Денисенко , Григорій ВячеславовичГригорій ВячеславовичДенисенко2026-06-172026-06-172024Денисенко, Г. В. (2024). Criminal procedural guarantees of state secrecy protection during pre-trial investigation. Вісник кримінального судочинства(3), 18–39. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.3-4/18-3910.17721/2413-5372.2024.3-4/18-39https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23726The article presents a comprehensive study of the system of criminal procedural guarantees for the protection of state secrets in criminal proceedings, viewed as an essential element in ensuring Ukraine’s national security. The purpose of the article is to conduct a comprehensive study of the criminal procedural guarantees for the protection of state secrets during pre-trial investigation, to determine their essence, content, system, and limits of implementation in relation to the principle of publicity and the right to defense, as well as to substantiate scientifically grounded approaches to improving the criminal procedural legislation of Ukraine in order to ensure the preservation of information constituting a state secret and to prevent its unlawful disclosure. It reveals the concept, content, and functional purpose of such guarantees, defines their place within the system of criminal procedural law, and substantiates the need to balance the interests of state security with constitutional human rights, in particular the right to defense and the principle of adversarial proceedings. The paper provides a detailed analysis of the legal framework for the protection of state secrets – from the provisions of the Law of Ukraine «On State Secrets» to the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine and departmental acts of the Security Service of Ukraine. Particular attention is paid to the procedural mechanisms for maintaining secrecy during pre-trial investigation, including the procedure for granting officials access to state secrets, the circulation of material carriers of classified information, and the documentation of covert (investigative) actions containing restricted data. Based on the analysis of judicial practice and scholarly approaches, the article examines the issues of access by defense counsel and other participants to materials containing state secrets and identifies the criteria for applying the principle of «restriction of access to the extent necessary» as a key guideline for ensuring procedural balance. The author elucidates the role of judicial control and prosecutorial supervision in ensuring legality during the handling of classified materials, identifies typical violations of secrecy regulations, and reveals gaps in legal regulation. The article proposes directions for improving legislation, including the unification of the provisions of the CPC of Ukraine and special legislation, the introduction of special procedures for handling classified evidence, and the development of unified interagency instructions. Emphasis is placed on the relevance of implementing digital secrecy standards in criminal proceedings through the use of cryptographic protection, multi-level authentication systems, electronic access logs, and blockchain technologies for recording the chain of custody of evidence. The article also outlines prospects for further research, including the development of a doctrine of procedural admissibility of classified evidence, the formation of a model of judicial control over access restrictions, the creation of an electronic system for recording and storing classified materials, and the adaptation of Ukrainian criminal procedure to European and international standards for the protection of information constituting a state secret.Стаття присвячена всебічному дослідженню системи кримінальних процесуальних гарантій охорони державної таємниці у кримінальному провадженні, що розглядаються як важливий елемент забезпечення національної безпеки України. Мета статті – комплексно дослідити кримінальні процесуальні гарантії охорони державної таємниці під час досудового розслідування, визначити їх сутність, зміст, систему та межі реалізації у співвідношенні з принципом гласності й правом на захист, а також обґрунтувати наукові підходи до вдосконалення кримінального процесуального законодавства України з метою забезпечення збереження інформації, що становить державну таємницю, і недопущення її неправомірного розголошення. У роботі розкрито поняття, зміст і функціональне призначення цих гарантій, визначено їх місце в системі кримінального процесуального права, а також обґрунтовано необхідність збалансування інтересів державної безпеки з конституційними правами людини, зокрема правом на захист і принципом змагальності сторін. Детально проаналізовано нормативно-правові засади охорони державної таємниці – від положень Закону України «Про державну таємницю» до норм КПК України та відомчих актів Служби безпеки України. Окрему увагу приділено дослідженню процесуальних механізмів збереження секретності під час досудового розслідування, включаючи порядок допуску посадових осіб до державної таємниці, обіг матеріальних носіїв секретної інформації, документування результатів негласних (розшукових) дій, що містять відомості з обмеженим доступом. На основі аналізу судової практики та наукових підходів розкрито проблематику доступу адвоката та інших учасників провадження до матеріалів, що містять державну таємницю, визначено критерії застосування принципу «обмеження доступу настільки, наскільки це необхідно» як ключового орієнтиру забезпечення процесуальної рівноваги. З’ясовано роль судового контролю і прокурорського нагляду у забезпеченні законності під час роботи з секретними матеріалами, встановлено типові порушення режиму секретності й виявлено прогалини у нормативному регулюванні. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, які передбачають уніфікацію положень КПК України і спеціального законодавства, запровадження спеціальних процедур роботи з секретними доказами та створення єдиних міжвідомчих інструкцій. Підкреслено актуальність впровадження цифрових стандартів секретності у кримінальному процесі шляхом застосування криптографічного захисту, багаторівневих систем автентифікації, електронного журналу доступу та технологій блокчейн для фіксації ланцюга збереження доказів. У статті також окреслено перспективи подальших досліджень, що включають: розроблення доктрини процесуальної допустимості секретних доказів, формування моделі судового контролю за обмеженням доступу, створення електронної системи обліку та зберігання секретних матеріалів, а також адаптацію українського кримінального процесу до європейських і міжнародних стандартів захисту інформації, що становить державну таємницю.ukstate secretcriminal proceedingsprocedural guaranteesright to defenseadversarial principlejudicial controlprosecutorial supervisionsecrecy regimeadmissibility of evidencedigital secrecy standardsnational securityдержавна таємницякримінальне провадженняпроцесуальні гарантіїправо на захистпринцип змагальностісудовий контрольпрокурорський наглядрежим секретностідопустимість доказівцифрові стандарти секретностінаціональна безпека.Стаття