Агарков, МаркоМаркоАгарков2026-06-192026-06-192025-06-27Агарков, М. (2025). Парадигма мережевого суспільства Яна ван Дейка: потенціал теоретичної концептуалізації. Соціологічні студії, 1(26), 73–84. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2025-01-31-31УДК 316.4:004.738.510.29038/2306-3971-2025-01-31-31https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/24339The article presents an analytical review of the network society paradigm developed by Jan van Dijk, aiming to evaluate its potential as a theoretical tool for understanding the social transformations of the digital age. The author reconstructs the main elements of the concept, including a typology of network structures, seven basic laws of network functioning, and mechanisms of influence concentration, clustering, and information selectivity. Van Dijk’s paradigm is interpreted as a multilayered model encompassing micro-, meso-, and macro-level processes. A comparative analysis of the approaches of Manuel Castells and Barry Wellman is provided, using such criteria as level of analysis, conceptual focus, operationalization, and applicability. Special attention is paid to applied research using van Dijk’s framework in the fields of digital inequality, media power, infrastructural dynamics, and online communication. The article argues that the network society paradigm offers significant heuristic value and methodological flexibility, while also requiring further critical refinement and contextual adaptation. Future research directions are suggested, including empirical testing of “network laws,” studies of disinformation flows, artificial intelligence, and platform capitalism. The article contributes to the development of the Ukrainian academic discourse on digital societal transformations.У статті представлено аналітичний огляд парадигми мережевого суспільства, розробленої Яном ван Дейком, з метою оцінки її потенціалу як теоретичного інструменту аналізу соціальних трансформацій доби цифровізації. Автор пропонує реконструкцію ключових елементів концепції, серед яких – типологія мережевих структур, сім базових законів функціонування мереж, механізми концентрації впливу, кластеризації, інформаційної селекції тощо. Парадигма представлена як багаторівнева модель, що охоплює мікро-, мезо- і макропроцеси. Здійснено порівняльний аналіз підходів Мануеля Кастельса та Баррі Веллмана за критеріями аналітичного рівня, предметної спрямованості, операціональності та прикладного застосування. Окрема увага приділена аналізу прикладних досліджень, що використовують концепцію ван Дейка для вивчення цифрової нерівності, медіавлади, інфраструктурної динаміки та інтернет-комунікацій. Автор доводить, що концепція мережевого суспільства має значну евристичну цінність та методологічну гнучкість, однак потребує подальшого критичного осмислення та адаптації до локальних контекстів. Запропоновано напрями майбутніх досліджень, зокрема щодо емпіричної перевірки «законів мереж», аналізу мережевої дезінформації, штучного інтелекту та платформенної економіки. Стаття спрямована на розширення вітчизняного академічного дискурсу щодо цифрових трансформацій суспільства.uknetwork societyJan van Dijkinformation societydigital communicationsocial transformationstheoretical conceptualizationмережеве суспільствоЯн ван Дейкінформаційне суспільствоцифрові комунікаціїсоціальні трансформаціїтеоретична концептуалізаціяСтаття