КОСТЮЧЕНКО, ОленаОленаКОСТЮЧЕНКОШЕВЦОВ, АндрійАндрійШЕВЦОВ2026-03-182026-03-182026-02-16КОСТЮЧЕНКО, О., ШЕВЦОВ, А. (2026). THE USE OF OPEN-SOURCE INTELLIGENCE (OSINT) IN THE INVESTIGATION OF CRIMES AGAINST HUMANITY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 130(2), 46–51. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-710.17721/1728-2195/2025/2.130-7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13419B a c k g r o u n d . In today's world, as digital technologies penetrate every sphere of life, open-source information, known as OSINT (Open-Source Intelligence), has become an integral component of contemporary investigations into crimes against humanity. These data often prove indispensable during criminal prosecution, especially in cases where other sources of information are unavailable or restricted. However, for materials obtained through OSINT to be used as evidence, several complex issues must be addressed regarding their reliability, authenticity, and admissibility. M e t h o d s . A comparative-legal method (juxtaposing evidence-admissibility standards developed in the practice of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia and the International Criminal Court with Ukrainian practice); regulatory-legal analysis (examining laws, international agreements, and OSINT-related guidelines); analysis of Ukrainian case law, which is at a formative stage in developing approaches to the use of OSINT in criminal proceedings; interpretive-legal method (construing procedural norms in the context of OSINT); and a systemic legal approach (integrating the identified norms into recommendations for Ukrainian criminal procedure). R e s u l t s . The study identified three key problems in applying OSINT in investigations of crimes against humanity. First, the absence of unified legislative standards and methodologies for collecting digital evidence leads to divergences in procedures across jurisdictions, complicating the recognition of such evidence in court. Second, without clearly defined verification procedures (geolocation, metadata analysis, comparison of satellite imagery), the collected data often fails to withstand scrutiny as to authenticity. Third, in areas of active hostilities, traditional means of documentation are often insufficient, whereas OSINT enables the reconstruction of event chronology and confirmation of crime-related object locations, even under conditions of limited access. C o n c l u s i o n s . To enhance the effectiveness of OSINT in criminal proceedings, it is necessary to develop comprehensive methodologies that consider not only the technical aspects of working with data but also ethical and legal constraints. For example, it is important to introduce standards for documenting the information-gathering process–from recording the source to verification procedures. Without such mechanisms, investigators and prosecutors remain vulnerable, as the admissibility of the results of procedural actions may be challenged at the trial stage. Only an interdisciplinary approach will ensure the proper quality of investigations and the effective prosecution of individuals who have committed the gravest international crimes.В с т у п . У сьогоденні, коли цифрові технології проникають у всі сфери життя, відкриті джерела інформації, відомі як OSINT (Open-Source Intelligence), стали невід'ємним складником сучасного розслідування злочинів проти людяності. Ці дані часто стають незамінними в процесі кримінального переслідування, особливо у випадках, коли інші джерела інформації недоступні або обмежені. Проте для того, щоб матеріали, отримані через OSINT, могли бути використані як докази, необхідно розв'язати низку складних проблем, які стосуються їх достовірності, автентичності та допустимості. М е т о д и . У роботі використано такі методи, як-от: порівняльно-правовий (зіставлення стандартів допустимості доказів, сформованих у практиці Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, чи Міжнародного кримінального суду й української практики); нормативно-правовий аналіз (вивчення законів, міжнародних угод і інструкцій щодо OSINT); аналіз судової практики в Україні, яка перебуває на етапі формування підходів до використання OSINT у кримінальному процесі; інтерпретаційно-правовий (тлумачення процесуальних норм у контексті OSINT); системний юридичний підхід (інтеграція виявлених норм у рекомендації для українського кримінального процесу). Р е з у л ь т а т и . У ході дослідження виявлено три ключові проблеми застосування OSINT у розслідуваннях злочинів проти людяності. По-перше, відсутність єдиних законодавчих стандартів і методик збирання цифрових доказів призводить до розбіжностей у процедурах різних юрисдикцій і ускладнює визнання таких доказів у суді. По-друге, без чітко визначених процедур верифікації (геолокація, аналіз метаданих, порівняння супутникових знімків) зібрані дані часто не витримують критики щодо автентичності. По-третє, у зонах активних бойових дій традиційні засоби документування є недостатніми, тоді як OSINT дає змогу відтворити хронологію подій і підтвердити місцезнаходження об'єктів злочину навіть за обмеженого доступу. В и с н о в к и . Для підвищення ефективності OSINT у кримінальному провадженні необхідно розробити комплексні методики, які враховували б не лише технічні аспекти роботи з даними, але й етичні та правові обмеження. Наприклад, важливим є запровадження стандартів для документування процесу збирання інформації – від фіксації джерела до процедур перевірки. Без таких механізмів слідчі та прокурори залишаються у вразливому становищі, адже допустимість результатів процесуальних дій може бути оспорена на етапі судового розгляду. Лише міждисциплінарний підхід дасть змогу забезпечити належну якість розслідувань та ефективне притягнення до відповідальності осіб, які вчинили найтяжчі міжнародні злочини.ukOSINTзлочини проти людяностідосудове розслідуваннявідкриті джереладоказиелектронні доказидокументиOSINTcrimes against humanitypre-trial investigationopen sourcesevidenceelectronic evidencedocumentsСтаття