Бататін, Олександр ЮрійовичОлександр ЮрійовичБататінДаниленко, Лідія Іванівна2026-01-082026-01-082025Бататін О. Ю. Публічно-приватне партнерство в управлінні інфраструктурою : дис. ... д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2025. 228 с.УДК 35:351:502(477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9515Бататін О. Ю. Публічно-приватне партнерство в управлінні інфраструктурою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування». – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 2025. У дисертації обґрунтовано теоретичні засади та практичні рекомендації з удосконалення публічно-приватного партнерства в управлінні транспортною інфраструктурою України. У першому розділі роботи «Теоретичні засади публічно-приватного партнерства в публічному управлінні інфраструктурою» визначено сутність, передумови, зміст і форми публічно-приватного партнерства в теорії публічного управління; охарактеризовано організаційно-правові засади публічно-приватного партнерства в управлінні транспортною інфраструктурою. Уточнено сутність понять: «публічно-приватне партнерство» - як інтегрована форма співпраці державного і приватного секторів, у результаті якої ресурси та ризики розподіляються між ними, частина державних функцій на етапах проектування, будівництва, управління, обслуговування суспільно значимих робіт або послуг передається приватному сектору; «механізм публічного управління транспортною інфраструктурою» - як сукупність процесів і норм взаємодії різних інституцій, які забезпечують суб’єкти ринку організаційно-правовими (повноваження), фінансово-економічними (засоби), інноваційно-інформаційними (технології) інструментами регулювання та досягнення конкретних суспільних цілей. До організаційно-правових інструментів механізму публічного управління транспортною інфраструктурою віднесено ключову роль держави у формуванні сприятливого середовища для її розвитку; до фінансово-економічних - методи стабільності та фінансової підтримки розвитку інфраструктури для інтеграції у міжнародний ринок, зокрема, такі як митні платежі та експорт-імпорт послуг; до інноваційно-інформаційних – засоби сприяння технологічному розвитку й ефективному публічному управлінню. Розмежовано поняття «публічно-приватне партнерство» та «державно- приватне партнерство» за ознакою рівня залучення недержавних організацій до партнерства з державними інституціями. Розроблено концептуальну модель еволюції наукових підходів до публічного управління транспортною інфраструктурою від надмірного рівня державного регулювання до: автономії окремих адміністративних підрозділів, спрощення законодавства, делегування державних функцій у приватний сектор, дебюрократизації, впровадження ІКТ, компліментарності до суспільних потреб, підзвітності та ефективності; використання сучасних теорій цільового, мережевого, цифрового управління, управління системою «розумної мобільності»; досягнення соціально значимих цілей декарбонізації, підвищення якості послуг, сталого розвитку. Класифіковано базові угоди публічно-приватного партнерства на такі, що спрямовані на: обслуговування об’єктів, які перебувають у державній власності; передачу функцій управління об’єктам, які перебувають у державній власності; оренду об’єктів, які перебувають у державній власності; будівництво пріоритетних інфраструктурних об’єктів; подальше розмежування прав власності; концесійні угоди. У другому розділі дисертації «Аналіз стану публічно-приватного партнерства в управлінні транспортною інфраструктурою України» виявлено ключові проблеми публічно-приватного партнерства в управлінні транспортною інфраструктурою в сучасній Україні, зокрема, в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну. Проаналізована вітчизняна нормативно-правова база у сфері транспортної інфраструктури, головною метою якої є створення ефективної, конкурентоспроможної, стійкої системи, що відповідає європейським стандартам та сприяє економічному зростанню держави. Встановлено, що в Україні на засадах публічно-приватного партнерства у сфері транспортної інфраструктури найпоширенішою формою співпраці залишається договірна, яка включає концесійний договір, договір оренди державного або комунального майна, договір купівлі-продажу об’єкта приватизації з інвестиційними зобов’язаннями покупця. Визначено органи виконавчої влади, які забезпечують розвиток організаційного механізму публічно-приватного партнерства у сфері транспортної інфраструктури та встановлено недостатній рівень їх координаційної діяльності. Сформовано матрицю ризиків для приватного сектору, органів державної влади, територіальних громад, державних підприємств, яка включила політичні, військові, екологічні, соціальні ризики та ризики економічні на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування проєкту, дозвільної та конкурсної документації; на етапі експлуатації – інфляційні ризики та ризики недостатності власних коштів, недостатньо якісної інфраструктури; на етапі будівництва – ризики перевиконання бюджету та зриву термінів виконання проектів. У третьому розділі дисертації «Напрями вдосконалення публічно- приватного партнерства в управлінні транспортною інфраструктурою України» узагальнено досвід держав ЄС щодо формування механізму публічно-приватного партнерства, на основі якого обґрунтовано базові засади Концепції розвитку публічно-приватного партнерства в Україні в управлінні транспортною інфраструктурою, який включив мету, завдання, принципи, форми публічно-приватної взаємодії, заходи стимулювання в післявоєнний період, напрями вдосконалення нормативно-правового та організаційного забезпечення; обґрунтовано і запропоновано нові форми публічно-приватної взаємодії в управлінні транспортною інфраструктурою України, такі як повторні переговори та контракти зі змінним терміном, та нові заходи їх стимулювання в повоєнний період, такі як створення фонду розвитку проекту, гарантійних фондів, надання прямих і непрямих типів державної підтримки. Запропоновано альтернативні підходи, що ґрунтуються на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, такі як «інноваційне партнерство» та «розумна транспортна інфраструктура».Batatin O. Y. Public-private partnership in infrastructure management. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 28 ‘Public Administration and Management’ - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The thesis substantiates the theoretical foundations and practical recommendations for improving the mechanisms of public-private partnership in the management of transport infrastructure in Ukraine. In the first chapter, “Theoretical Foundations of Public-Private Partnership in Public Infrastructure Management,” the essence, prerequisites, content, and forms of public-private partnership within the theory of public administration are defined; the organizational and legal foundations of public-private partnership in the management of transport infrastructure are characterized. The essence of the following concepts is clarified: “public-private partnership” as an integrated form of cooperation between the public and private sectors, in which resources and risks are distributed between them, and part of public functions at the stages of design, construction, management, and maintenance of socially significant projects or services is transferred to the private sector; “mechanism of public administration in transport infrastructure” as a set of processes and norms governing the interaction of various institutions that provide market actors with organizational-legal (powers), financial-economic (resources), and innovation-information (technologies) regulatory tools for achieving specific public goals. The organizational-legal instruments include the key role of the state in creating a favorable environment for the development of transport infrastructure; the financial-economic instruments include mechanisms ensuring economic stability and financial support for infrastructure development for integration into the international market, in particular, such as customs payments and export-import services; the innovation-information instruments include tools that promote technological development and efficient public administration. A distinction is made between the concepts of “public-private partnership” and “state-private partnership” based on the level of involvement of non- governmental organizations in partnerships with public institutions. A conceptual model of the evolution of scientific approaches to public administration in transport infrastructure is developed, highlighting the shift away from excessive state regulation in this area and indicating the transition to the autonomy of individual administrative units, systematic simplification of legislation, delegation of public functions to the private sector, debureaucratization, implementation of IT technologies, responsiveness to public needs, accountability, and efficiency, which is based on modern theories of goal-oriented, network, and digital governance, as well as the “smart mobility” system, contributing to the achievement of socially significant goals of decarbonization, improving service quality, and sustainable development. The basic public-private partnership agreements are classified as follows: • Service agreements for the maintenance of state-owned facilities; • Transfer of management functions for state-owned facilities; • Lease agreements for state-owned facilities; • Construction of priority infrastructure facilities and subsequent allocation of property rights; • Concession agreements. In the second chapter, “Analysis of the State of Public-Private Partnership in the Management of Transport Infrastructure in Ukraine,” key issues of public- private partnership in the management of transport infrastructure in modern Ukraine are identified, particularly in the context of the Russo-Ukrainian war. The domestic regulatory framework in the field of transport infrastructure is analyzed, with the primary goal of creating an efficient, competitive, and sustainable system that meets European standards and promotes economic growth. It is established that in Ukraine, under the principles of public-private partnership in the transport infrastructure sector, the most common form of cooperation remains contractual, which includes concession agreements, lease agreements for state or municipal property, and privatization agreements with investment obligations for the buyer. The executive authorities responsible for developing the organizational mechanism of public-private partnership in the transport infrastructure sector are identified, and an insufficient level of their coordination activities is established. A risk matrix is developed for the private sector, public authorities, territorial communities, and state enterprises, which includes: • Political, military, environmental, and social risks at the stage of preparing the feasibility study, permitting, and tender documentation; • Inflation risks, insufficient own funds, and low-quality infrastructure risks at the operation stage; • Budget overruns and project delays at the construction stage. In the third chapter, “Directions for Improving Public-Private Partnership in the Management of Transport Infrastructure in Ukraine,” the experience of EU countries in forming mechanisms of public-private partnership is summarized, based on which the basic principles of the Concept for the Development of Public-Private Partnership in Ukraine in the Management of Transport Infrastructure are substantiated. These include the goal, objectives, principles, forms of public-private interaction, post-war recovery incentives, and directions for improving regulatory and organizational support. New forms of public-private interaction in the management of transport infrastructure in Ukraine are substantiated and proposed, such as renegotiations and contracts with variable terms, as well as new incentives for their development in the post-war period, such as the creation of a project development fund, guarantee funds, and direct and indirect types of state support. Alternative approaches based on the use of information and communication technologies are proposed, such as “innovation partnership” and “smart transport infrastructure”.ukпублічне управліннямеханізми публічного управлінняпублічно-приватне партнерствоінфраструктуратранспортна інфраструктурапублічне управління інфраструктуроюспівпрацякоопераціяконцесіяоргани державної владиоргани місцевого самоврядуванняpublic administrationpublic administration mechanismspublic- private partnershipinfrastructuretransport infrastructurepublic infrastructure managementcooperationcollaborationconcessiongovernment authoritieslocal self-government bodiesДисертація