Степаненко, МиколаМиколаСтепаненко2026-04-202026-04-202022-07-22Степаненко, М. (2022). THE NEWEST EVOLUTIONARY PROCESSES IN THE UKRAINIAN LANGUAGE PHRASEOLOGICAL STRUCTURE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 75–80. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.1510.17721/1728-2659.2022.31.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16634The article aims at the systemic analysis of the newest changes (in 2021) that have happened in the phraseological corpus of the Ukrainian language. In particular, the focus is set on the appearance of new set expressions on the basis of traditional and occasional patterns; on the formation of mottos that undergo phraseologization; on the changes in easily identified (with minimal transformations) and allusive (with maximum transformations) sayings, proverbs, famous people's, masters' of the artistic word apt expressions, slogans cultivated in different historical periods and their transformations into anti-proverbs, anti-sayings, anti-expressions, anti-slogans that acquire new senses which do not coincide with the background knowledge in different parameters and often contradict it. The intra- and extra-lingual analysis allowed thorough characterization of the phraseological model "numeral тисяча + noun – a synchronic precedent name", which is a formal-grammatical plagiarism. The study logically reveals the proprietary function of this model (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), its meaningful hypero-hyponymic specificity, the forming of which is determined by the influence of extra-lingual (political-financial) reasons. The research showed iso-functional relations constituted by onyms Тимошенко, Янукович, Порошенко, Зеленський (sound combination-substituter Зе graphically modified in various ways), substantivized adjective Зелений, adjective "зелений" with secondary occasional possessive semantics, as well as possible periphrastic representations, variational modifications that appear as a result of updating, reducing, expanding the lexis structure and various methods of intraparemic and interparemic contamination. The article reveals the cognitive mechanism of Coronavirus phraseology; shows its connotative potential, firstly, pejorative; identifies its means of explication: the use of an adjective derived from an onym in diminutive and augmentative-pejorative forms, decapitalization of a component of an antroponym, the use of inverted commas, secondary nomination, and the use of jargonisms. This background makes the language law of expressiveness and creativity of the whole nation and its representatives brighter and allows explicating the relation between possible transformational processes in the corpus of paremias and language game and its typical comic effects – mockery, irony, sarcasm.Присвячено системному аналізові найновітніших змін (2021), що відбулися у фразеологічному корпусі української мови, а саме: поява за зразком утрадиційнених та оказіональних моделей нових усталених зворотів; формування гасел, які переживають стадію фразеологізації; видозміна легко ідентифікованих (із мінімальними трансформаціями) та алюзійних (із максимальними трансформаціями) прислів'їв, приказок, крилатих виразів, влучних висловлювань видатних особистостей, майстрів художнього слова, культивованих у різні історичні періоди гасел, перетворення їх на антиприслів'я, антиприказки, антивирази, антивисловлювання, антигасла, що набувають нового змісту, який не збігається за багатьма параметрами з фоновими знаннями, а нерідко й контрастує з ними. Удокладнено схарактеризовано на засадах інтра- й екстралінгвальності фразеологічну модель "числівник тисяча + іменник – синхронно прецедентне ім'я", яка є формально-граматичним плагіатом, послідовно висвітлено її пропріативну еволюцію (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), значеннєву родо-видову специфіку, формування якої детерміноване дією позамовних (політико-фінансових) чинників; установлено ізофункційні відношення, у конституюванні яких беруть участь оніми Тимошенко, Янукович, Порошенко, Зеленський (звукосполука-субститут Зе у вигляді графічно модифікованих варіацій), субстантивований прикметник Зелений, ад'єктив "зелений" із вторинною оказіональною семантикою посесивності, можливі перифрастичні репрезентації, варіантні модифікати, що постають унаслідок оновлення, скорочення, розширення лексемного складу й різних прийомів внутрішньопаремійного та міжпаремійного контамінування. Розкрито когнітивний механізм коронавірусної фразеології; з'ясовано її конотативний потенціал, передусім пейоративність, вирізнено засоби експлікації її: уживання відонімного прикметника в здрібніло-пестливій або згрубіло-зневажливій формі, написання компонента антропонімної формули з малої літери, залапкованість, вторинна номінація, використання жаргонної лексики. На цьому тлі вияскравлено дію мовного закону експресивності, креативності народу й окремих його представників, установлено зв'язок між можливими трансформаційними процесами в паремійній сфері та мовною грою і її типовими ефектами з жанру комічного – кепкування, іронія, сарказм.ukphraseologized unitsmodelВовина (ЮлинаВітинаПетрова) тисячаparemic constructionsanti-paremic constructionsфразеологізовані сполукимодельВовина (ЮлинаВітинаПетрова) тисячапаремійні конструкціїантипаремійні конструкціїСтаття