Маслікова, Ірина ІгорівнаІрина ІгорівнаМаслікова2025-10-012025-10-012023Маслікова І. Ціннісні виміри культури якості вищої освіти. Українські культурологічні студії. 2023. № 2 (13). С. 7-12.УДК 001.2; 378https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7910The article analyses the changes in the social and cultural context in the functioning of the modern university, which lead to the actualization of the issues of development of quality culture and its assurance. It is identified that the problems of quality assessment arise due to the insufficient articulation of the essence of concept of "quality" and "quality culture" in international standards and national legislation. The purpose of the study is to define the essence and dimensions of quality culture as a necessary element of the mission of a contemporary university. Results. It is noted that in current processes of quality assurance in the higher education and its assessment there is an excessive focus on purely managerial procedures, which results in threats to the cultural mission of the contemporary university and loss of motivation for authentical academic activity. Consideration of complex educational activities through the prism of the quality of learning outcomes and the quality of research, teaching, learning, and assessment processes opens up prospects for theoretical justification of quality requirements with the use of the theories of consequentialism and virtue ethics. The article demonstrates the possibilities of justification the quality in education from the standpoint of the common good of all stakeholders, firstly, as maximizing the instrumental goods of all participants in the educational process and, secondly, as continuous improvement of members of the university community in complex joint activities based on "intrinsic" values. Thus, the university is able to realize its mission, which can combine instrumental "extrinsic" and self-sufficient "intrinsic" values-goals. In this way the understood quality in education allows to broaden the focus of consideration of the essence of quality culture, which is unique for each university. Quality culture, as an element of organizational culture, bears the imprint of the value system of national culture, the value system of the professional activity for which the university prepares future specialists, the value system of subcultures that arise within the university (academic groups, departments, faculties; teachers, students, administration, etc.) Given the multidirectional incorporation of members of the university community into the system of social relations, it is proposed to consider the culture of quality through the prism of four structural elements - value, normative, sign and symbolic, and managerial components. Taking into account the fact the non-homogeneous nature of the quality culture of each university, its assessment remains problematic both by the university itself and by institutions of external evaluation.У статті аналізуються зміни соціокультурного контексту у функціонуванні сучасного університету, які п сприяють актуалізації питань розвитку культури якості та її забезпечення. Виявляються проблеми оцінювання якості вищої освіти, які виникають через недостатню артикульованість сутності "якості освіти" і "культури якості освіти" у міжнародних стандартах та національному законодавстві. Мета дослідження – визначити сутність і виміри культури якості як необхідного елементу реалізації місії сучасного університету. Результати. Зазначається, що в сучасних процесах забезпечення якості освіти та її оцінювання спостерігається надмірна зосередженість на суто управлінських процедурах, унаслідок чого виникають загрози для реалізації культурної місії сучасного університету та втрати мотивації до достеменної академічної діяльності. Розгляд комплексної освітньої діяльності крізь призму якості результатів навчання та якості процесів дослідження, викладання, навчання, оцінювання відкриває перспективи теоретичного обґрунтування вимог якості за допомогою теорій консеквенціалізму та етики чесноти. Демонструються можливості обґрунтування якості освіти з позицій спільного блага всіх заінтересованих суб'єктів, по-перше, як максимізації інструментальних благ для всіх учасників освітнього процесу та, по-друге, як невпинного вдосконалення членів університетської спільноти в комплексній спільній діяльності, заснованій на "внутрішніх" цінностях. У такий спосіб університет здатний реалізовувати свою місію, що може поєднувати інструментальні "зовнішні" й самодостатні "внутрішні" цінності-цілі. В такій спосіб зрозуміла якість освіти дозволяє розширити фокус розгляду сутності культури якості, яка є унікальною для кожного університету. Культура якості, будучи елементом організаційної культури, несе на собі відбиток системи цінностей національної культури, системи цінностей тієї професійної діяльності, до якої університет готує майбутніх фахівців, системи цінностей субкультур, що виникають всередині самого університету (академічні групи, кафедри, факультети; викладачі, студенти, адміністрація тощо). З огляду на багатовекторну інкорпорованість членів університетської спільноти в систему соціальних відносин пропонується розглядати культуру якості крізь призму чотирьох структурних елементів – ціннісного, нормативного, знаково-символічного та управлінського складника. Ураховуючи негомогенний характер культури якості кожного університету залишається проблемним її оцінювання як з боку самого університету, так і зовнішнього спостерігача.ukякість освітикультура якості освітикультурна місія університету"внутрішні" цінності освітньої діяльностіінструментальні цілі університетуquality in educationquality culture in high educationcultural mission of the university"intrinsic" values of educational activityinstrumental goals of the universityСтаття