Бежнар, Ганна ПетрівнаГанна ПетрівнаБежнар2025-11-202025-11-202025Бежнар Г. Пропагандистські настанови в нацистському та російському кінематографі. Українські культурологічні студії. 2025. № 1 (16). С. 22-29.УДК 791.43(430+470):32.019.5+316.75]:355.01(470:477)https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8708Background. Despite the necessity of removing Russian imperialist culture from everyday life, its critical academic analysis from a Ukrainian perspective has never been more important than during the ongoing full-scale invasion. The article focuses on contemporary Russian cinematography as a representative component of the invader's media practices. The goal of the article is to identify the propagandistic frameworks employed in both Nazi and contemporary Russian cinematography. Methods. The study employs general scientific methods, including analytical, comparative, and generalization techniques. Results. The concept of "propaganda" today refers to an effective instrument of political influence on mass consciousness, actively employed by totalitarian regimes in the 20th century. Сinematography has been closely connected with propaganda due to its ability to convey ideological messages through visual imagery and emotional appeal. The propagandistic function of film is especially evident in Nazi Germany. This study focuses on Leni Riefenstahl's films as examples of the aestheticization of power, the construction of a leader cult, and the sacralization of political ideology. The article also examines the creation of the enemy image as a key propaganda strategy. The article reveals how the glorification of war served as a mechanism for shaping collective consciousness to perceive violence as both necessary and justified. It is noted that cinema in the Third Reich not only documented events but also constructed emotionally charged visual rhetoric aimed at elevating the regime. A significant part of the research is dedicated to the analysis of Russian cinematography, which inherits the propaganda models of the Soviet era. In contemporary films, the image of the Second World War is sacralized, Soviet soldiers are heroized, and war is portrayed as a noble and morally justified act. Special attention is paid to anti-Ukrainian rhetoric in Russian films. Conclusions. There is a conceptual continuity between the propagandistic strategies of Nazi Germany's cinematography and those employed by the contemporary Russian film industry. These strategies – enemy image construction, aestheticization of power, leader cult promotion, and glorification of war – remain effective tools of ideological influence on both mass consciousness and political discourse.Вступ . Актуальність дослідження зумовлена тією роллю, яку відіграють візуальні медіа у формуванні культурної картини світу в масовій свідомості, що особливо помітно в умовах російської агресії проти України. Статтю присвячено аналізу ключових пропагандистських настанов, властивих нацистському та сучасному російському кінематографу. Такий підхід дає змогу виявити принципи ідеологічного впливу на масову свідомість і простежити спадкоємність ідеологічних засад пропаганди від нацистської візуальної риторики до сучасних російських медіапрактик. Мета дослідження полягає у виявленні пропагандистських стратегій, що використовуються в нацистських і сучасних російських фільмах для легітимації насильства, глорифікації війни, формування образу ворога та культу лідера. Методи . У дослідженні застосовано аналітичний, компаративний метод та метод узагальнення. Аналіз здійснено на основі фільмів, візуальних наративів із урахуванням історико-культурного контексту та політичної функції кінематографу. Результати . Установлено, що поняття "пропаганда" пройшло трансформацію від первісного місіонерського значення до ефективного інструмента політичного впливу на масову свідомість, який активно використовували тоталітарні режими у ХХ столітті. Кінематограф від самого початку свого виникнення повʼязаний з пропагандою, оскільки виявився ефективним засобом поширення ідеологічних настанов через візуальні образи та звернення до емоцій. Доведено, що особливо виразно пропагандистська функція кінематографу постає в нацистській Німеччині. У фокусі уваги дослідження фільми Лені Ріфеншталь як приклади естетизації влади, формування культу лідера та сакралізації політичної ідеології. У статті також проаналізовано створення образу ворога як одного з ключових механізмів нацистської пропаганди. Репрезентація євреїв як загрози суспільству, моральному порядку та державності слугувала інструментом легітимації репресій і геноциду. З'ясовано, як глорифікацію війни використовували для формування колективної свідомості, у якій насильство вважали необхідним та виправданим. Відзначено, що кінематограф у Третьому Рейху не лише документував події, а й формував емоційно забарвлену візуальну риторику, що підпорядковувалася завданню політичного піднесення режиму. У результаті аналізу російського кінематографу виявлено, що останній успадкував пропагандистські моделі радянської доби. У сучасних фільмах сакралізується образ Другої світової війни, героїзуються радянські солдати, а війна репрезентується як шляхетна і морально виправдана справа. Такі ідеологічні наративи сприяють формуванню неоімперського світогляду, у межах якого насильство постає виправданим засобом захисту "вищих" національних ідеалів. Особливу увагу приділено антиукраїнській риториці в російському кінематографі, яка виявляється в дегуманізації українців, формуванні образу "ворога" та легітимації агресії. Відзначено, що такі пропагандистські настанови відіграли важливу роль у підготовці суспільної думки до збройного вторгнення держави агресора в Україну. Висновки . Дослідження засвідчує наявність концептуального звʼязку між нацистською та сучасною російською пропагандою у сфері кіномистецтва. Принципи формування образу ворога, естетизації влади, культивування образу лідера та глорифікації війни залишаються актуальними інструментами маніпуляції суспільною свідомістю. Пропаганда таких настанов за допомогою візуального мистецтва поширює та вкорінює ідеологічні меседжі в масовій уяві, сприяючи таким чином суспільній підтримці агресивної політики.ukпропагандакіновійналегітимація насиллякульт лідерадегуманізаціяестетизація владиpropagandacinemawarlegitimation of violenceleader cultdehumanizationaesthetization of powerСтаття