Казаков Станіслав СергійовичКудріна, Тетяна Семенівна2025-05-232025-05-232025-05-21Казаков С. С. Психологічні чинники інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я : дис. … доктора філософії (PhD) : 053 Психологія / Казаков Станіслав Сергійович ; наук. кер. Т. С. Кудріна. Київ, 2025. 204 с.УДК 159.947.5::616-084+616-056.3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6522У дисертації висвітлено результати комплексного дослідження психічних явищ, що визначають міру інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я. Представлена робота спрямована на вирішення проблеми відтермінування діяльності щодо лікування, діагностики та профілактики хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Актуальність дослідження визначається підвищенням залученості особистості до самостійної турботи про здоров’я в умовах послідовного зростання навантаження на галузь охорони здоров’я унаслідок пандемії та викликів воєнного часу. Метою роботи окреслено визначення психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я. На етапі теоретичного дослідження виконано наративний та бібліометричний огляди. За результатами огляду прояснено сукупність термінів, що лежать в межах визначеного тематичного поля «здоров’я». Висвітлено дефініції та перетини таких понять: поведінка, пов’язана зі здоров’ям (health-related behaviour), турбота про здоров’я (health-behaviour, health-directed behaviour, health-seeking), здоровий спосіб життя (lifestyle, wellness), звернення по допомогу (help-seeking), комплаєнс (compliance), адгеренс (adherence), конкордантність (concordance), ставлення до здоров’я (health attitudes), грамотність щодо здоров’я (health literacy), локус контролю здоров’я (health locus of control), переконання щодо здоров’я (health beliefs), сприйняття хвороби (illness perception) та ін. Розмежовано інституційний та особистісний рівні у дослідженні здоров’я, окреслено значущість діяльнісного рівня для подолання проблеми відтермінування турботи про здоров’я. Розрізнення понять слугувало основою для змістовної операціоналізації. Представлено результати бібліометричного огляду публікацій, що використано у цьому дослідницькому напрямі вперше. Загалом опрацьовано 5055 джерел, з-поміж яких до кінцевого аналізу включено 3782. За результатами визначено, що превенція, промоція, а також ставлення до здоров’я і здоровий спосіб життя – є наріжними темами у дослідницькому спрямуванні з різною мірою продуктивності. З огляду на зростання представленості робіт за темою відтермінування турботи про здоров’я, підтверджено доцільність вибору предмета дослідження. Найбільш поширеною серед впливових публікацій було визначено модель процесуального підходу турботи про здоров’я (The Health Action Processing Approach, ППТЗ), яку було використано у якості концептуальної моделі емпіричного дослідження. Крім того, за результатами наративного огляду окреслено ключові віхи розвитку теоретичних підходів психології здоров’я щодо турботи про здоров’я та прояснено тенденції аналізу турботи про здоров’я як форми діяльності. Також наведено наріжні моделі, якими послуговуються для опису інтенційно-поведінкового розриву у галузі, зокрема: модель переконань щодо здоров’я (The Health Beliefs Model, МПЗ), теорія запланованої поведінки (The Theory of Planned Behaviour, ТПП), багаторівневий підхід до керування дією (Multi-process Action Control Approach, БПКД) та ППТЗ. Сформовано операційну модель та дизайн дослідження, що передбачали проведення двох послідовних етапів: пошукового якісного дослідження, що спрямоване на визначення потенційних чинників відтермінування, а також узгодження теоретичної моделі з досвідом досліджуваної популяції; і пояснювального кількісного дослідження, що виконане задля визначення психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву у ході моделювання. Експлораторний етап представлено трьома якісними дослідженнями, що надали можливість виокремити потенційні чинники та конкретизувати індивідуальний досвід осіб з популяції. За результатами аналізу матеріалів інтерв’ю клінічної та неклінічної вибірок, обсягом 55 та 51 респондент, відповідно, визначено, що важливими сприйманими психологічними чинниками турботи про здоров’я були екзистенційний досвід та ставлення до медицини. Тобто провідні чинники були дистальними, віддаленими від операційного етапу інтенційно-поведінкового розриву та визначали неспроможність своєчасної турботи про здоров’я поза контекстом безпосереднього втілення наміру. Згідно з висновками, отриманими за результами аналізу стенограм інтерв’ю 24 військовослужбовців, сприйманим чинником розриву була недовіра до інституту охорони здоров’я, що є складником досвіду інституційної зради. Насамкінець, було проведено внутрішнє дослідження випадку (intrinsic case study) прихильності до альтернативної та комплементарної медицини як форми відтермінування турботи про здоров’я. Залучені 12 осіб літнього віку, повідомляли про такі чинники, як сприймана загроза від інституту охорони здоров’я, потреба самостійності у турботі про здоров’я та поясненні хвороби, а також переживання соціальної залученості у самолікуванні за допомогою альтернативної та комплементарної медицини. Завершальний експланаторний етап втілено, послуговуючись методами психологічного опитування та