Grechkosii, RuslanRuslanGrechkosii2026-02-272026-02-272025-11-10Grechkosii, R. (2025). GLOBALISATION AS A PHILOSOPHICAL AND POLITICAL PROJECT IN CONTEMPORARY WESTERN THEORY. Politology bulletin(98), 26–36. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.26-3610.17721/2415-881x.2025.98.26-36https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11600The article provides a conceptual analysis of globalization as a philosophical and political project within contemporary Western theory. An approach to globalization is substantiated that goes beyond its interpretation as merely a socio-economic or technological process, viewing it instead as an intellectual paradigm that shapes the conditions of contemporary thought and determines the transformation of the epistemological, ontological, and normative foundations of Western civilization. It is shown that within Western discourse globalization functions as a form of the self-reflection of modernity, through which the limits of rationality, universalism, and progress are reconsidered.Based on an analysis of key theoretical approaches in contemporary social philosophy and political theory (A. Giddens, U. Beck, Z. Bauman, J.-F. Lyotard, G. Deleuze, P. Sloterdijk, A. Appadurai, H. K. Bhabha), it is established that globalization transforms the very coordinates of political and cultural being, shifting them toward mobility, relationality, and deterritorialized forms of sociality. It is demonstrated that contemporary interpretations of globalization increasingly move away from economic determinism and focus on the analysis of transformations of knowledge, identity, and power.In the political dimension, globalization appears as a process of rethinking the mechanisms of influence and the legitimation of power, manifested in a shift from coercion to communicative, symbolic, and cultural forms of interaction. It is shown that the concepts of soft power and global communication reflect this paradigm shift, in which power is increasingly exercised through the production of meanings and normative orientations.Particular attention is paid to the ethical dimension of globalization. It is argued that in contemporary Western philosophy it is regarded as a moral challenge associated with issues of responsibility, mutual recognition, and intercultural dialogue. In this context, globalization is interpreted as an attempt to reconcile the universal claims of rationality with the pluralism of cultural forms and values. The article concludes that globalization as a philosophical and political project is an open and internally contradictory process that defines the intellectual horizons of contemporary Western theory.У статті здійснено концептуальний аналіз глобалізації як філософського і політичного проєкту в сучасній західній теорії. Обґрунтовано підхід до глобалізації не лише як до соціально-економічного чи технологічного процесу, а як до інтелектуальної парадигми, що формує умови мислення сучасності та визначає трансформацію епістемологічних, онтологічних і нормативних засад західної цивілізації. Показано, що в межах західного дискурсу глобалізація виступає формою саморефлексії модерності, через яку осмислюються межі раціональності, універсалізму та прогресу.На основі аналізу ключових теоретичних підходів сучасної соціальної філософії та політичної теорії (Е. Гідденс, У. Бек, З. Бауман, Ж.-Ф. Ліотар, Ж. Дельоз, П. Слотердайк, А. Аппадурай, Х. К. Бабха) встановлено, що глобалізація змінює самі координати політичного й культурного буття, переводячи їх у площину мобільності, реляційності та детериторіалізованих форм соціальності. Доведено, що сучасні інтерпретації глобалізації дедалі більше відходять від економічного детермінізму та фокусуються на аналізі трансформацій знання, ідентичності та влади.У політичному вимірі глобалізація постає як процес переосмислення механізмів впливу та легітимації влади, що проявляється у зсуві від примусу до комунікативних, символічних і культурних форм взаємодії. Показано, що концепції м’якої сили та глобальної комунікації відображають цю зміну парадигми, у якій влада дедалі частіше реалізується через формування смислів і нормативних орієнтирів.Особливу увагу приділено етичному виміру глобалізації. Обґрунтовано, що в сучасній західній філософії вона розглядається як моральний виклик, пов’язаний з проблемами відповідальності, взаємного визнання та міжкультурного діалогу. У цьому контексті глобалізація інтерпретується як спроба поєднати універсальні претензії раціональності з плюралізмом культурних форм і цінностей. Зроблено висновок, що глобалізація як філософський і політичний проєкт є відкритим, внутрішньо суперечливим процесом, який визначає інтелектуальні горизонти сучасної західної теорії.ukglobalizationmodernityWestern philosophyreflexivitycultural dialogueethics of responsibilityглобалізаціясучасністьзахідна філософіярефлексивністькультурний діалогетика відповідальностіСтаття