ГЕРАСІМОВА, ІринаІринаГЕРАСІМОВА2026-06-102026-06-102025-12-30ГЕРАСІМОВА, І. (2025). ALLITERATIVE COMBINATORICS OF SYNAESTHETIC METAPHOR IN UKRAINIAN AND MODERN GREEK POETRY OF THE LATE 19TH – EARLY 20TH CENTURIES. Folia Philologica(10), 42–50. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/10/510.17721/folia.philologica/2025/10/5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22773The article features the study of alliterative combinatorics of synaesthetic metaphors in poetic texts by the Ukrainian and Modern Greek authors of the late nineteenth and early twentieth centuries from the perspective of the articulatory approach. As a result of applying the proposed research vector, the role of alliteration is revealed as a phonetic mechanism that does not create a new intersensory transition within metaphors but stabilizes and intensifies the synaesthetic model already formed in them. A contrastive-typological methodology for analyzing the alliterative combinatorics of synaesthetic metaphors in two linguocultures has been developed, based on the integration of achievements in articulatory phonetics, phonostylistics, and cognitive semantics. Alliterative combinations are examined according to the place and manner of consonant articulation, the type of articulatory tension, the degree of sonority, and the nature of clustering. Criteria are proposed for distinguishing intermodal transitions (synaesthesia proper) from cognitive mechanisms of phonetic intensification, which makes it possible to describe alliteration as a meaning-forming synaesthetic image. This constitutes the scientific novelty of the obtained results. It is demonstrated that recurrent articulatorily identical consonants function as markers of visual-acoustic, visual-gustatory, visual-somatic, acoustic-somatic, and acoustic-gustatory models of synaesthetic metaphors, ensuring their iconic coherence. It is concluded that the articulatory organization of poetic text contributes to the creation of synaesthetic imagery and performs not a decorative but a cognitive-semantic function. At the same time, it is noted that despite the presence of shared cognitive principles in the alliterative organization of synaesthetic metaphors, the phonetic strategies of these combinations remain distinct, determined by the specific features of the Ukrainian and Modern Greek phonetic systems. The results obtained expand our understanding of the role of the phonetic level in poetic synaesthesia and outline prospects for further typological studies of the sound-imagery organization of the Symbolist verse.Стаття присвячена вивченню алітераційної комбінаторики синестезійних метафор у віршованих текстах українських і новогрецьких авторів кінця ХІХ – початку ХХ століття з позицій артикуляційного підходу. В результаті застосування заявленого вектора дослідження розкрито роль алітерації як фонетичного механізму, що не створює в метафорах нового міжсенсорного переходу, а стабілізує та інтенсифікує вже сформовану в них синестезійну модель. Розроблено зіставно-типологічну методику аналізу алітераційної комбінаторики синестезійних метафор у двох лінгвокультурах, яка ґрунтується на поєднанні здобутків артикуляційної фонетики, фоностилістики та когнітивної семантики. Алітераційні комбінації розглянуто за місцем і способом творення приголосних, типом артикуляційної напруги, ступенем сонорності та характером кластеризації. Запропоновано критерії для розмежування міжмодальних переходів (власне синестезії) та когнітивних механізмів фонетичного підсилення, яке дозволило описувати алітерацію як смислоутворювальний синестезійний образ. У цьому полягає наукова новизна отриманих результатів. Доведено, що повторювані артикуляційно тотожні приголосні функціонують як маркери візуально-акустичних, візуально-смакових, візуально-соматичних, акустично-соматичних і акустично-смакових моделей синестезійних метафор, забезпечують їх іконічну когерентність. Зроблено висновок про те, що артикуляційна організація віршованого тексту сприяє творенню синестезійної образності й виконує не декоративну, а когнітивно-семантичну функцію. Водночас зафіксовано, що попри наявність спільних когнітивних принципів алітераційної організації синестезійних метафор, фонетичні стратегії цих комбінацій залишаються відмінними, зумовленими специфікою української та новогрецької фонетичних систем. Отримані результати розширюють уявлення про роль фонетичного рівня в поетичній синестезії та окреслюють перспективи подальших типологічних досліджень звуко-образної організації символістського вірша.ukсинестезійна метафораалітераційна комбінаторикапоетична фонетикасимволізмукраїнська поезіяновогрецька поезіяsynaesthetic metaphoralliterative combinatoricspoetic phoneticsSymbolismUkrainian poetryModern Greek poetryСтаття