анкетування 512 осіб, залучених методами зручної вибірки та снігової кулі. Цей етап спрямовано на розробку пояснювальної моделі психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я. Крім того, на цьому етапі було виконано психометричну адаптацію для використання в українському соціально-психологічному середовищі таких психодіагностичних інструментів: Шкала турботи про здоров’я, Шкала прокрастинації звернення по медичну допомогу, Короткий опитувальник ставлення до хвороби та Індекс медичної недовіри. Послуговуючись моделюванням структурними рівняннями було оцінено внесок у схильність до відтермінування таких чинників, як екзистенційна тривога, рівень медичної недовіри, локус контролю здоров’я, дистрес, зумовлений хворобою та рівень суб’єктивного благополуччя щодо стосунків. За результатами пошукового дослідження психологічними чинниками ітенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я визначено екзистенційну тривогу та страх смерті, медичну недовіру та локус контролю здоров’я. Наведені чинники розриву визначено віддаленими, тобто такими що не зумовлюють розрив безпосередньо на момент потенційної реалізації дії. Розкрито сутність неузгодженості рефлективних та рефлексивних процесів щодо турботи про здоров’я як основи ірраціонального розриву, за якого усвідомлювана потреба турботи про здоров’я формується, проте реалізація наміру в дію унеможливлюється афективним сприйняттям негативних наслідків цієї дії. У цьому контексті переживання екзистенційної тривоги та страху смерті, як висвітлено у результатах якісних досліджень, актуалізуються у ході звернення по медичну допомогу. Напруга, що формується, підвищує рівень медичної недовіри, а слабкий локус контролю здоров’я не спроможний компенсувати процес реалізації наміру. Таким чином ці переживання на рефлексивному рівні обмежують втілення дії. Згідно з висвітленою у роботі моделлю, доцільно припустити, що ефективність втручання, орієнтованого на мінімізацію впливу віддалених чинників – екзистенційної тривоги, медичної недовіри, локусу контролю здоров’я – може слугувати основою для вирішення кризи розриву. Водночас, актуальною лишається проблема безпосередньої оцінки ефективності. Власне, провідним обмеженням дисертаційного дослідження передусім є крос-секційний дизайн, що унеможливлює оцінку дієвості подібних інтервенцій, спрямованих на подолання інтенційно-поведінкового розриву. Прогностичний характер наведених результатів накладає відповідне обмеження на можливість втілення висновків, з огляду на ймовірнісний зміст пояснювальної моделі. Крім того, до кінцевої моделі не включено змінну грамотності щодо здоров’я, з огляду на суттєве ускладнення концептуальної моделі за умови повного охоплення конструктів нижчого порядку грамотності. Виключення вказаної змінної, ймовірно, знизило міру поясненої варіативності прогностичною моделлю.The thesis presents the results of a comprehensive study of mental phenomena impacting the degree of the health-related intention-behaviour gap. The research addresses the issue of delaying actions related to treatment, diagnosis, and prevention of diseases and other health-related issues. The study's relevance is underscored by the risks posed to public health amid a consistently increasing burden on the healthcare sector due to the pandemic and wartime challenges. The primary objective of the study is to identify the psychological predictors of the health-related intention-behaviour gap. During the theoretical research phase, a narrative and bibliometric review was conducted. The findings clarify a set of terms within the thematic field of Òhealth.Ó Definitions and intersections of the following concepts are highlighted: health-related behaviour, health behaviour, health-directed behaviour, health- seeking, lifestyle, wellness, help-seeking, compliance, adherence, concordance, health attitudes, health literacy, health locus of control, health beliefs, illness perception, and others. The study distinguishes between institutional and personal levels in health research and emphasizes the significance of activity [diialnisnyi] level in addressing health-related procrastination. This conceptual framework provided a solid foundation for meaningful operationalization within the research. The results of a bibliometric review, conducted for the first time in this research area, are presented. A total of 5,055 sources were processed, of which 3,782 were included in the final analysis. The findings identified that prevention, promotion, as well as attitudes toward health and a healthy lifestyle, are key topics within this research area, albeit with varying degrees of productivity. The increasing focus on the topic of health-related postponing confirmed the appropriateness of the chosen research subject. Among the impactful papers, the Health Action Processing Approach (HAPA) emerged as the most widely applied conceptual framework for empirical studies. Additionally, the narrative review highlighted key milestones in the development of theoretical approaches in health psychology, specifically regarding health behaviour, and clarified trends in analysing health behaviour as a form of activity [diialnist]. Key models used to describe the intention- behaviour gap in this field were also