнаМарія ОлександрівнаЧадюк2026-01-072026-01-072023-06-25Чадюк, М. (2023). Легітимація натуралізацією в новинах: механізм, прийоми та мовні засоби. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 46, 128-146. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.46.128-146УДК 81'42:070-047.28]:316.776.410.17721/APULTP.2023.46.128-146https://apultp.knu.ua/article/view/7288https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9469The article analyzes techniques and linguistic means of legitimation by naturalization in the news. It summarizes definitions of naturalization used in scientific works and classifies them into three groups: (1) representation of actions as something typical or "inevitable result of natural characteristics"; (2) omission of an alternative perspective, which makes mentioned one look like common sense; (3) treating naturalization and normalization as synonyms. The research also explains how different academics modify these definitions. Additionally, two main approaches to the relationship between legitimation and naturalization are singled out. Drawing on T. van Leeuwen's monograph (2008), influential for many studies of CDA, this research analyzes naturalization techniques in the popular news articles (during June 2020 – May 2021) published on the25 most visited Ukrainian media. We suggest that naturalization should include not only evaluation, as T. van Leeuwen believes, but also theoretical rationalization. That's because naturalization by explanation, definition, and prediction, which constitute theoretical rationalization, and evaluation have a common basis for legitimation; the difference is only in the chosen linguistic means. The study proves that T. van Leeuwen's framework needs to be clarified since speakers can also use the purpose, abstraction, and analogy for legitimation by naturalization. Besides, the specificity of naturalization – it justifies action by representing the latter as usual and natural, not through relating it with values – enables its unique role in legitimation. Its linguistic means do not have positive or negative connotations, and by using them, speakers try to present their negative acts as neutral and ordinary. This attribute facilitates applying naturalization in response to criticism from the public or opponents. Analyzed data enables us to assert that naturalization is used for this purpose much more often than to justify something new. The research also singles out linguistic means of legitimation by naturalization.У статті проаналізовано прийоми та лінгвістичні засоби легітимації натуралізацією в текстах новин. Узагальнено дефініції натуралізації, що характерні для наукових праць і поділяються на три категорії: (1) представлення чогось як звичного явища або "неминучого результату природних характеристик";(2) відсутність висвітлення альтернативної позиції, через що наведена сприймається як єдино можлива; (3) ототожнення натуралізації та нормалізації. З'ясовано, як ці визначення змодифіковано у працях інших дослідників. Виокремлено два основні підходи щодо відношення легітимації і натуралізації. Спираючись на працю Т. ван Левена (2008), яка вплинула на подальші дослідженя КДА, проаналізовано прийоми натуралізації в найбільш популярних за кількістю переглядів новинах (за період від червня 2020 по травень 2021), опублікованих на 25 найбільш відвідуваних онлайн-медіа. Запропоновано зараховувати до натуралізації не тільки оцінку, як вважає Т. ван Левен, а й теоретичну раціоналізацію, адже натуралізація поясненням, дефініцією та передбаченням, що є складовими останньої, та оцінкою мають спільне підґрунтя; різниця полягає лише в обраних мовних засобах. Дослідження доводить, що схема Т. ван Левена потребує уточнення, адже для легітимації натуралізацією мовці можуть також використовувати прийоми мети, абстракції та аналогії. До того ж специфіка натуралізації – обґрунтування чогось як правильного через репрезентацію дії не через зв'язок з цінностями, а як звичну й природну – визначає її особливу роль для легітимації. Лінгвістичними маркерами в цьому випадку є мовні одиниці, які не мають позитивних чи негативних конотацій, що сприяє їх активному застосуванню для відповіді на критику громадськості чи опонентів – у такий спосіб мовці прагнуть представити власний негативний вчинок як нейтральний і нічим не особливий. Проаналізований матеріал дає змогу твердити, що з такою метою натуралізацію використовують значно частіше, ніж для обґрунтування правильності певного нововведення. У статті також виокремлено мовні засоби, завдяки яким реалізують прийоми легітимації натуралізацією.128-146uklegitimationmedia textnaturalizationcritical discourse analysisevaluationanalogyлегітимаціямедіатекстнатуралізаціякритичний дискурс-аналізоцінкааналогіяСтаття