Симисенко Ігор ВіталійовичНеліпа, Дмитро Васильович2025-06-052025-06-052025-05-07Симисенко І. В. Трансформація форм політичної участі в сучасній Україні : дис. … доктора філософії : 052 Політологія / Симисенко Ігор Віталійович ; наук. кер. Д. В. Неліпа. Київ, 2025. 215 с.УДК 32.323.2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6646Питання сутності, механізмів та сфер політичної участі вже багато років обговорюються вченими як в Україні, так і за кордоном, однак наявні дослідження торкаються лише фрагментарних аспектів або ж заглиблюються в окреме дисциплінарне поле. Дослідження саме транформаційних процесів політичної участі, змін її форм фактично залишилося поза дослідницькою увагою українських політологів. Вивчення трансформації форм політичної участі в сучасних умовах вимагає ширшого та глибшого підходу, що виходить за межі наявних теорій та концептуальних підходів. Дисертаційне дослідження має на меті сформувати системний підхід до цієї теми, який дозволить зрозуміти природу політичної участі, її форми, її рушійні сили та вплив на політичний процес. Дисертація є спробою повного, цілісного та послідовного дослідження трансформаційних особливостей форм політичної участі в сучасній Україні, атрибутивних та транзитивних характеристик цього процесу, а також інституційного контексту, що напряму впливає на трансформацію форм політичної участі. З метою побудови комплексної пояснювальної моделі трансформації форм політичної участі в сучасній Україні із залученням релевантних концептуальних структур, які відображають нелінійну природу феноменів, що досліджуються, систематизувати концептуальні уявлення про поняття політичної участі, розкриваються поняття політичного попиту та політичної пропозиції, ознаки та характеристики їх агрегування, функціональна роль цього механізму. Також виявляються особливості внутрішньої політичної ефективності у її динамічному співвідношенні з зовнішньою, їх нелінійна взаємозалежність. Виокремлюються інтегральні елементи соціального капіталу, параметри яких дають можливість стверджувати про комплексний взаємозв’язок феномену з формуванням та реалізацією політичної участі. З іншого боку, визначається природа впливу інституційної довіри на форми політичної участі, фактори їх трансформації, а також характеризується концепція інституційного поля як простір формування репертуару політичної участі. Методологічною основою стала загальна рамка спеціальних методів дослідження, до яких слід віднести системний, структурно-функціональний, інституційний та неоінституційний, а також комплекс поведінкових підходів, які використовуються за принципом доповнюваності. Вирішення наукової проблеми, а також розв’язання задач дисертації здійснюється за умови застосування перелічених методологічних підходів у синергетичний спосіб. Емпіричною основою дисертаційного дослідження є корпус академічних лонгітюдних кількісних та якісних соціологічних досліджень, проведених в незалежній Україні. Уперше в українській політичний науці здійснена спроба концептуалізувати природу причин трансформації форм політичної участі громадян України як системи. Запропоновано перелік механізмів трансформації форм політичної участі, які функціонують у комплексному нелінійному взаємозв’язку. Перелік складається з внутрішніх та зовнішніх механізмів: до першої підгрупи слід відносити механізм формування політичного попиту, внутрішньої політичної ефективності та соціального капіталу; до другої підгрупи слід відносити механізм формування політичної пропозиції та зовнішньої політичної ефективності, а також інституційні фактори. Синтезована модель формування політичного попиту через детермінанти ідентичності, емоцій (обурення, страх та гнів), а також внутрішньої ефективності (яка може функціонувати як самостійна детермінанта або частина детермінанти політичного попиту). Модель протиставлена попереднім спробам визначення політичного попиту через окремі не взаємопов’язані детермінанти. Удосконалено розуміння контроверсійного впливу високого рівня соціального капіталу в політичному просторі України як можливого чинника політичного клієнтелізму та корупції. Українці з гомогенним соціальним та політичним досвідом мають ризик формування паралельних мереж у бізнесі чи політиці, які діють на засадах вилучення та персональної лояльності, а не досягнення загального блага. Запропоновано підхід до оцінки низького рівня інституційної довіри в якості чинника як трансформації, так і елімінації форм політичної участі в сучасній Україні. Продемонстровано, що низькій рівень інституційної довіри може призводити до переходу громадян до неконвенційних форм політичної участі, а в деяких контекстах – абсентеїзму та відмови від будь-якої участі. Отримали подальший розвиток способи операціоналізації політичної участі шляхом її осмислення через ряд атрибутивних характеристик (як індивідуальної, так і групової дії; включенню символічних дій поряд із інструментальними; зняттю обмежень до атрибуції за параметрами законності/незаконності або конвенційості/ неконвенційності). Крім того, подальший розвиток отримало пояснення особливостей політичної участі в залежності від інституційного поля, в якому вона функціонує. Концепція інституційного поля відрізняється від загального контексту політичної системи України: у ньому діють спеціальні норми, конкретні управлінські органи, мережі рекрутингу та організацій, що у свою чергу впливає на репертуар форм політичної участі та його трансформацію. Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти сутність соціально-політичних змін, що відбуваються в українському суспільстві. Теоретично дослідження має прогностичну цінність, оскільки відкриває нові перспективи для аналізу сучасних процесів демократизації та розвитку громадянського суспільства в умовах російсько-української війни, майбутньої повоєнної відбудови, а також світових процесів глобалізації та цифровізації. Зміни форм участі громадян у політичному житті можуть уточнити або навіть переосмислити наявні теорії демократії, політичної мобілізації, громадянської активності та політичної культури. З теоретичної точки зору дослідження дозволяє враховувати специфіку українського досвіду в контексті глобальних трендів, а також сформулювати більш точні рекомендації щодо розвитку теорій політичної участі та поведінки. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в можливості для влади, громадських організацій, політичних партій більш ефективно реагувати на суспільні настрої, формувати дієві механізми взаємодії з громадянами, запобігати конфліктам і кризам довіри. Дослідження може бути застосовано державними органами у формуванні та реалізації національних політик, а також органами місцевого самоврядування.For many years, scholars both in Ukraine and abroad have discussed the essence, mechanisms, and spheres of political participation. However, existing research addresses only fragmentary aspects or delves into individual disciplinary domains. Studies specifically focused on the transformational processes of political participation and changes in its forms have, in fact, remained outside the research attention of Ukrainian political scientists. Examining the transformation of forms of political participation under contemporary conditions requires a broader and deeper approach that goes beyond current theories and conceptual frameworks. This dissertation aims to develop a systematic approach to the topic, which will enable understanding of the nature of political participation, its forms, its driving forces, and its influence on the political process. The dissertation represents an attempt to conduct a complete, comprehensive, and consistent study of the transformational features of forms of political participation in modern Ukraine, identifying both the attributive and transitive characteristics of this process, as well as the institutional context that directly affects the transformation of forms of political participation. In order to construct an integrated explanatory model of the transformation of forms of political participation in contemporary Ukraine, using relevant conceptual structures that reflect the nonlinear nature of the phenomena under study, the conceptual notions of political participation are systematized, and the concepts of political demand and political supply, along with the signs and characteristics of their aggregation and the functional role of this mechanism, are explored. The specific features of internal political efficacy in its dynamic correlation with external political efficacy are also identified, including their 8 nonlinear interdependence. Integral elements of social capital are singled out, and their parameters allow us to assert the comprehensive interrelationship of this phenomenon with the formation and realization of political participation. On the other hand, the nature of how institutional trust affects forms of political participation and the factors of their transformation is determined, and the concept of the institutional field is characterized as a space for shaping the repertoire of political participation. Methodologically, the study is grounded in a general framework of specialized research methods, including systems analysis, structural-functional, institutional and neo-institutional approaches, as well as a set of behavioral approaches applied according to the principle of complementarity. The scientific problem and the dissertation tasks are addressed through the synergistic application of these methodological approaches. Empirically, the dissertation is based on an array of academic longitudinal quantitative and qualitative sociological research conducted in independent Ukraine. For the first time in Ukrainian political science, an attempt is made to conceptualize the nature of the reasons behind the transformation of Ukrainian citizens9 forms of political participation as a system. A list of mechanisms for the transformation of forms of political participation is proposed; these mechanisms operate in a complex nonlinear interrelationship. The list consists of internal and external mechanisms: the first subgroup includes mechanisms of shaping political demand, internal political efficacy, and social capital; the second subgroup includes mechanisms of forming political supply, external political efficacy, and institutional factors. A synthesized model of political demand formation is introduced that encompasses determinants of identity, emotions (indignation, fear, and anger), as well as internal efficacy (which can function as an independent determinant or as part of the determinant of political demand). This model is contrasted with earlier attempts to define political demand through isolated, unconnected determinants. The understanding of the controversial impact of a high level of social capital in Ukraine9s political arena as a possible factor in political clientelism and corruption has been refined. Ukrainians with homogeneous social and political experience risk forming parallel networks in business or politics that operate based on exclusivity and personal loyalty rather than on achieving the common good. An approach is proposed to view the low level of institutional trust as a factor in both the transformation and the elimination of forms of political participation in contemporary Ukraine. It is demonstrated that a low level of institutional trust can lead citizens to nonconventional forms of political participation or, in certain contexts, to absenteeism and the rejection of any participation. Methods for operationalizing political participation have been further developed by conceptualizing it through a set of attributive characteristics (of both individual and group actions), by recognizing symbolic actions alongside instrumental ones, and by removing constraints from attributive parameters related to legality/illegality or conventionality/nonconventionality. Furthermore, the explanation of the specific features of political participation depending on the institutional field in which it operates has been advanced. The concept of the institutional field differs from the general context of Ukraine9s political system: it is shaped by specific norms, particular administrative bodies, networks of recruitment, and organizations, which in turn affect the repertoire of forms of political participation and its transformation. The findings of this study allow for a deeper understanding of the nature of the sociopolitical changes taking place in Ukrainian society. Theoretically, the study has predictive value, as it opens new prospects for analyzing contemporary processes of democratization and the development of civil society in the context of the Russo-Ukrainian war, the upcoming post-war reconstruction, and global processes of globalization and digitalization. Changes in the forms of citizens9 participation in political life may clarify or even revise existing theories of democracy, political mobilization, civic activism, and political culture. From a theoretical standpoint, the research makes it possible to account for the specificity of the Ukrainian experience in the context of global trends, and to formulate more precise recommendations for the development of theories of political participation and behavior. The practical significance of the dissertation lies in providing government authorities, public organizations, and political parties with the ability to respond more effectively to public sentiments, build efficient mechanisms of interaction with citizens, and prevent conflicts and trust crises. The research may be employed by state bodies in formulating and implementing national policies, as well as by local self-government bodies.ukполітична участьформи політичної участірепертуар політичної участіелекторальна поведінкапротестні рухиполітичний попитполітична поведінкадемократичний процесдемократичні інститутитеорія демократіїгромадянське суспільствогромадянська участьсоціальний капіталінституційна довіраpolitical participationforms of political participationrepertoire of political participationelectoral behaviorprotest movementspolitical demandpolitical behaviordemocratic processdemocratic institutionstheory of democracycivil societycivic engagementsocial capitalinstitutional trustДисертація