Чиркова, Д.Д.Чиркова2026-06-252026-06-252022Чиркова, Д. (2022). Рецензія на книгу Діани Клочко "65 українських шедеврів. Визнані й неявні". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (154/155), 58–66. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2022.154-155.10УДК 930.8510.17721/1728-2640.2022.154-155.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25097The article is devoted to the analysis of Diana Klochko's ideas, presented in her non-fiction book "65 Ukrainian masterpieces. Recognized and implicit". In this paper, we review the content of the work, the goal and tasks that Klochko set for her book, namely, the identification and description of the main masterpieces of Ukrainian fine art in a chronological dimension from the 7th century until 1991. As part of the review, we turn to the terminology and concept of "masterpiece", as well as to the semiotic and poststructuralist method, in which we focus on the works and ideas of R. Barth, R. Krauss, B. Groys, J. Berger, and L. Nochlin. In the end, we came to a number of conclusions that help to understand the scope of work and the relevance of Klochko's ideas. Positively, we can appreciate the easy for non-fiction style of writing and structuring of thoughts on the example of concrete works of art from different periods. Thus, the main theme of the book is the conditional "migration of images" from one cultural area to another. The author also partly follows Berger's method, comparing the art of past periods with contemporary pop culture objects. She also outlines the influence of the Western European painting school on Ukrainian art. On the other hand, we also see a number of problems in Klochko's work. First of all, it is her uncertainty in the concept of "masterpiece", which makes the criteria for the author's choice of certain art objects unclear. Secondly, certain theses of Klochko lack completeness and a clear opinion regarding the artist's intention. Third, the gender approach lacks references to more relevant theories, as exemplified, for example, by the ideas of Linda Nochlin. In general, we can conclude that Diana Klochko's book meets the criterion of the "non-fiction" genre, introducing the reader to an art history topic in an entertaining style. At the same time, in our opinion, the work lacks more modern and complex approaches that could be appropriate within the framework of the genre.Присвячено аналізу ідей Діани Клочко, викладених у її нон-фікшн книзі "65 українських шедеврів. Визнані й неявні". У викладеному матеріалі ми оглядаємо зміст праці, мету й завдання, які ставила перед собою Клочко, а саме – виокремлення й опис головних шедеврів українського образотворчого мистецтва в хронологічному вимірі від VII ст. до 1991 року. У рамках рецензії ми звертаємося до термінології й поняття "шедевр", а також до семіотичного й постструктуралістського методу, в якому ми орієнтуємося на праці та ідеї Р. Барта, Р. Краусс, Б. Гройса, Дж. Берджера та Л. Нохлін. Наприкінці ми дійшли висновків, які допомагають зрозуміти обсяг роботи та доречність ідей Клочко. З позитивного ми можемо виокремити легкий для нон-фікшн стиль написання й структурування думок на прикладі конкретних творів мистецтва з різних періодів. Так, загальною темою книги постає умовна "міграція образів" з одного культурного простору в інший. Авторка також частково наслідує метод Берджера, порівнюючи мистецтво минулих періодів із сучасними поп-культурними об'єктами. Також вона окреслює вплив західноєвропейської живописної школи на українське мистецтво. З іншого боку, ми також вбачаємо в праці Клочко низку проблем. По-перше, це її невизначеність у понятті "шедевру", що робить незрозумілими критерії вибору авторкою тих чи інших мистецьких об'єктів. По-друге, певним тезам Клочко не вистачає завершеності й чіткої думки щодо задуму художника. По-третє, у гендерному підході не вистачає звернень до більш актуальних теорій, прикладом яких, наприклад, є ідеї Лінди Нохлін. Загалом ми можемо підсумувати, що книга Діани Клочко відповідає критерію жанру "нон-фікшн", ознайомлюючи читача з мистецтвознавчою темою в розважальному стилі. Водночас, на нашу думку, праці не вистачає більш сучасних і комплексних підходів, які би могли би бути доречними в рамках жанру.ukукраїнське мистецтвошедеврукраїнський живописДіана КлочкоіконологіясеміотикаUkrainian artmasterpieceUkrainian paintingDiana KlochkoiconologysemioticsСтаття