identified, specifically the Health Belief Model (HBM), the Theory of Planned Behaviour (TPB), the Multi-Process Action Control Approach (M-PAC) and the HAPA. An operational model and research design were developed, comprising two consecutive stages: an exploratory qualitative study aimed at identifying potential factors contributing to procrastination and harmonizing the theoretical model with the lived experiences of the studied population, and an explanatory quantitative study designed to identify psychological factors influencing the intention-behavior gap during the modeling process. The exploratory stage included three qualitative studies that identified potential factors and provided insights into the individual experiences of participants. Analysis of interview materials from clinical and non-clinical samples, consisting of 55 and 51 respondents respectively, revealed that critical perceived psychological factors in health care included existential experiences and attitudes toward medicine. These factors were categorized as distal, meaning they influenced the intention-behavior gap indirectly and hindered timely health care outside the immediate context of action implementation. From interview transcripts of 24 servicemen, the perceived factor contributing to the gap was identified as distrust of the health care institution, stemming from experiences of institutional betrayal. Furthermore, an intrinsic case study of adherence to alternative and complementary medicine as a form of postponing health care was conducted. Twelve elderly participants reported factors such as perceived threats from health care institutions, the desire for independence in managing health care and understanding illness, and social involvement in self-treatment using alternative and complementary medicine. The explanatory stage involved psychological interviewing and questionnaire methods applied to 512 participants recruited via convenience and snowball sampling. This stage aimed to develop an explanatory model of the psychological factors influencing the intentional-behavioral gap in health care. During this phase, psychometric adaptations were made for use in the Ukrainian socio-psychological context, including the Health Care Scale, Procrastination Scale for Seeking Medical Care, Short Questionnaire on Attitudes to Illness, and Medical Mistrust Index. Using structural equation modeling, factors contributing to the propensity for postponement were assessed, including existential anxiety, medical mistrust, health locus of control, distress due to illness, and subjective well-being in relationships. The exploratory study identified existential anxiety, fear of death, medical mistrust, and health locus of control as key psychological factors influencing the intentional-behavior gap in health care. These gap factors were characterized as distal, meaning they do not directly cause a gap at the moment of potential action implementation. The inconsistency between reflective and reflexive processes in health care is revealed as the basis of this irrational gap. While the perceived need for health care is recognized, the implementation of intention is obstructed by affective perceptions of the potential negative consequences of action. Experiences of existential anxiety and fear of death, as identified in qualitative research, were found to intensify during the process of seeking medical care. The resulting tension elevates levels of medical mistrust, while a weak health locus of control fails to compensate for the inability to realize the intention to act. Thus, these experiences at the reflexive level constrain the implementation of action. According to the model proposed in this work, it is reasonable to assume that interventions aimed at minimizing the impact of distal factorsÑsuch as existential anxiety, medical mistrust, and health locus of controlÑcan provide a foundation for addressing the gap crisis. However, the direct assessment of intervention effectiveness remains a significant challenge. A primary limitation of the dissertation is its cross-sectional design, which prevents the evaluation of the long-term effectiveness of interventions designed to overcome the intention-behavior gap. The predictive nature of the presented findings further restricts the practical implementation of conclusions, given the probabilistic structure of the explanatory model. Additionally, the health literacy variable was excluded from the final model to avoid overcomplicating the conceptual framework, as lower-order literacy constructs were already comprehensively addressed. While this exclusion streamlined the model, it likely reduced the amount of variance explained by the predictive framework.ukздоров’япсихічне здоров’япромоція здоров’япсихічний станвітальністьсоматичні захворюванняособиста відповідь на хворобулокус контролюлокус контролю здоров’ябагатовимірний локус контролю здоров’япрокрастинаціямотивиструктурні компонентивійнаглибинні інтерв’юmental healthhealth promotionmental state vitalitysomatic diseasespersonal response to diseaselocus of controlhealth locus of controlmultidimensional health locus of controlprocrastinationmotivesstructural componentswarin-depth interviewshealthДисертація